Розділ 4. Порядок укладення трудового договору.
Укладення трудового договору відбувається шляхом персонального відбору необхідного за діловими якостями працівника серед кількох кандидатів.
Конституція України і КЗпПУ встановили гарантії щодо укладення трудового договору. Забороняється будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання [1].
Існують також пільгові категорії працівників в укладенні трудового договору з якими роботодавець відмовити не може. Це вагітні жінки, жінки, що мають дитину віком до 3 років, одиноким матерям, що мають дитину до 14 років або дитину-інваліда, особи, що запрошені на роботу в порядку переведення тощо.
Наприклад до Каховського міськрайонного суду Херсонської області звернулась позивач Особа_1 із позовом до філії ПрАТ «Херсонтурист» туристичного готелю «Нова Каховка» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та маральної шкоди. Свій позов мотивувала тим, що вона з 4 вересня 2015 року працювала головним бухгалтером туристичного готелю «Нова Каховка», за сумісництвом, а на підставі наказу від 26 квітня 2016 року № 8 ії було звільнено за ст. 43-1 КЗпП України, у звязку з прийняттям на роботу іншого працівника. Вказаний наказ вона отримала поштою, а пропозиції відповідача про роботу головним бухгалтером за основним місцем не надійшло. Суд вважає, вищезазначене звільнення позивача незаконним та таким що порушує її право на працю гарантоване Конституцією України, оскільки чинне трудове законодавство забороняє звільнення одиноких матерів, які мають дитину до 14 років, крім того відповідач в порушення вимог трудового законодавства не запропонував їй посаду головного бухгалтера за основним місцем роботи. В даному випадку, позивач одинока мати, яка має дитину що не досягла 14 років, а тому філія ПрАТ «Херсонтурист» туристичний готель «Нова Каховка» не мав право здійснювати звільнення позивача. Крім цього, суд вважає, що вищевказані гарантії розповсюджуються не тільки при звільненні жінки за місцем її основного місця роботи, але і на роботі за сумісництвом, оскільки ст.184 КЗпПУ є загальною нормою і має вищу юридичну силу, ніж «Положення про умови роботи за сумісництвом працівника державних підприємств, установ та організацій» [25].
КЗпПУ встановлює, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил пред’являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов’язані пред’явити довідку про звільнення [9].
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством .
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи [2].
У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.
Слід зазначити, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний:
роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Таким чином, порядок укладення трудового договору – це встановлена законодавством процедура підписання та належного оформлення трудового договору [2].