Різновиди пагонів

Вегетативні пагони та їх метаморфози Генеративні пагони

Спороносні

Квітконосні, або плодоносні (плодушки)

Підземні видозмінені: столони, кореневища, бульби, цибулини, бульбоцибулини

Надземні пагони

Стробіл (шишка)

Спороносний колосок

Суцвіття

Квітка

Видозмінені: колючки, вуса, вусики, кладодії, філокладії

Багаторічні, здерв`янілі

Однорічні, асимілюючі

Типи галуження пагона

Дихотомічне галуження - це таке, за якого точка росту галузиться на дві нові, що дають два стебла, верхівкові точки росту яких так само вилчасто галузяться на дві нові, що дають початок наступним стеблам. Таке галуження може повторюватись неодноразово, воно властиве для плаунів, водоростей, грибів.

Несправжньодихотомічне галуження — це таке, в якого точка росту головної осі (першого порядку) витрачається на утворення квітки або відмирає, а галуження стебла відбувається за допомогою нижче розміщених бічних супротивних бруньок. У такий спосіб галузяться стебла таких рослин (омела, бузок, каштан, зірочник).

Моноподіальне галуження - це таке, в якого верхівкова брунька осі першого порядку забезпечує необмежений ріст стебла, яке виділяється висотою і потужністю серед маси бічних гілок (ялина).

Симподіальне галуження характеризується тим, що вісь першого порядку закінчується утворенням квітки або відмирає, а ріст стебла продовжує вісь другого порядку, яка виникає з нижче розміщеної бруньки. При її завмиранні ріст стебла продовжує вісь третього порядку, що розвивається із нижче розміщеної бруньки і т. д. Так формується звивисте стебло, що складене з осей, або симподіїв першого, другого, третього і наступних порядків (яблуня, слива, помідор, малина).

Особливим типом галуження пагона є кущіння злаків. За типами кущення злаки вирізняють: щільнокущові (біловус стиснутий), рихлокущові або пухкокущові (тонконіг лучний) і кореневищні (пирій повзучий). У щільнокущових злаків бруньки відновлення на вузлі кущення розміщені над поверхнею ґрунту або на рівні його і щільно зближені одна до однієї, від чого виникає щільна купиняста дернина, внаслідок виникнення багаточисельних надземних пагонів. У пухкокущових бруньки на вузлі кущення розміщені у приповерхневому шарі ґрунту й розставлені під кутом один від іншого, внаслідок чого надземні пагони утворюють пухкий кущ. У кореневищних злаків бруньки на вузлі кущення вільно розміщуються на довгому горизонтальному кореневищі, розміщеному на різній глибині приповерхневого шару ґрунту. Тому і виникаючі пагони формуються один від одного на певній відстані й не утворюють скільки-небудь щільної дернини.

Рис. 1-2 – верхівкове галуження, дихотомічне наростання (рівно- і нерівновилчасте); 3 – 5 бічне галуження, оноподіальне наростання з почерговим (3), супротивним (4) і кільчастим (5) розташуванням бічних осей; 6 – 8- біне галуження, смподіальне наростання за типом: монохазія (6), дихазія (7), плейохазія (8); 9 – кущіння.