Тип будови стебла дводольних рослин
Пучковий – наявність постійних колатеральних чи біколатеральних пучків,утворених спочатку прокамбієм ,а потім –пучкового камбію.У міжвузлях пучки розташовані впорядковано. Пучки розташовані одним колом ,відкриті.
Перехідний –виникає,якщо міжпучковий камбій ,який формує поміж основними пучками додаткові провідні пучки. Великі основні і дрібніші додаткові пучки при розростанні зливаються. Ксилема утворює широке кільце,нерівномірне за товщиною, а флоема – більш чи менш вузьке,нерівномірне кільце. Характерний для стебел рослин родини айстрові,бобові,губоцвіті,капустяні.
Н
епучковий
або безпучковий –
характеризується відсутністю провідних
пучків,прокамбій закладається суцільним
кільцем (гвоздичні,маренові,)-з нього
утворюється кільце камбію. Провідна
система складається з внутрішнього
широкого циліндра ксилеми і вужчого
циліндра – флоеми,які,в свою чергу,пронизані
первинними радіальними серцевинними
променями.
Пучкова будова Перехідна будова Безпучкова будова
Стебла дводольних рослин
диференціювання первинної кори і серцевини,між якими залишається кільце залишкової меристеми;
після формування всіх прокамбіальних пучків ділянки залишкової меристеми між ними перетворюються на міжпучкову паренхіму;
первинна будова змінюється на вторинну;
прошарок прокамбію між первинною флоемою і ксилемою діляться паралельно осі органа,внаслідок чого утворюється ініціальний камбій,який диференціюється в елемент вторинної флоеми(якщо вона знаходиться назовні від шару камбію) і вторинної ксилеми (якщо вона розташовується всередину від камбіального кільця).В бік деревини виділяється у 3-5 разів більша кількість деревини,а шар деревини більш розвинений ніж луб.
тканини однорічних стебел мають 2 частини:
-первинна кора,
-центральний осьовий циліндр;
первинна кора включає хлорофілоносну і запасаючу паренхіму,часто механічну тканину – коленхіму;
ендодерма добре виражена і відокремлює кору від центрального циліндра;
накопичує крохмаль(крохмаленосна піхва), іноді кристали оксалату кальцію (кристалоносна піхва);
центральний осьовий циліндр в залежності закладання прокамбію і подальшої диференціації камбію може мати пучковий ,перехідний або безпучковий тип будови;
серцевина стебла буває виповненою або порожнистою(селерові,губоцвіті,гвоздичні), однорідною чи не однорідною.
Рис. Поперечні та поздовжні зрізи стебла соняшника. І – загальний вигляд: 1 – шкірка; 2 – провідні пучки; 3 – серцевина. ІІ – частина зрізу при сильнішому збільшенні на початку вторинних змін: 1 – епідерма; 2 – волоски; 3 – механічна тканина первинної кори; 4 – смоляний хід; 5 – основна тканина первинної кори; 6 – крохмаленосна піхва (ендодерма); 7 – перцикл; 8 – механічна тканина (склеренхіма) пучка; 9 – луб’яна частина (флоема) пучка; 10 – пучковий камбій; 11 – між пучковий камбій; 12 – вторинна деревина (ксилема); 13 – первинна деревина; 14 – серцевинний промінь; 15 – основна тканина серцевини. ІІІ – схема продольного зрізу рослини у відповідності до поперечного: 1 – епідерма; 2 – коленхіма; 3 – паренхіма кори; 4 – крохмаленосна піхва; 5 – склеренхіма; 6 – паренхіма вторинної кори; 7 – ситовидні трубки флоеми; 8 – камбій; 9 – паренхіма ксилеми; 10, 11, 12, 13, 14, 15 – сосуди деревини (ксилеми); 16 серцевина; 17 – друза в клітині.