6. Окреме провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 234 ЦПК України:

- Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В теорії цивільного процесуального права, окреме провадження – це вид цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються ті цивільні справи, де підтверджується наявність або відсутність юридичних фактів, що визначають виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або підтверджують наявність або відсутність безперечного права, а також встановлюють правовий статус громадянина.

Таким чином, метою окремого провадження є виявлення та констатація тих чи інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення у заявника будь-яких прав або обов'язків.

Окреме провадження несумісне зі спором про право. Виникнення спору, підвідомчого суду, тягне залишення поданої заяви без розгляду, а заінтересованим особам роз'яснюється право на подання позову на загальних підставах (ч.6 ст.235 ЦПК Укпаїни).

Відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами. Особа, яка порушила справу в порядку окремого провадження, називається заявником. Заявники належать до осіб беруть участь у справі. Якщо рішення у справі може відбитися на правах інших організацій чи громадян, то вони беруть участь у процесі як зацікавлених осіб.

Відсутність правового спору і сторін в особливому виробництві робить неможливим пред'явлення зустрічного позову, заміну сторін, укладення мирової угоди, звернення до третейського суду. У той же час не виключається спільне звернення до суду кількох осіб, пов'язаних спільними інтересами (співучасть).

Особливості справ окремого провадження
-- у порядку окремого провадження може вирішуватися тільки спір про факт, про стан, але не спір про право;
-- справа порушується за заявою, а тому немає позовної заяви, немає позову;
-- немає сторін, оскільки відсутній спір про право, а є заявники, заінтересовані особи;
-- коло заявників чітко визначає закон;
-- немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (співучасть, мирова угода, тощо);
-- справи окремого провадження розглядаються за загальними правилами ЦПК України, але з доповненнями та виключеннями, обумовленими особливостями цих справ;
-- предметом окремого провадження є підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав або підтвердження наявності або відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі ст.234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо фізичних і юридичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Суд розглядає справи у складі одного судді і двох народних засідателів у таких випадках:

• обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

• визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

• усиновлення;

• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

• обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження визначені ст. 236-290 ЦПК.