7. Установіть відповідність:

А Складнопідрядне іменниково-означальне

1.Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незламною душею, аніж повзати на колінах і вмерти двічі – морально і фізично (І.Багряний); Наче хто підміняв її, робив кращою розумнішою, дотепнішою, ніж була досі (А.Дімаров); Ліпше з водою злучитись, чим з нелюбом заручитись (Укр. прислів’я)

Б Складнопідрядне займенниково-співвідносного типу

2.Такої ночі колись у дзвони били в селі, знак давали тому, хто заблудився (О.Гончар); Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде (Л.Костенко); Там пускати машину марно, де працюють людські серця! (В.Симоненко)

В Складнопідрядне з підрядним з’ясувальним і відношеннями з’ясувально-об’єктними

3.Згадайцте в поспіху вагона, в невідворотності зникань, як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам! (Л.Костенко); Сивоок довго не міг збагнути, чому найближче до серця йому саме цей бог… (П.Загребельний); Він соромився, що йде повз них рум’яний і здоровий (О.Гончар)

Г Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним і відношеннями порівняльно-об’єктними

4. Сталася подія, що все перерішила по-своєму (І.Багряний); Нема дня, аби хто з долини сюди не прибіг (Н.Рибак); Мого життя не вистачить мені для діл, що їх у задумах лелію (Д.Павличко)

5. Останні розвідки археологів засвідчили, що південне Полісся є одним з найдавніших землеробських районів на території України (О.Бойко); Тимко носить оберемками сухий бурян, пильнує, щоб не погасло вогнище (Г.Тютюнник); Мій синку, Нема такого зілля на землі, Щоб серце лікувати ним (Д.Павличко)

А Означальні відношення

1. До людини, якій завдячуєш життям, в душі назавжди залишається почуття особливе (О.Гончар)

Б Допустові відношення

2.Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться (І.котляревький)

В З’ясувально-об’єктні відношення

3. Щоб обійти увесь маршрут, ми повинні пройти хоча б по шести дорогах

Г Відношення місця

4.Його всі називали дідом, хоч йому ще далеко було до сорока літ (Ю.Яновський)

Ґ Наслідкові відношення

5…звідти вона, де степи, де будяки по балках, де смага сарматська на обвітрених лицях горить! (О.Гончар)

Д Цільові відношення

6. Сказати, що в цей момент було вже зовсім темно, я не можу (М.Хвильовий)

7. Не лише прості люди нарікали на нього, а навіть бояри… (Ю.Мушкетик)

А Опорний компонент в головній частині, що впливає на вибір асемантичного сполучника для граматичного підпорядкування підрядної (прислівний тип) із з’ясувально-об’єктними відношеннями

1.Компаративний прикметник або компаративний прислівник як виразники предиката стану-відношення

Ілюстрація до 1:

а) Абрикоси світилися…, немов малесенькі зірочки горіли повільним утішним вогнем (В.Шевчук); Бринить космічна музика струмка, неначе ним усесвіт обізвався до себе (В.Стус); Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять… (С.Васильченко)

б) Краще б мені було загинути, ніж тепер бути іграшкою в руках ненависного ворога (В.Малик); Катерина насправді проявила себе гіршою, ніж уявляв собі її їхній «класовий» ворог (І.Вільде); І здалося Миколці, немовбито на шляху раптом з’явився вершник (Б.Янчук)

в) Та краще пальці свої гризти, ніж за таку плату робити (В.Винниченко); Краще хай теревенять та ляси точать, в дотепах змагаються, аніж по судну никають… (О.Гончар); Вигідніш продавати редиску, Ніж поетом на світі бути (В.Симоненко)

Б Опорний компонент в головній частині, що впливає на вибір асемантичного сполучника для граматичного підпорядкування підрядної (прислівний тип) із порівняльно-об’єктними відношеннями

2.Дієслова мовлення, повідомлення, передавання інформації, мислення, розумової діяльності, сприймання, відчуття, сподівання

Ілюстрація до 2:

а) Сказати, що в цей момент було вже зовсім темно, я не можу… (М.Хвильовий); Усе мені ввижається, неначе Понад рікою сад пливе в моїм краю… (М.Стельмах); Тому й вороги наші…завжди старанно пильнували, аби заборонити насамперед нашу мову…(І.Огієнко);

б) І грім, хоч мати і лякалась його, любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду (О.Довженко); Ти знаєш, що ти – людина? (В.Симоненко); Вчені вважають, що мідь спочатку сприймалася як варіант м’якого каменю або глина (О.Бойко);

в) Люблю, коли яблуні квітнуть в саду… (М.Луків); Левко жалкував, що так мало поговорив з матір’ю після приїзду (О.Савчук); …коли іншої пісні не знаєш, краще мовчи (Леся Українка)

В Синкретичні з’ясувально-об’єктні і означальні відношення визначає наявність у головній частині

3.Віддієслівний іменник зі значенням мовлення, мислення, розумової діяльності, сприймання, відчуття, волевиявлення, спонукання

Ілюстрація до 3:

а) Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М.Рильський); Зрання Василь ходив до церкви і пустив між ріднею чутку, що батько з кацапщини вернувся (В.Самчук); Українські переробними самі висловили бажання, щоб їх додатково перевіряли (З газ.);

б) І помічено, що на Скарбному багато закоханих (О.Гончар); Аж не віриться Іванові Баглаєві, що лише кілька днів тому лайнер проносив його над найвищими горами планети…(О.Гончар); Ми перед вами разом винуваті, що на планеті бійки і гризня (В.Симоненко);

в) Люблю життя, де повно сонця й грюку… (Д.Павличко); На потойбічні вулиці крізь закроплені шибки примарно виднілася стара верба, з якої вітер зривав останнє листя (І.Маценко)

Г Займенниково-співвідносне речення із з’ясувально-об’єктними відношеннями

4. Займенникове слово виступає в позиції об’єкта дії або стану при предикаті відповідної семантики головної частини

Ілюстрація до 4:

а) Сталася подія, що все перерішила по0своєму (І.Багряний); Вони почували себе дичиною, що на неї полюють…(О.Гончар); Сьогодні в який уже раз прокляв він владу, і врожаї, і землю, і навіть дощ, який закляв не поливати колгоспних нив (О.Довженко);

б) Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав про те, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця (М.Стельмах); Вона не думає про те, чи згадає її хоч один романіст (В.Самчук); То ж можна сподіватися на те, що третій концерт Монсарат в Україні не був отанній (З газ.)

в) Серце не змусиш битися так, як це тобі заманеться (У.Самчук); Тоді закінчиться життя, коли помре моя любов…(Г.Чубач); Одним словом, зовсім ці люди не такі, щоб нам від них тікати, ховатись чи почувати до них ворожість (О.Гончар)

5. Іменник, що має при собі означення, виражене займенником

Ілюстрація до 5:

а) Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм (В.Симоненко); Потім несамовита лють спалахнула в ньому так, що він підскочив…(О.Довженко); Сьогодні вранці мороз був такий, що трава посивіла (Г.Тютюнник);

б) Тому й ціни немає у добра, Що платиться за нього найсвятішим (Б.Олійник); Мене не можна образити тому, що на землі умерла мораль (О.Довженко); Неправда те, що правда не горить, не потопає (О.Шарварок);

в) З пшеничного поля Данило поглянув на той обшир, який густіше проростав туманом та й зникав у тумані (М.Стельмах); Забув котрого року, навесні, напередодні паски, повідь була така, якої ніхто, ані дід наш, ні дідова баба, не знали (О.Довженко); Настав той гіркий час, коли все навколо ламається… (Ю.Андрухович)

А Причини

1. Коли виплеснеться заграва над заводами, він (собор) теж сяйне біло, неприродно, ніби снігом обкиданий (О.Гончар)

Б Часу, одночасність

2. Дівчина відчула, яка вона дуже стомлена…(Ю.Яновський)

В Часу, різночасність

3 Залізний бовт з брязкотом ударив у віконницю, аж луна пішла під високою стелею (М.Коцюбинський).

Г Наслідкові

4. Де тільки траплялися оголошення про набір студентів, Єлька зупинялася і перечитувала від рядка до рядка (О.Гончар)

Ґ Умови

5. Від того що сонце ніколи не заглядало в це темне місце, дощова вода нікуди не стікала… (Панас Мирний);

6. І не мріяла вже про тебе, щоби цим не образить тебе (Л.Костенко)

7. Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі (Д.Павличко)

8. І тільки коли хлопчик відірвав од губів нехитрий інструмент, Левко привітався (О.Савчук)

9. Коли він повертатиметься додому, йому дорогою трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, похитуваного вітром (Ю.Яновський)

10.Він стояв під деревом у тіні, так що його ніхто не міг помітити (Г.Тютюнник)

11. Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям (Г.Тютюнник)

12. Дівчинка схопилася, адже розкривала їм велику таємницю (Л.Забашта)

13.Тільки-но Зоя заклеїла конверта і надписала адресу, як її покликав Марко (М.Трублаїні)

14. Легенько одягнені, бо надворі вже темніє, виглядають з цікавістю у вагонне вікно (М.Олійник)

15. Бог молитву до себе приймає будь-де, аби лиш серце було просвітлене (П.Загребельний)

16.Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся (Д.Павличко)

Типи підрядних

Семантико-синтаксичні відношення

Приклади

А Мети

1) порівняльні

а) Дарма що разом із клунками насіння вона кинула в порох свої колишні надії, вони тепер знову прохались до її серця (М.Коцюбинський)

Б Місця

2) місця (просторові)

б) Гнув сон мене, як вітер гне стебло (Д.Павличко)

В Порівняльні

3) порівняльно-об’єктні

в) Всі глянули, куди він вказував (О.Гончар)

Г Допустові

4) мети (цільові)

г) Для того щоб не подряпати хромових чобіт, він обережно наступив на стрерню (М.Стельмах)

Ґ Іменниково-означальні (присубстантивно-атрибутивні)

5) означальні

ґ) Жду твоєї ласки хоч малої, як земля у спеку жде дощу (В.Симоненко)

6) допустові

д) Де природа забула річку покласти, зараз волею людей народжується нова річка… (О.Гончар)

7) відповідності

е) Той, хто знає сокровенне, великий і мудрий (П.Загребельний)

є) Я обламаю хвилинам пальці, щоб не сплітались в печаль годин (Л.Костенко)

ж) Хоч би й куди їх закидала доля, мати, залишаючи все, неодмінно забирала з собою швейну машинку (Є.Гуцало)

з) Ліворуч від місця, де Неля зійшла з поїзда, в долині, оточеній лісом…лежало село (І.Вільде)

и) Майже ніколи не чули, щоб він кричав і метушився (О.Гончар)

А Присубстантивно-атрибутивними

1. Несподівано Богдан почув, як у гречках задзвеніла бджола (М.Стельмах)

Б З’ясувальними

2. Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили йому (В.Сосюра)

В Займенниково-співвідносними

3. Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, дбаючи про інших (І.Цюпа)

4. Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилася любить (Т.Шевченко)

5. Розкажи дітям, що вже мало ромашок, дзвіночків та інших польових квітів залишилося біля великих міст (З журналу)

6. Шматка землі немає під ногами, в яку б ще міг упертися Антей (Л.Костенко)

7. На вершині дерева оселялися птахи, що зліталися сюди на зиму (О.Гончар)

8. Кожен, хто побував у Києві, зачарований схилами правого берега, банями стародавньої лаври, золотим чолом Софійського собору, Хрещатиком, могутнім плином Дніпра, мереживом мостів… (І.Вихованець)

9. І здається, що нічого смачнішого для тебе, спраглого, нема за той перший ковток води, щойно добутої з криниці (Є.Гуцало)

10. І той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою (В.Сосюра)

11. На всій земній кулі люди зрозуміли, що, охороняючи природу – тварин, рослини, ліси, ґрунт, – вони охороняють багатство і красу рідної землі (З журналу)

12. Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють (Г.Сковорода)

13. Уявімо собі, як він у глибокій задумі годинами стояв над дніпровими схилами, а потім повертався у тісну келію Києво-Печерського монастиря і писав безсмертні рядки «Повісті временних літ» (І.Вихованець)

А Підметом

1. Стара верба од старості зомліла, забула, що сказав їй водяник (Л.Костенко)

Б Додатком

2. В цілій Європі немає храмів, які за цінністю й вишуканістю оздоб стояли б вище за константинівський і київський (Єпископ Верещинський)

В Обставиною

3. Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу (Л.Костенко)

4. Словникарі неначебто скликають слова на віче, куди приходять найкращі, найдобірніші представники словесного океану (І.Вихованець)

Г Предикативні частини складнопідрядного речення поєднано сполучником

5. Бій для нього був якимсь священнодійством, заради котрого Вася не давав пощади ні собі, ні своїм підлеглим (О.Гончар)

6. Мова – дивосвіт, духовна планета, на якій живе виплекана людиною незліченна кількість слів (І.Вихованець)

7. Стали спускатись в темний яр, звідки повіяло холодом і проваллям (Григорій Тютюнник)

8. Є і майстри слова, що досконало опанували найскладніше і найдивовижніше знаряддя – мову (І.Вихованець)

9. На троянду, що її Чубенко тримав у руці, падали виблиски заграви (Ю.Яновський)

10.Сосни немов розступились і обгорнули поляну, свіжу, похмуру, куди, як на ложе, спадали сині роси (М.Коцюбинський)

11. Де це ті планети, щоб з них такі квіти до нас долітали! (О.Гончар)

12. З-поміж усіх словників, що побачили світ у дожовтневий час, відрізняється славнозвісний «Словарь української мови» за редакцією Бориса Грінченка (І.Вихованець)

13. За козацьких часів на Україні були поширені шовкові пояси, що їх тоді привозили з Персії та інших країн далекого і близького Сходу (О.Воропай)

14. У Києві жив і творив славнозвісний літописець Нестор, який з 1073 року став ченцем Києво-Печерського монастиря (І.Вихованець)

А Присубстантивно-атрибутивна

1. Дніпро вливався в заокруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (І.Нечуй-Левицький)

Б Займенниково-співвідносна

2. Але поки ще буде на світі хоч єдина людина сумна, доти буде між людьми бриніти моя пісня смутна-голосна (Л.Українка)

В З’ясувальна

3. Я ж тебе, малого, колисала, не затим щоб ти розвіявсь в дим… (С.Йовенко)

Г Часу

4. Дивився на сріблясту сережку місяця, що самотньо висіла в небі (С.Добровольський)

Ґ Умови

5. Ананасові суниці вирощують біля озера Байкал, де випадає дуже багато опадів – улітку дощів, взимку снігів (А.Григорук)

Д Мети

6. І хто його зна, яку думу дума чумацький отаман в степу серед ночі? (М.Коцюбинський)

7. Щасливий той, хто вільну й горду посіяв пісню у серця (Т.Масенко)

8. Якби лелека голосом озвався, то грек, мабуть, не дуже б здивувався (Л.Костенко)

А Причини

1. Дівчата засміялися, мов золоті горішки розсипалися по клуні (Ю.Яновський)

Б Місця

2. Найгіркіша правда утверджує в душі прагнення бути хорошим, бо правда за самою природою ніколи не принижує людської гідності (В.Сухомлинський)

В Порівняльна

3. Твій дух не став приниженим і плюским, хоч слала доля чорні килими (Л.Костенко)

Г Наслідкова

4. Хто потягне в рабство ту країну, де свободи стяг затрепетав? (М.Рильський)

Ґ Допустова

5. Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі, задумливі озера (М.Хвильовий)

Д Супровідна

6. Так шкоди кожної хвилинки, що порошинкою пролине й зникне в прірві забуття, лишивши жаль і каяття (О.Олесь)

7. У нашій Церкві була навіть окрема посада «казнодія», проповідника, так що проповідь стала важливою частиною богослужб (І.Огієнко)

8. Просторові прийменники спрямовані на іменники конкретного значення, в чому можна бачити узгодження лексичного значення слова і його семантико-синтаксичної функції (І.Вихованець)

А Сполучником

1. Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють у людській пам’яті (Є.Гуцало)

2. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі Життя (Є.Маланюк)

В Сполучним словом

3. У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою (В.Сухомлинський)

4. Приватним колекціонерам в Україні потрібна легалізація, аби нащадкам залишилася хоч частина спадщина далекого минулого… (С.Махун)

5. Не годиться журитися в пригоді такій, Адже іншим ще гірше буває (Л.Українка)

6. Політична сила отримала у представницькому органі більше мандатів, аніж вона висунула кандидатів у депутати (З газети)

7. Коли притрусили свіжу могилку бур’яном і гілками, Василь опустився в її узголів’ї на одне коліно… (В.Шкляр)

8. Одного дня він пішов на Лапаївку до батька, зайшов у стайню, де в потемках білів Олексин кінь (В.Шкляр)

9. Грім гримів, ніби гуркали раз у раз гармати (І.Нечуй-Левицький)

10. Дізнавшись, що труну з отаманом вивезено, козаки ще трохи постріляли й десь поділися (В.Шкляр)

А Атрибутивні семантико-синтаксичні відношення

1. В автономній Республіці Крим через істотне похолодання на початку квітня загинуло 45 – 50 відсотків винограду, так що подорожчання вина в Україні цілком зрозуміле (З газети, 2006р.)

Б Причинові семантико-синтаксичні відношення

2. Так, він [Шевченко] є непогасним вогнем сьогодні й таким буде завтра, бо серед темної ночі самодержавства він сам з’явився в образі вогню із вулканічних розпашілих надр народної боротьби (О.Гончар)

В Наслідкові семантико-синтаксичні відношення

3. І миті жодної не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить (В.Симоненко)

Г Часові семантико-синтаксичні відношення

4. А старе луб’я Явдоха й собі за Петром тягне, тим що багатир (М.Коцюбинський)

Ґ Умовні семантико-синтаксичні відношення

5. Хоч у писемних джерелах запорізькі козаки вперше згадуються наприкінці ХV століття, саме ж виникнення козацтва пов’язане з періодом більш раннім (З журналу)

Д Цільові семантико-синтаксичні відношення

6. Приїхавши до Києва, побачите багато учнів, які під час канікул наповнюють місто гомоном і милуються його вічно юною красою (І.Вихованець)

Е Допустові семантико-синтаксичні відношення

7. Він стояв під деревом у тіні, так що його ніхто не міг помітити… (Г.Тютюнник)

Є Порівняльні семантико-синтаксичні відношення

8. Так шкоди кожної хвилинки, що порошинкою пролине й зникне в прірві забуття, лишивши жаль і каяття (О.Олесь)

9. Відтоді як було встановлено подібність між парадигматичними властивостями слова і речення, почалося вивчення парадигми речення за аналогією до парадигми слова (З.Валюх)

10. 17. Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т.Шевченко)

11. Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (Українське прислів’я)

12. …сполучники лише оформляють синтаксичні зв’язки між простими реченнями у межах складного, подібно до того як відмінкові закінчення вказують на синтаксичні зв’язки між членами речення в простому реченні (І.Вихованець)

13. Після того коли всі поставили під угодою підписи, питання створення коаліції демократичних сил було розблоковано (З газети)

14. У Котляревського сучасна наша літературна мова вже відчутно проступає в своїх основних рисах і властивостях, хоча потім ще багато належить зробити на цій ниві Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Лесі Українці, Коцюбинському, Тичині, Остапу Вишні, Яновському та іншим письменникам (О.Гончар)

15. Дурня вчити, що мертвого лічити (Українське прислів’я)

16. Карпо, щоб ні з ким не зустрітись, перескочив через паркан, бігцем подався додому (М.Стельмах)

А Складнопідрядне речення з підрядним порівняльним

1. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човна і поплисти (М.Коцюбинський)

Б Складнопідрядне з підрядним супровідним

2. Ще зеленіла трава, хоч верхівки її скрутилися і потемніли (В.Шевчук)

В Складнопідрядне з підрядним причини

3. Часом блимне вогонь і зникне, щоб з’явитись у другому місці (М.Коцюбинський)

Г Складнопідрядне з підрядним допустовим

4. Ми були вбрані в білий стрій, що визначало чистоту думок і дій наших (В.Шевчук)

Ґ Складнопідрядне з підрядним з’ясувальним

5. Мирон пішов у бік Інститутської вулиці, яка спиналася на печерські пагорби (В.Шкляр)

Д Складнопідрядне речення з підрядним способу дії, міри і ступеня

6. Ніхто й ніколи не навчить тебе, коли не навчиш себе сам (В.Шевчук)

Е Складнопідрядне речення з підрядним умови

7. Виспівуючи пісню, голос розгойдувався, як літня річка на вітрі (Є.Гуцало)

Є Складнопідрядне речення з підрядним мети

8. Косо всміхаючись, азіати відповіли, що всі вони «кгарєнниє кгієвлянє» і належать до міського загону самооборони (В.Шкляр)

9. І плакала Марія Магдалина, що не подав ніхто йому води (Л.Костенко)

10. Він зирнув у небо й побачив, як падає, згоряючи, зірка (В.Шевчук)

11. Так мені чогось сумно й боязко, що аж серце моє мре (М.Вовчок)

А Складнопідрядне речення з підрядним присубстантивно-атрибутивним

1. Море зелене-зелене, таке, яким ще я не бачив його ніколи (Ю.Збанацький)

Б Складнопідрядне речення з підрядним займенниково-співвідносним

2. Рушили впорядкованим маршем так, щоб до Горбулева увійти ще до заходу сонця (В.Шкляр)

В Складнопідрядне з підрядним допустовим

3. Збоку було любо глянути на цей військовий обоз, особливо на кінних, бо піші козаки мали трохи дядькуватий вигляд (В. Шкляр)

Г Складнопідрядне речення з підрядним способу дії, міри і ступеня

4. Це було особливе запаморочення, чого раніше я не переживав (В.Шевчук)

Ґ Складнопідрядне з підрядним наслідковим

5. Дивувало й те, що юрба так само захоплено вітала цих приплентачів, називаючи їх визволителями (В.Шкляр)

Д Складнопідрядне з підрядним супровідним

6. Так її перехрестив Тиміш, цей мандрівний дяк-гайдамака, котрий тридцять літ тому прибився в їхній край з Чигиринщини (він казав, з Холодноярщини)… (В.Шкляр)

Е Складнопідрядне з підрядним причини

7. Коли обрій ковтає сонце, із далини у степ приходить синя ніч (А.Головко)

Є Складнопідрядне з підрядним часу

8. Маруся вирішила вдарити на Янівку вдосвіта, але з нападом вони забарилися, бо на підмогу ще підходив зі своїм відділом Петро Філоненко (В.Шкляр)

9. Всі Тимкові товариші були на роботі, так що до нього ніхто не приходив (Гр.Тютюнник)

10. Металеві пута, підстрибуючи за кожним ударом, терлися об синьо-багряні пруги на ногах і, здавалося, діставали до кісток (В.Шкляр)

11. При світлі двох лойових свічок (з гасом тепер стало сутужно) Ядвіга милувалася аристократичними манерами дочки, хоч на її обличчі не було й тіні замилування (В.Шкляр)

Тип складнопідрядного речення

Засіб поєднання предикативних частин

Приклади

А Складнопідрядне речення з підрядним присубстантивно-атрибутивним

а) сполучне слово

1. Але якщо запроваджуються певні ринкові механізми, то варіант із списанням боргів не може бути застосований (В.Ющенко)

Б Складнопідрядне речення з підрядним займенниково-співвідносним

б) сполучник

2. Хоч би й десять годин спав, а прокидаюсь розбитий (Л.Костенко)

В Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним

3. У мене не підіймалася рука відправити на переплавку оклади старовинних ікон, персні вісімнадцятого століття чи коштовні кубки, що передавалися в українських родинах з давніх часів (В.Ющенко)

Г Складнопідрядне речення з підрядним часу

4. …недбалий позичальник забирає гроші у тих, хто міг би скористатися тими грошима ефективно (В.Ющенко)

Ґ Складнопідрядне речення з підрядним умови

5. У Техасі маніфестанти прив’язали себе до дорожних знаків, щоб зупинити рух (Л.Костенко)

Д Складнопідрядне речення з підрядним мети

6. І все-таки, однієї пізньої ночі, коли нам довго і щасливо не спалось, трапилося побачити гарний французький фільм з Анні Жірардо (Л.Костенко)

7. Газети, радіо, телебачення – усі тільки і говорили, що Нацбанк не дає грошей на се і те, на п’яте-десяте! (В.Ющенко)

8. Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі шторм утих (І.Котляревський)

9. Там були переважно родичі тих, хто загинув у Гуті Пеняцький (В.Ющенко)

10. Типове тільки людське божевілля, з яким людство множить наслідки своїх непрогнозованих дій (Л.Костенко)

11. Я люблю тишину, коли море так дише і зітхає у сні до холодних і темних глибин (В.Сосюра)

12. Помічаю, що він почав активно спілкуватися зі світом (Л.Костенко)

13. Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Олександрію візьме (Л.Українка)

Тип складнопідрядного речення

Засіб поєднання предикативних частин

Приклади

А Складнопідрядне речення з підрядним причини

а) сполучне слово

1. Проте, які б там особисті стосунки не були між нами, Національний банк мусить працювати згідно із законом (В.Ющенко)

Б Складнопідрядне речення з підрядним місця

б) сполучник

2. Далеко зліва гула канонада, …мов танки своїми панцерованими лобами розбивали, таранили десь там залізне небо (О.Гончар)

В Складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною

3. Іди туди, де люди творять світло і ставлять хрест на темне і на старе (В.Симоненко)

Г Складнопідрядне речення з підрядним допустовим

4. Було дуже багато некоректного у цих перевірках, адже окрім Парламенту жодна інша державна установа не компетентна здійснювати перевірку Національного банку (В.Ющенко)

Ґ Складнопідрядне речення з підрядною наслідковою частиною

5. Хліб – соціальний продукт, і значне зростання ціни викликає гостру реакцію, що невигідно будь-якому уряду (В.Ющенко)

Д Складнопідрядне речення з підрядною супровідною частиною

6. Настрілявшися, вертались ми щасливі, дарма що промахів чимало в нас було (М.Рильський)

7. Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків (М.Сингаївський)

8. З іншого боку, перспектива «реприватизації»-націоналізації серйозно налякала б іноземних інвесторів, бо для них це дивно було чути (В.Ющенко)

9. Леся Українка, як відомо, добре володіла й російським віршем, про що свідчать і оригінальні її поезії (М.Рильський)

10. Десь так ці новини і сприймалися у Хоружівці, де біля магазину завжди знаходився наш сільський «Гайд-парк» (В.Ющенка)

11. Ні, він рішуче має до нас симпатію, що видно з його обличчя (М.Коцюбинський)

12. На дні тієї щілини був мочар, …осока та очерет, так що ніяк не можна було туди прокласти шлях (І.Нечуй-Левицький)

А Складнопідрядні речення – це

1) такі складнопідрядні речення, підрядна частина яких належить до всієї головної частини в цілому і пов’язується з нею за допомогою семантичних сполучників і сполучних слів, що виражають певні семантичні відношення

Б Складнопідрядні речення нерозчленованої структури – це

2) сполучні слова хто, що, який, котрий, чий, як, де, куди, звідки, скільки, наскільки та сполучники що, щоб, наче, ніби тощо, яким у головній частині відповідають співвідносні слова

В Складнопідрядні речення розчленованої структури – це

3) підрядна частина яких, приєднуючись до головної за допомогою сполучних слів, містить додаткове повідомлення з приводу висловленого у головній частині. Підрядна частина до головної приєднується за допомогою сполучного слова що в різних відмінкових формах

Г До складнопідрядних речень нерозчленованої структури належать:

4) речення, предикативні частини яких поєднуються в єдине семантичне й граматичне ціле підрядним зв’язком за допомогою сполучників підрядності чи сполучних слів та інших граматичних засобів

Ґ До складнопідрядних речень розчленованої структури належать

5) речення з підрядними обставинними – часу, умови, причини, мети (або цільові), способу дії, міри і ступеня, місця, наслідковими, допустовими, порівняльними, супровідними

Д Засобом зв’язку предикативних частин присубстантивно-атрибутивних речень є

6) підрядна частина яких означає результат дії головної частини або наслідок, що логічно випливає з її змісту в цілому. До головної підрядна частина приєднується нерозкладним сполучником так що, який подекуди може ускладнюватися частками (так що аж, так що й)

Е Складнопідрядні речення наслідкові – це такі складнопідрядні речення розчленованої структури,

7) такі складнопідрядні речення, підрядна частина яких належить до одного слова або словосполучення головної частини, причому зв’язок підрядної частини з головною в них здійснюється за допомогою асемантичних сполучників, сполучних слів і співвідносних (вказівних) слів, які й пов’язують обидві предикативні частини такого речення в одне ціле

Є Складнопідрядні порівняльні речення – це такі складнопідрядні речення розчленованої структури,

8) це такі складнопідрядні утворення, в яких при головній частині виступає дві і більше підрядні, залежність яких від головної будується ланцюжком, тобто перша підрядна частина безпосередньо відноситься до головної, яка є абсолютно незалежною, друга підрядна – до першої підрядної, третя – до другої тощо

9) сполучні слова-займенники який, чий, котрий, що, хто у будь-якій формі та сполучні слова-прислівники де, куди, звідки, коли, як, а також сполучники що, щоб мов, ніби, наче, неначе

10) це такі складні речення, підрядна частина яких належить до всієї головної частини в цілому і пов’язується з нею за допомогою сурядних і підрядних сполучників і сполучних слів, що виражають певні семантичні відношення

11) 1) складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними, або присубстантивними, або означальними; 2) займенниково-співвідносні; 3) з’ясувальні

12) підрядна частина яких, поєднуючись з головною сполучниками як, мов, немов, наче, неначе, ніби тощо, пояснює її шляхом порівняння