17.Особливості припинення права власності та відмови від права власності на нерухоме майно.

право власностіприпиняєтьсяуразі:

1)відчуженнявласникомсвого майна;2) відмовивласникавід права власності;3) припинення права власності на майно, яке за законом не моженалежатицій особі;4) знищення майна;5) викупупам'ятокісторії та культури;6) реквізиції;7) конфіскації, тощо.

Особа можевідмовитисявід права власності на майно, заявивши про цеабо вчинивши іншідії, якісвідчать про їївідмовувід права власності. 2. У разівідмовивід права власності на майно, права на яке не підлягаютьдержавнійреєстрації, право власності на ньогоприпиняється з моменту вчиненнядії, яка свідчить про такувідмову. 3. У разівідмовивід права власності на майно, права на яке підлягаютьдержавнійреєстрації, право власності на ньогоприпиняється з моменту внесення за заявоювласникавідповідногозапису до державного реєстру.

18.Припинення права властності особи на майно , якщо не може ій належати.

Якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов'язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду. 2. Якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, на набуття якого за законом, який був прийнятий пізніше, потрібен особливий дозвіл, а в його видачі цій особі було відмовлено, це майно підлягає відчуженню у порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

20.Викуп пам'ятки культурної спадщини

Якщо в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки культурної спадщини їй загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини робить власнику пам'ятки відповідне попередження.

Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.

У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки культурної спадщини позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження.

Викуплена пам'ятка культурної спадщини переходить у власність держави.

Викупна ціна пам'ятки культурної спадщини визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом.

21.Реквізиція

У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція).

В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується.

Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена до суду.

У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку.

Конфіскація

До особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.

Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.