- •Рухова система (система довільних рухів). Анатомія провідних шляхів. Методика дослідження. Симптоми ураження.
- •Дослідження рефлекторно-рухових функцій
- •Поверхневі рефлекси.
- •Глибокі рефлекси.
- •Рефлекси орального автоматизму
- •Патологія системи довільних рухів
- •Ознаки центрального (спастичного) паралічу (парезу).
- •Ознаки периферійного (в”ялого) паралічу (парезу):
- •Чутливість. Анатомія провідних шляхів. Методика дослідження. Симптоми пошкодження.
- •Анатомія провідників поверхневих видів чутливості (больової, температурної, тактильної)
- •Особливості спиноталамічного шляху, що мають діагностичне значення:
- •Анатомія провідників глибоких видів чутливості (м”язово-суглобової, вібраційної та частини тактильного чуття)
- •Дослідження чутливості
- •Об”єктивні розлади чутливості:
- •1. Задній спинномозково-мозочковий шлях, або шлях Флексіга, пов'язує мозочок із спинним мозком.
- •1. Передній спинно-мозочковий шлях (аферентний, або шлях Говерса).
- •Функції мозочка:
- •Види атаксій:
- •1) Дослідження гостроти зору; 2) дослідження поля зору; 3) вивчення дна ока.
- •Симптоми ураження тім’яної частки
- •Скронева частка.
- •Синдроми нервово-психічних розладів при невідкладних станах
- •Ліквор.
- •Функція ліквору:
- •Лікворні синдроми:
- •1. Лікворна гіпертензія розвивається як наслідок:
Анатомія провідників поверхневих видів чутливості (больової, температурної, тактильної)
Рис. Чутливий шлях
Шлях по якому проводиться поверхнева чутливість трьохнейронний Клітини І нейрону знаходяться в спинномозкових вузлах. Чутливі волокна, що переносять чутливий імпульс з периферії від шкірних рецепторвпроходять в складі периферійних нервів та сплетень.
Аксони І нейрону (2) утворюють спинномозковий нерв і задній корінець і входять в спинний мозок в основу задніх рогів, де і закінчуються.
Клітини ІІ нейрону (3) знаходяться в задніх рогах спинного мозку. Аксони ІІ нейрону (4) здійснюють перехрест в передній білій спайці, переходять на протилежну сторону і у вигляді спиноталамічного шляху (6) (переднього та бокового), що проходять в бокових (5) та пердніх канатиках спинного мозку, піднімаються догори до стовбура головного мозку (довгастий мозок, міст, ніжки мозку), закінчуючись в зоровому горбі (таламусі) (8).
Рис. Шлях поверхневої чутливості
Особливості спиноталамічного шляху, що мають діагностичне значення:
а) перехрест в передній білій спайці здійснюється не в горизонтальній площині, а косо знизу догори на рівні 1-2 сегментів. Тому при ураженні бокового канатика чутливі розлади виникають на протилежній стороні на 1-2 сегменти нижче від рівня ураження;
б) волокна, що проводять чутливість від нижніх кінцівок розташовані в бокових канатиках латерально, а від верхніх кінцівок – медіально. Ось чому при наявності екстрамедулярного процесу (процес, що стискає спинний мозок ззовні досередини) розлади чутливості будуть наростати знизу догори (ступня, гомілка, стегна, тулуб,рука). При інтрамедулярному процесі (коли спинний мозок стискається зсередини) розлади чутливості наростають зверху донизу.
Клітини ІІІ нейрону знаходяться в таламусі. Їх аксони утворюють таламокірковий шлях, що проходить через задню третину задньої ніжки внутрішньої капсули, променистий вінець і закінчуються в задній центральній звивині ( в нижніх відділах представлена чутливість від обличчя, в середніх – від руки, в верхніх – від ноги) та верхній тім”яній частці.
Рис. Локалізація частин тіла в задній центральній звивині
Анатомія провідників глибоких видів чутливості (м”язово-суглобової, вібраційної та частини тактильного чуття)
Рис. Шлях глибокої чутливості
Шлях провідників глибокого чуття також трьохнейронний (рис).
Клітини І нейрону знаходяться в спинномозкових вузлах (1). Дендрити (2), по яких чутливий імпульс доходить до 1 нейрону, закінчуються на периферії в рецепторах м”язів, сухожилків, суглобів, а також в шатрі.Аксони в складі задніх корінців заходять в спинний мозок і направляються в задній канатик (3) своєї сторони, де і проходять у вигляді двох шляхів - медіального тонкого шляху Голя та латерального клиноподібного шляху Бурдаха. Причому, в шляху Голя проходять волокна від сегментів Тh6 і нижче, а в шляху Бурдаха – від сегментів Тh6 і вище; тобто шлях Голя проводить глибоке чуття від нижніх кінцівок і нижньої частини тулуба, а шлях Бурдаха – від верхніх кінцівок і верхньої частини тулуба.
Ця особливість має топічно-діагностичне значення: при при екстрамедулярних процесах (наприклад, в шийному відділі) розлади глибокого чуття наростають по нисхідному типу, і, навпаки, при інтрамедулярних процесах порушення глибокого чуття відбувається по висхідному типу.
Шляхи Голя і Бурдаха піднімаються до довгастого мозку, де і закінчуються в ядрах тонкого і клиноподібного пучків (ядрах Голя і Бурдаха) (6). Клітини ІІ нейрону знаходяться в ядрах Голя і Бурдаха довгастого мозку. Аксони ІІ нейронів утворюють бульботаламічний тракт (5), волокна якого здійснюють перехрест в міжоливному шарі довгастого мозку, в ділянці моста приєднуються до волокон спиноталамічного шляху, утворюючи тим самим медіальну петлю (7), яка закінчується в таламусі.
ІІІ нейрон знаходиться в таламусі (8), аксони його утворюють таламокірковий шлях (9), який проходить через внутрішню капсулу (в задній третині заднього стегна), променистий вінець і закінчується в задній центральній звивині (10) та верхній тім”яній частці (10).
Необхідно зазначити, що до волокон медіальної петлі приєднуються волокна аксонів ІІ нейрону провідників чутливості від обличчя, носових пазух, порожнини рота і носа, гортані, глотки, язика ( І нейрон чутливого провідника для обличчя , порожнини носа, рота знаходиться в Гасеровому вузлі, для слизової гортані, глотки, корня язика – в чутливих вузлах блукаючого та язикоглоткового нервів, для передніх двох третин язика – в колінчатому вузлі лицевого нерва; ІІ нейрон, відповідно, локалізується в чутливих ядрах цих нервів: ядрі нисхідного корінця та ядрі середньомозкового шляху трійчастого нерва і ядрі сірого крила).
