Висновки

Отже, усебічно дослідивши барволексеми у прозі М. Коцюбинського, можна зробити такі висновки:

1. Семантика кольоропозначень – це історія життя чуттєвого образу кольору, всі зміни якого відображаються у мовленні і фіксуються у мові. Пройшовши тривалий шлях розвитку від позначених ознак, що належать конкретним предметам, до закріплення в поняттєвих характеристиках оцінних переносних значень, кольоративи відображають асоціативні зв’язки, що поєднують колір із іншими ознаками об’єктів матеріального світу. Лексико-тематична парадигма кольоролексем спектрально багата. До неї входять як лексеми на позначення власне кольору, так і образно-стилістичні одиниці, що позначають асоціативну колірну ознаку. Окремі назви кольорів розвинули цілу систему символічних відтінків, інші – моносемантичні, обмежуючись лише позначенням кольору, що зводиться до номінативної функції. Результатом семантичного розвитку колоративів стало співіснування в мові їхніх прямих та символічних значень. Слова на позначення кольору різні дослідники поділяють за різноманітними критеріями, через що нараховується значну кількість класифікацій кольоропозначень.

2. Кольори в українській мові можуть передаватися як за допомогою прикметників – назв кольорів, що позначають основні тони та їх відтінки, так і за допомогою інших лексико-граматичних класів слів: іменників, дієслівних форм, прислівників, а також описових конструкцій і порівняльних зворотів. Основними джерелами творення кольористичної лексики є: полісемія, запозичення та лексико-морфологічні засоби. Барволексеми творяться різноманітними способами, проте їх словотвірні варіанти найбільш представлені морфологічними способоми творення, найпродуктивнішим видом якого є суфіксація, кольоративи творяться також за допомогою слово- та основоскладання.

3. Кольористична лексика виконує різноманітні функції. Найпершою є номінативна функція, також кольори можуть сприяти створенню пейзажу, портрету, вони формують тло на якому розгортаються події, сприяють розкриттю образу дійової особи, передають її внутрішній стан через кольори та кольорові стани природи та навколишнього світу, виражають ставлення автора до повідомлюваного та найголовніше - створюють емоційний та психологічний вплив на читача.

Отже, кольористична лексика відіграла неоціненну роль у становленні М. Коцюбинського як майстра імпресіоністичного стилю.

Список використаної літератури

1. Барволексеми М. Коцюбинського у психолінгвістичному вимірі (на матеріалі новел "На камені", "Intermezzo") [Текст] / Віталія Папіш // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. - Ужгород, 2013. - Вип. 1. - С. 249-252

2. Дзівак О. М. Про систему назв кольорів у сучасній українській літературній мові / О. М. Дзівак // Українське мовознавство. – Вип. 3. – К., 1975. – С. 25–31.

3. Конотативна лексична семантика: інтенсивний і параметрничний складники: Монографія / Н. І. Бойко, Т. Л. Хомич ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2011. c. - 74-76, 90-94.

4. Крижанська О. М. Колір та способи передачі його в українській мові//Актуальні проблеми сучасної філологій. Мовознавчі студії. Збірник наукових праць. Рівненського державного університету. Вип. 7. – Рівне: РДГУ, 1999. с 94 -101.

5. Крижанська. О. М. Лексична сполучуваність кольороназв білий, чорний, сірий, червоний, зелений, жовтий, синій//Актуальні проблеми сучасної філологій. Мовознавчі студії. Збірник наукових праць. Рівненського державного університету. Вип. 7. – Рівне: РДГУ, 1999. с. 111-115.

6. Лєбєдєва. Н. Функціональна семантика лексичних одиниць із позначенням кольору.Південний архів : (збірник наукових праць: філологічні науки). Вип. 14 / М-во освіти і науки України, Херсонський держ. пед. ун-т ; голов. ред. О. Мішуков. - Херсон : Айлант, 2002. c. 77-82.

7. Нікітіна Ф. О. Виділення і визначення лексико-семантичних полів// Мовознавство. 1981. - №6.

8. Папіш В. Барволексеми М.Коцюбинського у психолінгвістичному вимірі (на матеріалі новел "На камені", "Інтермеццо") / В. Папіш // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2013. - Вип. 1. - С. 249-252

9. Пастушенко. Т. В. Мовна палітра кольору в естетичному ракурсі

10.  Семашко Т. Семантична структура лексичних одиниць на позначення кольору в українській мові. Гуманітарна освіта у вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. – К.: ДП «Інфор.-аналіт агентство». – 2009. – Вип. 17. – с. 14-21.

11. Старко. В. Корпусні данні в дослідженні українських колоративів. Українська мова, 2014, № 1, с. 51-60.

12. Теоретична і практична ідеографія : навч. посібник для студ. філолог. фак. спец. 02.19.00 "Українська мова і література" : принципи побудови тезаурусів / І. М. Гетьман. К. : Вища школа, 1993. 120 с.

13. Тимченко Ю.О. Типологія метафор у зображенні простору в новеллах М. Коцюбинського італійського циклу.// Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. – 2011. – Вип. 32, с.162-166.

14. Тимченко Ю.О. Мовні засоби вираження імпресіонізму в художньому тексті. Тимченко Ю.О., 2013, с.186-189.

15. Українська семасіологія. Типологія лексичних значень. Посібник для студентів-філологів / В. С. Ващенко ; відп. ред.: А. М. Поповський . – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського держ. ун-ту, 1981 . – c.19-23.

16. Шеховцова О.А. Формування символічної семантики кольоропозначень: культурологічний аспект: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.15 / Донецьк нац. ун-т. – Донецьк, 2003. – c. 167-180.

17. http://eprints.zu.edu.ua/18965/1/Криклива%20К.П..pdf

18. http://scaspee.com/6/post/2013/01/inshakov-a-basic-principles-of-color-vocabulary-research-in-linguistics.html

19. http://eprints.oa.edu.ua/1297/1/Masjuk_110412.pdf

20. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/74395/29-Formanova.pdf?sequence=1