Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вступ_Надя.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
214 Кб
Скачать
☆

Висновки

Природні умови території Запорізької області сприяють проходженню інтенсивного дернового процесу грунтоутворення, під впливом якого сформувалися чорноземні ґрунти. Травяниста рослинність забезпечує переважно накопичення вібмерлої біомаси у вигляді кореневих решток, що сприяє формуванню гумусового горизонту значної потужності. У чорноземах звичайних цей процес виражений краще, поівняно з чорноземами південними.

Загалом описані ґрунти відзначаються високим рівнем родючості. Вони мають нейтральну реакцію ґрунтового середовища, сприятливу для більшості сільськогосподарських культур. Науково-обгрунтоване внесення органічних та мінеральних добрив дозволяє оптимізувати поживний режим досліджуваних грунтів та підвищити рівень забезпечення доступними формами азоту та фосфору. Поряд з цим чорноземи зазнають ерозії, внаслідок чого на цих землях необхідно планувати комплекс заходів по запобіганню ерозії, боротьбі з нею. Залісенню підлягають всі масиви сильно еродованих земель.

У світовому землеробстві чорноземи, як зазначено у роботі, використовують переважно під посіви найважливіших продовольчих культур: пшениці, кукурудзи, ячменю, цукрового буряку, соняшнику, садових, овочевих, городніх, лікарських, квіткових культур, винограду, горіхоплідних, лісових та багатьох інших культур. У зв'язку з цим чорноземи є найбільш освоєними ґрунтами земної кулі, а потенціальні ресурси для розширення орних площ у чорноземній зоні практично відсутні. Сільськогосподарська продукція, вирощена на чорноземах, характеризується дуже високою якістю. Особливо це стосується твердих пшениць, які завжди користувалися популярністю на світовому ринку. Чорноземи, завдяки своїй високій родючості, є ґрунтами універсальної придатності під всі сільськогосподарські культури і плодово-ягідні насадження. Не випадково, що використання цієї родючості найважливішим завданням сільськогосподарського виробництва на чорноземах. Проте екологічно орієнтована реалізація цього завдання не прості справі. Першою перешкодою тут стає дефіцит вологи в період вегетації культур.

Екологізована система накопичення і зберігання в чорноземах вологи атмосферних опадів набуває воістину вирішального значення. На це спрямовані правильна організація й устрій території, створення полезахисних лісосмуг, снігозатримання та інші прийоми, які оптимізують їх водний режим.

Інтенсивне використання впродовж 2000-2009 рр. ґрунтів Запорізької області та катастрофічне скорочення обсягів застосування хімічних меліорантів, органічних і мінеральних добрив у землеробстві, супроводжувалось розвитком деградаційних процесів і було причиною зниження вмісту гумусу, рухомих форм фосфору, калію, деяких мікроелементів. За результатами агрохімічної паспортизації земель, ґрунти області містять 3,35% гумусу. Найбільше гумусу мають чорноземи звичайні Розівського, Куйбишевського, Новомиколаївського, Гуляйпільського районів - 3,93-4,41%. Найменше - 2,40-2,99% вміщують гумусу темно-каштанові ґрунти в Якимівському, Приазовському, Мелітопольському районах та чорноземи звичайні з середньо- та легкосуглинковим складом у Кам'янко-Дніпровському, Василівському та Запорізькому районах. У всіх зонах області вміст гумусу щорічно зменшується на 0,005-0,01%, що більше ніж у 10 разів перевищує втрати гумусу за 1957-1994 рр. Особливо велике зниження вмісту гумусу (на 0,11-0,15%) виявлено в Приморському, Бердянському та Вільнянському районах. Середньозважений вміст в ґрунтах області рухомого фосфору знизився у 5,7 рази. Вміст калію теж знизився з 161,5 мг/кг, до 154,4 мг/кг. Майже 71% площ ґрунтів в області мають низьку та середню забезпеченість марганцем. ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

В умовах економічної нестабільності сільськогосподарського виробництва для зупинення деградації ґрунтових ресурсів області, необхідно оптимізувати структуру посівних площ, зменшити частку чистих парів і просапних культур, знизити інтенсивність обробітку ґрунту, вдосконалити технології виробництва органічних добрив за рахунок широкого впровадження біологізації шляхом використання для цього вторинної продукції рослинництва, зокрема подрібненої соломи, стебел кукурудзи та соняшника, а також розширення площ посівів багаторічних трав та сидеральних культур, внесення органо-мінеральних добрив, застосування мікробіологічних препаратів та біологічних стимуляторів рослин, що дозволить утримувати бездефіцитний баланс поживних речовин, покращити екологічного стан орних земель і сільськогосподарських ландшафтів.