Емісія електронних грошей

Одним з найважливіших політичних питань, пов’язаних з електронними грошима, є питання емітента, а саме визначення переліку організацій, які мають право здійснювати в країні емісію електронних грошей. Проблема емісії зачіпає як електронні фіатні гроші, так і нефіатні електронні гроші. Однозначного підходу в законодавствах країн світу з цієї проблеми немає.

Законодавство ЄС дозволяє здійснювати емісію електронних грошей новому класу кредитних установ – Інститутам електронних грошей (ELMI). У Індії, Мексиці, Нігерії, Україні, Сінгапурі і Тайвані емісія електронних грошей може здійснюватися лише банками. У Гонконзі, емітенти електронних грошей повинні отримати ліцензію депозитної компанії.

Анонімність електронних грошей

Електронні гроші можуть бути анонімними і персоніфікованими. За своєю природою, електронні гроші ближче до анонімної готівки, чим до персоніфікованих безготівкових. Наявність або відсутність анонімності забезпечується правилами і механізмами звернення електронних грошей в певній платіжній системі.

Більшість державних регулювальників, а також державні і недержавні платіжні системи, різними способами намагаються стимулювати персоніфікацію користувачів електронних грошей і операції з ними (див. знай свого клієнта). Наприклад, для електронних грошей на базі мереж, платіжні системи обмежують розмір електронного гаманця для анонімного користувача, збільшуючи ліміти персоніфікованим користувачам системи. Для електронних грошей на базі карт, обмежують максимальну суму в гаманці і вводять механізми поповнення, що персоналізуються.

Криптографічний захист

Використання криптографії в електронній готівці запропонував Девід Чом (англ. David Chaum). Їм також запропонована оффлайн система електронних грошей. Він використовував алгоритм конфіденційного зв’язку для досягнення заховання зв’язків між транзакціями вилучення і внесення грошей. Суть ідеї Чома полягала в так званій системі «сліпого» цифрового підпису (blind signature), коли що підписує інформацію бачить її лише в частині йому необхідною, але своїм цифровим підписом завіряє достовірність всієї інформації: емітент бачить справжність купюр, але не знає їх серійних номерів, які знає лише їх власник.

При цьому можна строго довести, що таким «сліпим» підписом гарантується достовірність всього вмісту купюри з тією ж надійністю, що і звичайним цифровим підписом, який став за останні роки одним з найпопулярніших засобів підтвердження достовірності електронних документів. Як і перша онлайн система вона використовувала сліпий цифровий підпис на RSA-шифруванні.

Перспективи розвитку

В даний час електронні гроші розглядаються, як потенційний замінник готівки для мікро-платежів. Проте по своїх якостях, електронні гроші здатні частково замінити або повністю витіснити при розрахунках готівку. Штучне обмеження суми, яка може зберігатися в електронному гаманці, викликане невпевненістю регулювальників в надійності і безпеці використання такого платіжного інструменту. Вочевидь, що за відсутності негативних прикладів, цей ліміт збільшуватиметься або зовсім скасований.

Переваги електронних грошей

Електронні гроші особливо корисні і зручні при здійсненні масових платежів невеликих сум. Наприклад, при платежах в транспорті, кінотеатрах, клубах, оплаті комунальних послуг, оплаті різних штрафів, розрахунках в інтернеті і так далі Процес платежу електронними грошима здійснюється швидко, не виникає черг, не треба видавати здачу, гроші переходять від платника до одержувача швидко.

Електронні гроші правильніше всього порівнювати з готівкою, оскільки звернення безготівкових грошей, обов’язково персоніфіковано і відомі реквізити обох сторін. В разі розрахунків електронними грошима, досить знати реквізити одержувача грошей.

Електронні гроші мають наступні переваги перед готівкою:

• при проведенні платежу не виникає необхідність в здачі;

• висока портативність – величина суми не пов’язана з габаритними або ваговими розмірами грошей, як у випадку з готівкою;

• низька вартість емісії електронних грошей – не треба чеканити монети і друкувати банкноти, використовувати метали, папір, фарби тощо;

• не потрібно фізично перераховувати гроша, ця функція переноситься на інструмент зберігання або платіжний інструмент;

• простіше, ніж у випадку з готівкою, організувати фізичну охорону електронних грошей;

• момент платежу фіксується електронними системами, дія людського чинника знижується;

• при платежі через фіскальний еквайринговий пристрій торговцеві неможливо укрити засоби від оподаткування;

• електронні гроші не потрібно перераховувати, упаковувати, перевозити і організовувати спеціальні сховища;

• якість збереження – електронні гроші не втрачають своїх якостей з часом;

• ідеальна якісна однорідність – окремі екземпляри електронних грошей не володіють унікальними властивостями (як, наприклад, подряпини на монетах);

• безпека – захищеність від розкрадання, підробки, зміни номіналу, забезпечується криптографічними і електронними засобами.