- •51. Особливості відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я і заподіяні смерті громадянинові.
- •52. Підстави та порядок відшкодування моральної шкоди.
- •53. Поняття та система зобов'язального права.
- •Поняття та елементи зобов'язання.
- •Підстави виникнення зобов'язань.
- •Множинність Осіб у зобов'язанні (дольове, солідарне, субсидіарне зобов'язання). Регресивне зобов'язання.
- •Заміна осіб у зобов'язанні (уступна вимоги та переведення боргу).
- •58. Поняття та принципи виконання зобов'язань. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •59. Поняття та окремі способи забезпечення виконання зобов'язань.
- •60. Види зобов'язань. Санкції зобов'язань.
- •61. Способи забезпечення виконання зобов'язань. Неустойка та її види.
- •Боржник і кредитор як суб'єкти зобов'язання. Уступна вимоги і переведення боргу.
- •63. Способи припинення зобов'язань.
- •64. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності.
- •65. Поняття, завдання та джерела авторського права.
- •66. Суб'єкти та об'єкти авторського права.
- •67. Особисті немайнові права автора.
- •68. Майнові права автора чи іншої особи, що має авторське право. Право на авторську винагороду. Поняття, суб'єкти та об'єкти суміжних прав.
- •Поняття, зміст та види авторських договорів.
- •70. Строки охорони авторських та суміжних прав.
- •71. Право промислової власності.
- •72. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •73. Суб'єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •74. Поняття та види неустойки
- •75. Завдаток, порука, гарантія як способи забезпечення виконання зобов'язань
- •76. Підстави виникнення застави. Предмет та види застави.
- •77. Способи припинення зобов'язань.
- •78. Поняття, сторони, предмет договору купівлі-продажу.
- •79. Поняття, сторони та зміст договору купівлі-продажу
- •80. Предмет та форма договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення.
- •81. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення. Право покупця на обмін товару належної якості.
- •82. Поняття та юридична характеристика договору купівлі-продажу об'єктів приватизації.
- •83. Договір дарування.
- •84. Поняття, предмет, форма договору дарування.
- •85. Поняття, предмет та форма договору довічного утримання
- •86. Права та обов'язки сторін за договором довічного утримання, підстави та порядок розірвання договору.
- •87. Поняття, зміст та значення договору поставки.
- •88. Поняття, зміст та способи укладання договору поставки.
- •89. Сторони у договорі поставки та його виконання.
- •90. Поняття, предмет та зміст договору контрактації.
- •91. Поняття договору контрактації та його відмінність від інших цивільно-правових договорів.
- •92. Договір майнового найму.
- •94. Оренда, лізинг як різновиди договору майнового найму.
- •95. Оренда. Зміст договору оренди. Права і обов'язки сторін
- •96. Поняття, зміст та предмет договору найму жилого приміщення.
- •97. Поняття, зміст та значення договору підряду.
- •98. Договір побутового замовлення як різновид договору підряду. Поняття, зміст. Характеристика
- •99. Договір підряду на капітальне будівництво. (Поняття, права та обов'язки сторін, істотні умови договору).
- •100. Поняття і предмет договору на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду
- •101. Види перевезень в Україні та їх правове регулювання.
75. Завдаток, порука, гарантія як способи забезпечення виконання зобов'язань
Завдаток — це грошова сума, або рухоме майно, що видається однією зі сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні як доказ укладення договору і в забезпечення його виконання.
Як вид забезпечення виконання зобов'язань завдаток має такі особливості:
- предметом завдатку може бути як грошова сума, так і рухоме майно;
- завдатком забезпечується виконання лише договірних зобов'язань, а не зобов'язань, які виникли з інших підстав;
- застосування завдатку може мати місце лише за погодженням сторін.
Призначення завдатку полягає в наступному:
- по-перше, це засіб платежу, оскільки завдаток передається в рахунок належних іншій стороні платежів (наприклад, якщо домовляючись про купівлю меблевого гарнітуру, який коштує 320 гривень, покупець сплатив 100 гривень завдатку, то йому необхідно буде доплатити пізніше ще 220 гривень);
- по-друге, дача завдатку є доказом укладання договору, особливо в тих випадках, коли укладення договору не вимагає письмової форми;
- по-третє, це засіб забезпечення виконання зобов'язання, який додатково зв'язує сторони.
Найчастіше завдатком забезпечується виконання зобов'язань за участю громадян при укладанні договорів купівлі-продажу житлових будинків, квартир, гаражів, найму житлового приміщення. Забезпечувальна функція завдатку полягає в тому, що у разі, коли покупець, передавши завдаток продавцю, вирішить відмовитися від договору купівлі-продажу, то наданий ним завдаток залишається у продавця. Якщо ж від виконання договору ухиляється інша сторона (наприклад, продавець знайшов вигіднішого покупця), то вона зобов'язана не лише повернути завдаток, а й сплатити таку ж за розміром суму, як такий подвійний завдаток.
Порука — це односторонній, консенсуальний договір, за яким третя особа бере на себе повну або часткову відповідальність за невиконання чи неналежне виконання боржником його зобов'язання перед кредитором.
На відміну від застави, яка надає кредиторові переважне право перед іншими кредиторами боржника задовольнити свої вимоги із вартості заставленого майна, за договором поруки кредитор поряд із боржником набуває в особі поручителя додаткового боржника. ЦК встановлює солідарну відповідальність поручителя і боржника, якщо інше не передбачене в договорі. Тобто викладена норма є диспозитивною. Сторони можуть передбачити і субсидіарний характер відповідальності поручителя. Якщо ж це спеціально не застережено в договорі, то поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, а саме — за сплату основного боргу, відсотків, неустойки, збитків, витрат, пов'язаних із стягненням боргу, тощо. Звичайно, при цьому обсяг відповідальності поручителя не може перевищувати обсягу відповідальності боржника.
Закон передбачає виключно письмову форму договору поруки, оскільки порушення письмової форми має наслідком безумовну недійсність договору.
Порука найчастіше має місце у відносинах за участю громадян, коли йдеться про забезпечення виконання грошових зобов'язань. Договір, виконання якого забезпечується порукою, може мати такий вигляд.
Порука припиняється:
- з припиненням забезпеченого нею зобов'язання;
- в разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;
- якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належно виконане боржником чи поручителем;
- при переведенні у встановленому порядку боргу на іншу особу, за яку поручитель не поручився;
- після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а якщо він не встановлений, то по закінченні шести місяців після настання строку виконання, якщо кредитор не звернувся з вимогою до поручителя.
Якщо строк виконання основного зобов'язання встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо протягом року після укладення основного договору кредитор не звернувся з позовом до поручителя. Порукою може забезпечуватися лише дійсна вимога.
Гарантія становить собою односторонній договір, за яким одна організація (гарант) зобов'язується нести майнову відповідальність перед кредитором за неналежне виконання зобов'язань боржником. Гарантія має багато схожих рис з порукою, тому норми, які регулюють договір поруки, поширюються і на договір гарантії, якщо інше не передбачено законодавством. У договорі, забезпеченому гарантією, як і у договорі, забезпеченому порукою, участь беруть три особи: кредитор, боржник і гарант.
Гарантія має багато схожих рис з порукою, але водночас вона має і деякі специфічні риси:
- за договором поруки зобов'язання може бути забезпечене будь-якою особою, за гарантією — як правило, юридичною особою (банк, інша фінансова установа, страхова організація);
- обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видана гарантія;
- гарантія надається у межах суми, якої бракує боржнику, порука ж забезпечує зобов'язання повністю. Тобто за гарантією виникає субсидіарне зобов'язання, за порукою — солідарне.
Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:
- сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;
- закінчення строку гарантії;
- відмови кредитора від своїх прав за гарантією.
