- •51. Особливості відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я і заподіяні смерті громадянинові.
- •52. Підстави та порядок відшкодування моральної шкоди.
- •53. Поняття та система зобов'язального права.
- •Поняття та елементи зобов'язання.
- •Підстави виникнення зобов'язань.
- •Множинність Осіб у зобов'язанні (дольове, солідарне, субсидіарне зобов'язання). Регресивне зобов'язання.
- •Заміна осіб у зобов'язанні (уступна вимоги та переведення боргу).
- •58. Поняття та принципи виконання зобов'язань. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •59. Поняття та окремі способи забезпечення виконання зобов'язань.
- •60. Види зобов'язань. Санкції зобов'язань.
- •61. Способи забезпечення виконання зобов'язань. Неустойка та її види.
- •Боржник і кредитор як суб'єкти зобов'язання. Уступна вимоги і переведення боргу.
- •63. Способи припинення зобов'язань.
- •64. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності.
- •65. Поняття, завдання та джерела авторського права.
- •66. Суб'єкти та об'єкти авторського права.
- •67. Особисті немайнові права автора.
- •68. Майнові права автора чи іншої особи, що має авторське право. Право на авторську винагороду. Поняття, суб'єкти та об'єкти суміжних прав.
- •Поняття, зміст та види авторських договорів.
- •70. Строки охорони авторських та суміжних прав.
- •71. Право промислової власності.
- •72. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •73. Суб'єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •74. Поняття та види неустойки
- •75. Завдаток, порука, гарантія як способи забезпечення виконання зобов'язань
- •76. Підстави виникнення застави. Предмет та види застави.
- •77. Способи припинення зобов'язань.
- •78. Поняття, сторони, предмет договору купівлі-продажу.
- •79. Поняття, сторони та зміст договору купівлі-продажу
- •80. Предмет та форма договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення.
- •81. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення. Право покупця на обмін товару належної якості.
- •82. Поняття та юридична характеристика договору купівлі-продажу об'єктів приватизації.
- •83. Договір дарування.
- •84. Поняття, предмет, форма договору дарування.
- •85. Поняття, предмет та форма договору довічного утримання
- •86. Права та обов'язки сторін за договором довічного утримання, підстави та порядок розірвання договору.
- •87. Поняття, зміст та значення договору поставки.
- •88. Поняття, зміст та способи укладання договору поставки.
- •89. Сторони у договорі поставки та його виконання.
- •90. Поняття, предмет та зміст договору контрактації.
- •91. Поняття договору контрактації та його відмінність від інших цивільно-правових договорів.
- •92. Договір майнового найму.
- •94. Оренда, лізинг як різновиди договору майнового найму.
- •95. Оренда. Зміст договору оренди. Права і обов'язки сторін
- •96. Поняття, зміст та предмет договору найму жилого приміщення.
- •97. Поняття, зміст та значення договору підряду.
- •98. Договір побутового замовлення як різновид договору підряду. Поняття, зміст. Характеристика
- •99. Договір підряду на капітальне будівництво. (Поняття, права та обов'язки сторін, істотні умови договору).
- •100. Поняття і предмет договору на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду
- •101. Види перевезень в Україні та їх правове регулювання.
76. Підстави виникнення застави. Предмет та види застави.
Застава - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Заставою може бути забезпечено вимогу, яка може виникнути в майбутньому.
Стаття 575 ЦК визначає два види застави: іпотека та заклад. Іпотекою, відповідно до вказаної норми, є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Застосування застави врегульовано також Законами України "Про заставу", "Про іпотеку", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Іпотека в цьому випадку визначається як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом (ст. 1 Закону України "Про іпотеку").
Заклад - це застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави також може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Договір застави має бути укладено у письмовій формі. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Крім того, застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.
Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Істотними умовами договору застави, що передбачені законодавством, є суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави.
Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснено до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.