54. Множинність Осіб у зобов'язанні (дольове, солідарне, субсидіарне зобов'язання). Регресивне зобов'язання.

Складними (зобов’язаннями з множиною осіб) є зобов’язання, де на якійсь зі сторін (або на обох сторонах) перебувають де­кілька осіб. Якщо в зобов’язанні є кілька кредиторів, це активна множина, якщо кілька боржників — пасивна множина, якщо де­кілька тих та інших — змішана множина осіб.

Залежно від характеру розподілу прав або обов’язків між де­кількома кредиторами чи боржниками розрізняють зобов’язання часткові, солідарні й субсидіарні.

При множинності осіб на боці боржника та (або) кредитора має місце часткове або солідарне зобов’язання. Такі зобов’язання можуть також виникати із договору.

Часткові зобов’язання — це правовідносини, в яких кожен боржник має виконати зобов’язання в певній частині, а ко­жен кредитор має право вимагати виконання певної частки зобов’язання.

За загальним правилом, якщо між сторонами існують зобов’язання, вони є частковими. У часткових зобов’язаннях кожен боржник має виконати зобов’язання в певній частині, а кожен кредитор має право вимагати виконання певної частки зобов’язання.

Якщо ж розмір частин обов’язку боржників не встановле­ний, то вони вважаються рівними. Боржник, який виконав свою частину обов’язку, вибуває із зобов’язання.

Солідарні зобов’язання — це правовідносини, в яких кожному кредиторові в повному обсязі належить право вимагати від будь-кого з боржників виконання зобов’язання в повному обсязі.

Субсидіарні зобов’язання — це правовідносини, в яких існують основний кредитор або боржник і додатковий кредитор (боржник). За загальним правилом між учасниками зобов’язання встановлюються й існують часткові зобов’язання.

Регресні зобов’язання виникають як наслідок вико­нання іншого зобов’язання. Вони можуть виникнути не лише при солідарності боржників (боржник, який задо­вольнив вимогу кредитора, сам стає кредитором по від­ношенню до іншого боржника), а й у випадках наявності вини зобов’язаної особи і відсутності вини кредитора.

54. Заміна осіб у зобов'язанні (уступна вимоги та переведення боргу).

Заміна осіб в зобов'язанні буває двох видів: уступка вимоги і переведення боргу.

Передача кредитором своїх прав за зобов'язанням іншій особі називається уступкою вимоги, або цесією. Кредитор, який поступився своїми правами, називається цеден-том, а особа, на користь якої право поступається, — цесіонарієм.

Для виникнення цесії необхідна згода між первісним кредитором і новим, що стосується згоди боржника, то вона не потрібна, оскільки становище боржника не міняється. Разом з тим, необхідно повідомити боржника про цесію, щоб боржник знав, кому виконати зобов'язання. Якщо боржник не був повідомлений про цесію, то в силу статті 199 ЦК України виконання зобов'язання первісному кредиторові визнається в порядку цесії виконанням належному кредиторові. До цесіонарія переходять також права, що забезпечують виконання зобов'язання (частина третя ст.197 ЦК України). Цедент відповідає лише за недійсність вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником (частина друга ст.198 ЦК України).

Переведення боргу, на відміну від цесії, можливе лише за згодою кредитора (частина перша ст.201 ЦК України

Переведення боргу — це договір між первісним і новим боржником. Воно повинно бути оформлене за правилами, які передбачені для форми угод. Письмова форма необхідна, якщо в цій самій формі виражено зобов'язання, за яким учиняється переведення боргу.

При переведенні боргу обов'язки первісного боржника передаються новому боржникові в повному обсязі. Тому новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора усі заперечення, основані на відносинах між кредитором і первісним боржником (частина друга ст.201 ЦК України).

Переведення боргу допускається у відносинах між громадянами, за винятком тих, які пов'язані з особою боржника. Між організаціями також можливе переведення боргу, його межі аналогічні межам, встановленим щодо цесії.

У двосторонніх зобов'язаннях заміна осіб означає одночасно уступку вимоги і переведення боргу.