26. Назвіть основні класифікації політичних лідерів.

По ставленню керівника до підлеглих: Авторитарний, демократичний,

За «масштабом» лідерства: загальнонаціональний, певного класу, соціальних груп, верств

За стилем лідерства (М.Дж. Херманн): Лідер-прапороносець, Лідер-служитель, -торговець, -пожежник, -актор(демагог)

Стосовно до існуючої політичної системи: Функціональний, Дисфункціональний, конформіст, нонконформіст,

За соціальною природою авторитета (М. Вебер): Традиційний, Бюрократичний (раціонально- легальний), харизматичний

У сучасних політологічних концепціях функціонують різні критерії класифікації лідерства.

Лідерів поділяють:

— за мірою впливу на суспільство:а реальних (“лідери-герої”);на менеджерів, які не мають яскраво і вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;

— за психологічними рисами і типами поведінки: а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик); б) стосовно своїх прихильників — лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув); в) щодо супротивників — лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);г) за способом і оцінки здібностей — відкритий лідер та лідер-догматик.

Вищеназвані чотири дихотомії “чистих” лідерів визначив польський політолог Є. Вятр. Вони, на його думку, виявляються в різних комбінаціях. У марксистській науці лідерів поділяють: на правлячих та опозиційних; буржуазних і пролетарських; кризових і рутинних.

–– за стилем керівництва і політичною системою вирізняють: диктаторський тип лідера, який прагне досягти своєї мети, спираючись на страх покарання; демократичний тип лідера, що спирається не лише на свої якості та авторитет, а й підтримує дух співробітництва, співучасті в обговоренні питань; автократичний тип лідера, який повинен володіти високими професійними та особистими якостями, аби перемагати опонентів.

–– виокремлюють ще: плутократичний тип лідера (часто це лідери “тіньової” економіки);лідера-популіста, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйнята (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій; лідера-професіонала (лідер постіндустріального суспільства), повага й довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього.

Лідер-професіонал повинен вміти визначати пріоритетні цілі, давати науковий аналіз певної проблеми, будувати ієрархію проблем та визначати способи їхнього вирішення.

27.Наведіть функції політичного лідера.

Функції: вираження соціальних інтересів, новаторська, інтегративна, організаторська й комунікативна, інструменталістська, легітимація політичного порядку.

Особа може стати політичним лідером лише тоді, коли виражає інтереси тієї спільності людей, на лідерство в якій вона претендує. Для того щоб стати лідером, обійняти певну керівну посаду, претендент на лідерство має запропонувати щось нове порівняно з попереднім керівником. У цьому полягає новаторська функціялідерства. Вона означає, що політичний лідер свідомо вносить нові, конструктивні ідеї соціального устрою. Він формулює нові соціальні цілі й завдання, обґрунтовує стратегічні пріоритети й тактичні засоби їх досягнення і розв´язання. Інтегративна функція спрямована на підтримку цілісності і стабільності суспільства, громадянського миру і злагоди. Підтримка соціальної цілісності суспільства неможлива без цілеспрямованих зусиль щодо згуртування всіх соціальних спільностей. Організаторська,або прагматична, функція політ лідерства полягає у втіленні цілей і завдань, які стоять перед суспільством і відображені у програмі лідера, в конкретні дії. Йдеться про мобілізацію народних мас на втілення політичних програм і рішень у життя.. Комунікативна функція політичного лідерства полягає в забезпеченні лідерами зв´язку як між масами й політичними інститутами, так і між самими політичними інститутами, у тому числі між очолюваними лідерами вищими органами держави — парламентом, урядом, главою держави, вищими судами .важливими функціями є- схвалення та здійснення компетентних політичних рішень; ; - підтримання чи пропагування соціального оптимізму; - легітимація наявного суспільно-політичного устрою. Інструменталістська схвалення та здійснення компетентних політичних рішень. Легітимація політичного порядку легітимація наявного суспільно-політичного устрою.