12. Охарактеризуйте основні форми правління в сучасних державах.

Форма правління - це організація верховної влади, яка характеризується її формальним джерелом і принципами взаємовідносин між вищими (центральними) органами державної влади (глава держави, парламент, уряд) та населенням. Таким чином, форма правління відповідає на запитання про те, як організована верховна суверенна державна влада, які її здійснюють органи і які принципи взаємовідносин між ними.

Головною, визначальною ознакою форми правління є правовий статус глави держави (виборний і змінюваний в республіці, спадковий - в монархічному державі).

Для сучасних держав характерні дві форми правління: монархія і республіка.

Монархія - це форма правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджена в руках одноособового глави держави – монарха

Республіка - форма правління, при якій всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональними представницькими установами (парламентами), а громадяни володіють значними правами і свободами. Відмінною ознакою є наявність виборного на певний строк глави держави – президента.

13. Проаналізуйте монархію як форму правління та вкажіть основні типи монархії.

Монархія — це така форма правління, при якій повноваження верховної влади належать одній особі: королю, царю, султану, шаху, імператору і т.п. При такій формі правління вся вища законодавча, виконавча і судова влада належать монарху. Влада монарха передається, як правило, у спадщину. Всі монархії поділяються на: абсолютні, обмежені, дуалістичні, теократичні, станово-представницькі.

При абсолютній монархії влада монарха не обмежена. За свою державну діяльність монарх ні перед ким не звітується і не несе юридичної відповідальності. Такі монархії були найбільш розповсюджені в епоху рабовласництва і феодалізму. Сьогодні їх залишилось дуже мало, зокрема в Марокко, Арабських Еміратах, Кувейті та ін.

В останнє століття найбільш поширеними є обмежені монархії. Іноді їх називають парламентськими або конституційними. Вони характеризуються тим, що влада монарха обмежена парламентом або конституцією. За таких форм правління монарх — глава держави, але він не може суттєво впливати на законодавчу діяльність парламенту і на формування ним уряду. Іноді монархічна форма правління має формальний характер. До обмежених монархій відносяться Іспанія, Швеція, Японія

Дуалістична монархія — це така форма правління, коли монарх — глава держави сам формує уряд і призначає прем'єр-міністра. В такій монархії діє два вищих державних органи — монарх і уряд на чолі з прем'єр-міністром.

Теократична монархія — це така форма правління, коли абсолютна влада релігійного лідера зливається з державною владою. Релігійний лідер є одночасно і главою держави. Наприклад, Ватикан, Тибет.

Станово-представницька монархія характеризується тим, що поряд з монархом — главою держави існує який-небудь дорадчий представницький орган певних класів або всього населення. До таких держав можна віднести Росію до 1917 р., Польщу в XVII— XVIII століттях.

Особливий різновид монархії – виборна, що поєднує елементи монархії і республіки. Наприклад, у Федерації Малайзії главою держави є монарх, який обирається на п'ять років особливою нарадою з представників монархічних штатів (султанатів), що входять в цю федерацію.