Передмова

Гасіння пожежі - це дії, спрямовані на припинення горіння в осередку пожежі, обмеження впливу небезпечних чинників пожежі та усунення умов для її самочинного повторного виникання.

Обмеження розвитку пожежі та її ліквідування досягаються завдяки вірним і рішучим діям керівника гасіння пожежі, правильному вибору вирішального напрямку введення сил та засобів, своєчасним зосередженням і введенням у дію необхідної кількості сил і засобів; швидким виходом ствольників на позиції та їх умілими діями; правильним вибором та безперервною подачею вогнегасних речовин; створенням протипожежних розривів.

Керівник гасіння пожежі (КГП) є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби та інші сили, які залучено до гасіння пожежі. Він відповідає за організацію робіт з рятування людей, гасіння пожежі, безпеку особового складу та збереження пожежно-рятувальної техніки та оснащення. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ ДСНС України, не має права втручатися в його дії.

У повсякденній діяльності начальницький склад ОРС ЦЗ, який при виїзді на пожежу повинен виступати у якості КГП, з метою ефективного прийняття оперативних рішень повинен постійно підвищувати свій професійний рівень, проводити необхідні розрахунки сил і засобів при складанні оперативних планів і карток пожежогасіння, організовувати та проводити пожежно-тактичні навчання тощо.

З метою інформаційного забезпечення КГП підготовлено Довідник керівника гасіння пожежі, у розробленні якого приймали участь Український науково-дослідний інститут цивільного захисту (УкрНДІЦЗ), Національний університет цивільного захисту України (НУЦЗ України), Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (ЛДУБЖД), Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ.

Автомобіль першої допомоги – пожежний автомобіль, який сконструйовано на шасі легкових та вантажопасажирських автомобілів із мінімально-допустимою масою та габаритами, та служить для локалізації вогнищ і гасіння пожеж на ранній стадії їх розвитку, проведення першочергових рятувальних та інших невідкладних робіт в містах із щільною забудовою.

Автомобіль водо-пінного гасіння (пожежний) - автомобіль комбінованого гасіння, призначений для застосування водних і водопінних вогнегасних речовин.

Автомобіль порошкового гасіння (пожежний) - пожежний автомобіль, призначений для перевезення та подавання вогнегасного порошку.

Безпечний час експлуатації захисного одягу пожежника – проміжок часу від моменту дії небезпечних температурних факторів (підвищена температура та інфрачервоне випромінювання) на захисний одяг до моменту досягнення граничної температури (50 ⁰С) в підкостюмному просторі, що обумовлюється ймовірним настанням теплового удару пожежника.

Вирішальний напрямок оперативних дій на пожежі (далі-вирішальний напрямок) - є напрямок, на якому створилася небезпека для людей, загроза вибуху, обвалення конструкцій, існує можливість викиду радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, найбільш інтенсивного поширювання вогню та на якому робота пожежно-рятувальних підрозділів на цей час може забезпечити успіх гасіння пожежі.

Вогнегасна піна – вогнегасна речовина, що являє собою дисперсну систему (просторова плівкова структура системи типу газ-рідина), яка характеризується кратністю і стійкістю та призначена для гасіння пожеж рідких і твердих горючих речовин (пожежі класів А і В).

Вогнегасна речовина – речовина або однорідна суміш, за своїми фізико-хімічними властивостями придатна до застосування в технічних засобах для припинення горіння.

Гасіння пожежі – це дії, спрямовані на припинення горіння у вогнищі пожежі, обмеження впливу небезпечних чинників пожежі та усунення умов для її самочинного повторного виникання.

Газова вогнегасна речовина – хімічна сполука, котра при гасінні полум’я знаходиться в газоподібному стані.

Газодимозахисник –- це особа рядового або начальницького складу пожежно-рятувального, аварійно-рятувального підрозділу або органу управління, який пройшов необхідну підготовку, має відповідний допуск до роботи у засобах індивідуального захисту органів дихання і зору (далі – ЗІЗОД) та за станом здоров'я може виконувати завдання щодо рятування людей, проведення розвідки, евакуювання матеріальних цінностей, гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних робіт, ліквідації НС та їх наслідків у загазованих і задимлених середовищах.

Газодимозахисна служба – це служба, якою проводиться комплекс заходів силами органів управління, пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ, навчальних закладів ДСНС України для організації, підготовки та проведення робіт у загазованих і задимлених середовищах з метою рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків тощо та створюється на штатних і позаштатних основах у всіх пожежно-рятувальних підрозділах, учбових закладах ДСНС України і може організовуватися в аварійно - рятувальних підрозділах ОРС ЦЗ за рішенням начальника гарнізону.

Газообмін – це конвекційний рух газових потоків, що виникає під дією сил, обумовлених градієнтом тиску.

Горіння – екзотермічний процес, який охоплює окисно-відновлювальні перетворення речовин і (або) матеріалів і характеризується наявністю летких продуктів і (або) світлового випромінювання.

Домедична допомога – це невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані, мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування, збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" зобов'язані здійснювати такі дії та заходи.

Евакуювання людей під час пожежі – вимушене переміщування людей із зони можливого впливу небезпечних чинників пожежі.

Засоби індивідуального захисту органів дихання і зору (ЗІЗОД) – призначені для забезпечення роботи підрозділів пожежно-рятувальної служби у непридатному для дихання середовищі і створення при цьому |нормальних умов роботи.

Захисний одяг пожежника (ЗО) – спеціальний одяг, призначений захищати пожежника від впливу небезпечних і шкідливих чинників під час гасіння пожеж та провадження пожежно-рятувальних.

Захисний одяг пожежника загального призначення (ЗОЗП) – захисний одяг пожежника, призначений для захисту шкірного покриву, за винятком голови, кистей рук та ступень ніг, і застосовний у діапазоні температур впливу на нього від мінус 40 ⁰С до 185 ⁰С, а також від дії теплового випромінювання з поверхневою густиною потоку до 7 кВт/м² та короткочасної дії відкритого полум’я тривалістю до 10 секунд, що відповідає першому рівню експлуатувальних властивостей.

Захисний одяг пожежника загального призначення складається із куртки та штанів або напівкомбінезона.

Захист особового складу від НХР (РР) – це комплекс взаємозв'язаних за місцем, часом проведення, цілями, засобами заходів, які спрямовані на усунення або зниження на заражених територіях до прийнятого рівня загрози життю і здоров'ю людей у випадку реальної небезпеки виникнення або в умовах реалізації небезпечних і шкідливих факторів радіоактивного та хімічного зараження територій.

Захисне взуття пожежника – спеціальне взуття, призначене захищати ноги пожежника від впливу небезпечних чинників пожежі та вогнегасних речовин під час гасіння пожеж та провадження пожежно-рятувальних робіт.

Шкіряне захисне взуття – спеціальне взуття, виготовлене із верхом зі шкіри. Шкіряне захисне взуття виготовляється у вигляді чобіт та напівчобіт (берці) та повинно мати внутрішній захисний підносок, проколозахисну пластину та амортизувальну прокладку, а підошва повинна бути стійкою до дії розчинів кислот, лугів, нафтопродуктів та підвищених температур.

Гумове захисне взуття – спеціальне взуття, виготовлене із гуми або полімерних матеріалів. Гумове захисне взуття виготовляється у вигляді чобіт та повинно мати внутрішній захисний підносок, проколозахисну пластину та амортизувальну прокладку, а підошва повинна бути стійкою до дії розчинів кислот, лугів, нафтопродуктів та підвищених температур

Зовнішнє протипожежне водопостачання – це комплекс інженерно-технічних пристроїв, що виконують важливу роль у забезпеченні пожежної безпеки об'єктів та населених пунктів.

Зона задимлення – це прилеглий до зони горіння простір, заповнений димовими газами в таких концентраціях, що створюють загрозу для життя та здоров'я людей або ускладнюють дії пожежних підрозділів. Ця зона включає в себе зону теплової дії та за розмірами перевищує її. Зовнішніми межами зони задимлення вважаються місця, де видимість предметів становить б-12 м, концентрація кисню в задимленому середовищі не менше 16 %, токсичність газів не є небезпечною для людей, що знаходяться без засобів захисту органів дихання.

Зона теплового впливу – частина простору, яка примикає до зони горіння і де тепловий вплив призводить до помітної зміни стану матеріалів, конструкцій та унеможливлює перебування людей без теплового захисту.

Інтенсивність подавання вогнегасних речовин – витрата об'єму (маси) вогнегасної речовини за одиницю часу на одиницю площі.

Караул – основний тактичний пожежно-рятувальний підрозділ ОРСЦЗ (у складі двох і більше відділень на основних та спеціальних пожежних автомобілях), здатний самостійно вирішувати оперативне завдання відповідно до своїх тактичних можливостей.

Картка пожежогасіння на об'єкті (оперативна картка пожежогасіння) – оперативний документ, призначений для швидкого пошуку найближчих пожежних гідрантів на водопровідній мережі, природних та штучних вододжерел на місцевості. які доцільно використовувати для гасіння пожеж, а також для отримання необхідних відомостей про будинки, шляхи евакуювання людей і матеріальних цінностей та інших відомостей, необхідних для успішного гасіння пожежі на даному об'єкті.

Керівник гасіння пожежі (КГП) – є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби та інші сили, які залучено до гасіння пожежі. Він відповідає за організацію робіт з рятування людей, гасіння пожежі, безпеку особового складу та збереження пожежно-рятувальної техніки та оснащення. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ ДСНС України, не має права втручатися в його дії.

Конвекція - це переміщення нагрітих продуктів згорання з приміщення в приміщення по коридорах, шахтам ліфтів та іншими шляхами.

Ланка газодимозахисної служби (далі – ланка ГДЗС) – первинна тактична одиниця газодимозахисної служби, яка утворюється не менше як з трьох газодимозахисників, враховуючи командира ланки. Командиром ланки є особа, старша за посадою підрозділу або органу управління ОРСЦЗ, визначена керівником гасіння пожежі.

Локалізування пожежі – стадія пожежогасіння, на якій зупинено розвиток пожежі і створено умови для її ліквідування.

Ліквідування пожежі – стадія пожежогасіння, на якій припинено горіння, діяння небезпечних чинників пожежі, а також усунено умови для її самочинного повторного виникнення.

Насосно-рукавний пожежний автомобіль (пожежний автонасос) – пожежний автомобіль, обладнаний пожежним насосом, резервуаром для піноутворювача, оснащений запасом пожежних рукавів, призначений для подавання водних і водопінних вогнегасних речовин по рукавних лініях з відбиранням води від стороннього джерела.

Номер (ранг) виклику – умовна (цифрова) ознака складності пожежі, надзвичайної ситуації, яка визначається у розкладі виїзду (плані залучення сил і засобів) необхідним складом сил та засобів Гарнізону служби, що залучаються до гасіння пожеж і проведення АРР.

Небезпечний вантаж – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку, залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину, віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Небезпечна речовина – це хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Небезпечний чинник пожежі – прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами горіння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Невідкладний стан людини – раптове погіршення фізичного або психічного здоров'я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Оперативна дільниця на пожежі – частина території або будівлі на місці пожежі, на якій зосереджено сили і засоби, об'єднані конкретним оперативним завданням та єдиним керівництвом.

Оперативний план пожежогасіння об'єкта – це оперативний документ, яким прогнозується обстановка в разі виникнення пожежі на об'єкті і який визначає основні питання організації пожежогасіння.

Оперативна обстановка – сукупність обставин і умов у районі виїзду підрозділу, що впливає на визначення задач і характер їх виконання.

Оперативні дії під час гасіння пожеж (далі – оперативні дії) – це організоване застосування сил та засобів пожежно-рятувальних підрозділів, дії яких спрямовані на виконання основного оперативного завдання. До оперативних дій під час гасіння пожеж входять: збір, виїзд за сигналом "Тривога" та прямування до місця пожежі; розвідка пожежі; рятування людей та майна на пожежі; оперативне розгортання; гасіння пожежі; виконання спеціальних робіт; згортання сил і засобів; повернення до місця постійної дислокації.

Оперативне розгортання сил та засобів – проводиться після прибуття підрозділу на пожежу одночасно з розвідкою. Воно не повинно затримувати проведення робіт з рятування та евакуації людей. Оперативне розгортання складається з таких етапів: підготовка до розгортання; попереднє розгортання та повне розгортання.

Піноутворювач – речовина, яка використовується для одержання піни та (або) як змочувальник.

Пожежа – позарегламентний процес знищування або пошкоджування вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля.

Пожежна автоцистерна – пожежний автомобіль, обладнаний пожежним насосом, резервуарами для водних і водопінних вогнегасних речовин, призначений для перевезення пожежно-технічного оснащення, подавання вогнегасних речовин.

Пожежний автомобіль – автомобіль, призначений для перевезення пожежників і який застосовують під час гасіння пожеж і (або) провадження пожежно-рятувальних робіт.

Пожежний автомобіль водопорошкового гасіння – пожежний автомобіль комбінованого гасіння, призначений для перевезення та подавання водних вогнегасних речовин і вогнегасних порошків.

Пожежний автомобіль газоводяного гасіння – автомобіль комбінованого гасіння, призначений для подавання водних вогнегасних речовин з використанням газового струменя.

Пожежний автомобіль пінно-порошкового гасіння – автомобіль комбінованого гасіння, призначений для застосування водопінних вогнегасних речовин і вогнегасних порошків.

Пожежна автонасосна станція (пожежний автомобіль - насосна станція) - пожежний автомобіль, обладнаний пожежним насосом з автономним силовим агрегатом, призначений для подавання водних і водопінних вогнегасних речовин по рукавних лініях з відбиранням води від стороннього джерела.

Пожежна машина – машина, призначена для забезпечення гасіння пожеж і (або) провадження пожежно-рятувальних робіт.

Протипожежна техніка – технічні засоби, призначені для запобігання, локалізування та ліквідування пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від діяння небезпечних чинників пожежі, провадження пожежно-рятувальних робіт.

Пожежне устаткування (пожежне обладнання) – гідравлічне устаткування для відбирання, транспортування, регулювання витрат, формування і спрямовування струменів вогнегасних речовин із застосуванням пожежних машин або мережі водопостачання, а також допоміжні засоби його застосування та технічного обслуговування.

До гідравлічного устаткування належать пожежні гідранти, пожежні колонки, пожежні кран-комплекти, пожежні рукави, пожежні з’єднувальні головки, рукавні колектори, рукавні розгалузники, пожежні всмоктувальні фільтр-клапани, пожежні гідроелеватори, пожежні пінозмішувачі. До допоміжних засобів належать пожежні підставки, рукавні утримувачі, бандажі для напірних рукавів, рукавні касети, рукавні котушки, рукавні містки, рукавні коліна.

Пост безпеки – виставляється постовий для кожної ланки ГДЗС у визначеному місці на свіжому повітрі, перед входом у задимлені або загазовані середовища.

План залучення сил та засобів – оперативний документ, що встановлює порядок залучення до гасіння пожеж та проведення АРР сил і засобів Гарнізону служби, аварійно-рятувальних і інших служб життєзабезпечення області (району, міста, населеного пункту, об'єкта) на території України (міжрегіональний), області (регіональний), району, міста, населеного пункту (місцевий).

Площа теплового впливу – проекція зони теплового впливу на поверхню землі або підлоги приміщення.

Район виїзду (обслуговування) підрозділу – територія, на якій розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів) передбачено першочергове направлення підрозділу ДСНС за викликом на ліквідацію пожежі, наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Рятування людей на пожежі – вид оперативних дій під час гасіння пожеж, який організується і проводяться у разі, якщо: є загроза людям від небезпечних факторів пожежі; люди не можуть самостійно залишити небезпечні місця; є загроза поширювання вогню і диму шляхами евакуації; передбачається застосування небезпечних для життя людей вогнегасних речовин і сполук.

Розвідка пожежі – це оперативні дії які ведуться безперервно з моменту отримання повідомлення про пожежу до її ліквідування з метою збору відомостей про пожежу для оцінки обстановки та прийняття рішень щодо організації оперативних дій.

Розклад виїзду – оперативний документ Гарнізону служби, що встановлює кількість і порядок залучення сил та засобів підрозділів ДСНС до гасіння пожеж і проведення аварійно-рятувальних робіт у місті чи у великому населеному пункті.

Сили та засоби Гарнізону служби (далі – сили та засоби) – особовий склад органів управління, підрозділів, навчальних і науково-дослідних закладів, підприємств, установ та організацій ДСНС, пожежна й аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби зв'язку й управління, засоби пожежогасіння та інші технічні засоби, що знаходяться на оснащенні підрозділів ДСНС, пожежних підрозділів, незалежно від їх відомчої належності, а також інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів і подій) та гасіння пожеж.

Температура гасіння – температура, нижче якої горіння стає неможливим.

Температурний режим пожежі – зміна температури пожежі в часі і в просторі.

Теплозахисний одяг пожежника загального типу (ТЗОЗТ) – захисний одяг пожежника, призначений для захисту шкірного покриву, за винятком голови, кистей рук та ступень ніг, і застосовний у діапазоні температур впливу на нього від мінус 40 ⁰С до 300 ⁰С, а також від дії теплового випромінювання з поверхневою густиною потоку до 7 кВт/м² та короткочасної дії теплового випромінювання з поверхневою густиною потоку до 40 кВт/м², помірної дії відкритого полум’я тривалістю до 15 секунд, що відповідає другому рівню експлуатувальних властивостей.

Захисний одяг пожежника загального типу складається із куртки та штанів або напівкомбінезона.

Тепловідбивний захисний одяг пожежника (ТЗОП) – захисний одяг пожежника спеціальної призначеності, в якому захист від теплових впливів реалізується переважно завдяки здатності матеріалу верху відбивати інфрачервоне випромінення.

Тепловідбивний захисний одяг пожежника складається із комплекту одягу, капюшона (може бути частиною одягу або окремим виробом), рукавиць та бахил.

Тил на пожежі – утворюється з метою зосередження на пожежі сил та засобів, що забезпечують оперативні дії з гасіння.

Токсичність продуктів горіння – здатність продуктів горіння викликати отруєння людей, які знаходяться без індивідуальних засобів захисту органів дихання.

Час вільного розвитку пожежі – проміжок часу від мо­менту виникнення пожежі до початку подавання вогнегас­ник речовин.

Чергова зміна (караул) – особовий склад органу управління, підрозділу, який здійснює чергування з використанням пожежної й аварійно-рятувальної техніки цього органу управління, підрозділу, з урахуванням особливостей організації чергової служби, встановленими нормативними актами ДСНС.

Чергування – період безперервного несення служби особовим складом чергової зміни, чергової групи, чергового караулу, включаючи їх участь у гасінні пожеж і проведенні аварійно-рятувальних робіт.

Штаб на пожежі – створюється для координації взаємодії всіх залучених до гасіння пожежі підрозділів і служб.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

БП – безпека праці

БПр – боєприпаси

ВГР – вогнегасна речовина

ВР – вибухова речовина

ГДЗС – газодимозахисна служба

ГУ(У) ДСНС України – головне управління (управління) Державної служби України з надзвичайних ситуацій

ГР – горючі речовини

ДПД – добровільна пожежна дружина

ЗВГ – зріджені вуглеводні гази

ЗР – займисті речовини

ЗІЗОД – засоби індивідуального захисту органів дихання і зору

КГЛП – керівник гасіння лісової пожежі

КГП – керівник гасіння пожежі

КПП – контрольно-пропускний пункт

ПБ – пост безпеки

НТ – начальник тилу

НШ – начальник штабу

НХР – небезпечна хімічна речовина

НОД – начальник оперативної дільниці

НС – надзвичайна ситуація

ОД – оперативна дільниця

ОКЦ – оперативно-координаційний центр

ОРСЦЗ – оперативно-рятувальна служба цивільного захисту

ОС – особовий склад

ОТХ – оперативно-тактична характеристика

ПАР – поверхнево-активні речовини

ПММ – пально-мастильні матеріали

ПТО – пожежно-технічне оснащення

ПЗЧ – пункт зв'язку частини

СФП – спеціальна фізична подготовка

СВР – спеціальні вогнегасні речовини

РОЗДІЛ 1 ПОЖЕЖА ТА ЇЇ РОЗВИТОК