- •Довідник керівника гасіння пожежі
- •Передмова
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Класифікація пожеж
- •1.3. Небезпечні чинники пожежі.
- •1.4. Етапи розвитку пожежі
- •1.5. Параметри пожежі.
- •1.6. Газообмін, технології управління газообміном під час пожежі
- •1.7. Параметри горіння речовин і матеріалів
- •2.1 Умови та принципи припинення горіння
- •2.2 Вогнегасні речовини
- •2.2.1 Вогнегасні засоби охолоджуючої дії
- •2.2.2 Вогнегасні засоби ізолюючої дії
- •2.2.3 Вогнегасні засоби розбавляючої дії
- •2.2.4 Вогнегасні засоби інгібуючої дії
- •2.3 Гасіння речовин, матеріалів та небезпечних хімічних речовин
- •3.1 Тактико-технічні характеристики та тактичні можливості пожежних машин
- •3.1.1 Тактико-технічні характеристики та тактичні можливості основних, спеціальних пожежних автомобілів та інших пожежних транспортних засобів
- •Пожежні автодрабини та автопідіймачі
- •Розрахунок тактичних можливостей пожежних машин та засобів подавання вогнегасних речовин
- •1. Час слідування (хв)
- •2. Площа гасіння (м²)
- •3. Необхідний розхід на гасіння (л/с, кг/с, м³/с)
- •4. Необхідний розхід на захист (л/с)
- •5. Кількість стволів для подачі вогнегасних речовин
- •6. Час роботи стволів
- •12. Кількість пра основного призначення
- •13. Швидкість заправки ац водою (хв)
- •14. Час витрати води з ац на пожежі (хв)
- •3.2. Тактико-технічні характеристики засобів подавання вогнегасних речовин
- •4.1 Подавання води на гасіння пожежі
- •4.1.1 Забір і витрата води з водопровідних мереж. Водовіддача водопровідних мереж
- •4.1.2 Використання природних та штучних пожежних водоймищ
- •4.1.3 Визначення напору на насосах при подаванні води на пожежі
- •4.1.4 Перекачування води на пожежі
- •4.1.5 Підвезення води автоцистернами на пожежі
- •4.2 Подавання піни на гасіння пожежі
- •4.3. Подавання вогнегасного порошку на гасіння пожежі.
- •4.4 Подавання вуглекислоти на гасіння пожежі
- •4.5 Визначення інтенсивності і подавання вогнегасних речовин та їх витрати.
- •4.6 Захист від води приміщень та поверхів у будівлях, за наслідками гасіння пожежі
- •5. Розрахунок сил та засобів для гасіння пожеж на різних об’єктах
- •5.1. Вихідні дані для проведення розрахунку сил та засобів
- •5.2. Загальна методика аналітичного розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж
- •5.3.1. Гасіння пожеж на поверхах та горищах.
- •5.3.2. Гасіння пожеж у підвалах.
- •5.3.3. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості та висотних будівлях.
- •5.4. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на об'єктах здобування, зберігання та переробки горючих рідин та газів
- •5.4.1. Гасіння пожеж газових та нафтових фонтанів.
- •5.4.2. Гасіння пожеж нафти та нафтопродуктів у резервуарах.
- •5.4.3. Гасіння спирту та спиртовмісних рідин у резервуарах.
- •5.4.4. Гасіння пожеж на відкритих технологічних установках.
- •5.5. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на об’єктах з наявністю вибухових, хімічно-небезпечних та радіоактивних речовин
- •5.5.1. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю вибухових речовин (арсенали, бази, склади).
- •5.5.2. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю небезпечних хімічних речовин.
- •5.5.3. Гасіння пожеж на об'єктах з наявністю радіоактивних речовин і у зонах радіоактивних забруднень.
- •5.6. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж на транспорті
- •5.6.1. Гасіння пожеж у підземних спорудах метрополітену.
- •5.6.2. Гасіння пожеж на повітряних суднах у аеропортах.
- •5.6.3. Гасіння пожеж на залізничному транспорті.
- •5.6.4. Гасіння пожеж на водному транспорті (морських та річкових суднах).
- •5.7. Особливості розрахунку сил та засобів для гасіння пожеж в екосистемах
- •6.1 Захисний одяг пожежника, критерії вибору
- •6.1.1 Розрахунок мінімальних відстаней від ствольника до осередку пожежі в залежності від зони теплового впливу
- •6.2 Захисне взуття пожежника
- •6.3 Засоби індивідуального захисту органів дихання та зору
- •7.1 Організація розвідки місця пожежі
- •7.2 Визначення вирішального напряму введення сил та засобів
- •7.3 Організація розгортання сил та засобів
- •7.3.1 Підготовка до розгортання
- •7.3.2 Попереднє розгортання
- •7.3.3 Повне розгортання
- •7.4 Організація роботи газодимозахисної служби на пожежі
- •7.5 Організація локалізації і ліквідації пожежі
- •7.6 Організація проведення спеціальних робіт під час гасіння пожежі
- •7.6.1 Розкриття та розбирання конструкцій
- •7.6.2 Освітлення місця пожежі (виклику)
- •Видалення диму
- •Відключення електрообладнання
- •7.6.5 Підйом (спуск) на висоту (з висоти)
- •7.6.6 Організація зв'язку
- •7.6.7 Відновлення працездатності технічних засобів
- •7.7 Порядок створення штабу на пожежі
- •7.7.1 Алгоритм дій начальника штабу на пожежі (далі – нш).
- •7.7.2 Розгортання штабу на пожежі.
- •7.7.3 Збір інформації про обстановку на пожежі за результатами даних розвідки пожежі та їх аналізу (організовується через першого знш).
- •7.7.4 Розробка і формування наказів та розпоряджень на виконання рішень кгп (організовується через другого знш).
- •7.7.5 Оперативна організація виконання рішень і наказів кгп (організовується через другого знш).
- •7.7.6 Ведення оперативної документації штабу на пожежі.
- •7.7.7 Алгоритм дій першого заступника начальника штабу на пожежі (знш).
- •7.7.8 Алгоритм дій другого заступника начальника штабу на пожежі (знш).
- •7.7.9 Алгоритм дій відповідального за безпеку праці на пожежі.
- •7.8 Порядок створення оперативних дільниць на пожежі
- •7.8.1 Алгоритм дій начальника оперативної дільниці (нод) на пожежі.
- •7.9 Створення контрольно-пропускного пункту гдзс на пожежі
- •7.10 Організація зв'язку на пожежі
- •7.12 Тил на пожежі. Організація відпочинку підміни та харчування особового складу
- •7.13 Складання таблиць основних показників і сумісних графіків розвитку та гасіння пожеж за результатами їх досліджень
- •8.1 Поняття про рятування та евакуацію людей на пожежі. Дії пожежно-рятувальних підрозділів по рятуванню людей
- •8.2 Інженерні засоби для евакуювання та рятування людей
- •8.3 Способи рятування та евакуювання людей
- •8.4 Безпека праці під час рятування людей I саморятування
- •8.5 Домедична допомога постраждалим
- •8.5.1 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця
- •8.5.2 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі
- •8.5.3 Порядок проведення серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора:
- •8.5.4 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта
- •8.5.5 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма)
- •8.5.6 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота
- •8.5.7 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт
- •8.5.8 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки
- •8.5.9 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок
- •8.5.10 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею
- •8.5.11 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації
- •8.5.12 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м'яких тканин
- •8.5.13 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
- •8.5.14 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів - обтурації стороннім тілом
- •8.5.15 Порядок надання домедичної допомоги при наявності декількох постраждалих:
- •8.5.16 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною
- •8.5.17 Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації:
- •8.5.18 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з опіками
- •8.5.19 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням
- •8.5.20 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні:
- •8.5.21 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
- •8.5.22 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей:
- •8.5.23 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах:
- •8.5.24 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти:
- •8.5.25 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах:
- •8.5.26 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою:
- •8.5.27 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії):
- •8.5.28 Порядок надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості:
- •Порядок дій щодо захисту особового складу від небезпечних хімічних і радіоактивних речовин
- •Умовні графічні позначення
- •Сигнали управління
- •1. Порядок проведення розрахунків параметрів роботи ланки гдзс в апаратах на стисненому повітрі.
- •1.1. Розрахунок тиску повітря для виходу ланки гдзс.
- •1.2. Розрахунок часу для виходу ланки гдзс.
- •2. Порядок проведення розрахунків параметрів роботи ланки гдзс в респіраторах р-30
- •Маркування небезпечних вантажів Загальні вимоги
- •Маркування, яке наносять на вантажну одиницю
- •Класифікація небезпечних вантажів
- •Система інформації про небезпеку при перевезенні небезпечних вантажів
- •Інформаційні таблиці
- •«Ідентифікаційний номер небезпеки»
- •Номер оон
- •Спеціальне пофарбування і написи
- •Проблисковий маячок
- •Аварійна картка
- •Аварійна картка
- •Додаток з електронною формою розрахунків сил та засобів для гасіння пожеж
5.3.2. Гасіння пожеж у підвалах.
Під час пожежі у підвалі розвідку організовують та проводять одночасно у двох напрямках: в приміщеннях підвалу за допомогою ланок ГДЗС, а також на першому та вищих поверхах. У випадках, коли на момент прибуття перших підрозділів сходові клітки дуже задимлені, а люди кличуть на допомогу, одночасно з проведенням розвідки треба негайно організувати рятувальні роботи. Пошуково-рятувальні групи, в першу чергу, розкривають вікна сходових кліток та двері (люки), що ведуть на горище, для звільнення шляхів евакуації від диму та зниження температури. Після цього проводять евакуацію людей починаючи з верхніх поверхів.
Введення сил та засобів під час гасіння пожеж в підвалах здійснюється у двох напрямках: основні сили та засоби спрямовуються до підвалу для гасіння, водночас частину сил та засобів вводять на захист першого, а якщо необхідно, інших поверхів та горища.
Для ліквідації горіння використовують компактні і розпилені струмені води з інтенсивністю 0,1 л/(м2·с) та розчинів змочувачів, в основному із стволів РСК–50. Розпилені струмені застосовують також для зниження температури у підвалі та осадження диму.
Якщо у підвалі утворилась висока температура та сильне задимлення і ланки ГДЗС не можуть проникнути до нього, щоб почати гасіння використовують повітряно-механічну піну середньої та високої кратності, при необхідності, з використанням димовсмоктувачів. Один ГПС–600 спроможний загасити (локалізувати) пожежу у приміщенні об'ємом до 120 м3, один ГПС–2000 – 400 м3, при цьому за 10 хв розрахункового часу гасіння вони витрачають піноутворювача ГПС–600 (216 л), а ГПС–2000 (720 л). Можливий об'єм та площа гасіння залежно від інтенсивності подавання розчину та можливий об'єм гасіння одним пінним приладом наведено у табл. 4.26. Після заповнення підвалу піною для огляду місця пожежі та ліквідації окремих осередків горіння направляють ланки ГДЗС з водяними стволами.
Приклад. Визначити потрібну кількість сил та засобів для гасіння пожежі у підвалі з чотирьох секцій п'ятиповерхового житлового будинку II СВ.
Обстановка на
пожежі. У третій секції підвалу (другий
під'їзд) розміром
м
горять господарські та офісні приміщення,
температура в палаючій секції висока,
у двох квартирах першого поверху над
місцем пожежі нагріта підлога, підвал
і сходова клітина другого під'їзду
задимлені.
Місяць – жовтень, час – 16.00. Першим на пожежу прибув караул ДПРЧ–2 у складі двох відділень на АЦ. За викликом № 2 до місця пожежі додатково прибувають два відділення на АЦ. Для пожежогасіння використовують пожежні гідранти № 59 та № 76, які розташовані на відстані 60 і 80 м, відповідно, на водопровідній мережі діаметром 150 мм з постійним напором 30 м вод. ст.
Рішення.
1. Виходячи з обстановки, для ліквідації пожежі приймаємо об'ємне гасіння піною середньої кратності з використанням генераторів ГПС–600. Для захисту приміщень сусідніх секцій підвалу а також першого поверху слід подати стволи Б.
2. Визначаємо потрібну кількість генераторів ГПС–600 для об'ємного гасіння пожежі [див. формули (5.10), (5.11)]:
приймаємо 3 ГПС–600.
Або наступним чином: один ГПС–600 за розрахунковий час заповнює об'єм приміщення в якому відбувається горіння 120 м3 (див. табл. 4.26), тоді кількість генераторів можна визначити за наступною формулою:
(3 ГПС–600).
3. Визначаємо потрібну кількість піноутворювача для роботи трьох ГПС–600, використовуючи формулу (5.16):
л.
Один ГПС-600 за розрахунковий час витрачає 216 л піноутворювача, тоді кількість піноутворювача можна визначити за наступною формулою:
л.
Фактично АЦ вивозить 165 л піноутворювача, а на пожежу прибуло дві АЦ в ємностях яких його 330 л. Таким чином, піноутворювача для об'ємного гасіння недостатньо, потрібно додатково викликати одне відділення на АППГ з піноутворювачем об'ємом 4000 л.
4. Визначаємо потрібну кількість стволів Б на захист.
З урахуванням характеристики будівлі, обстановки на пожежі та вимог Статуту дій у НС на захист необхідно подати два ствола Б у квартири першого поверху над місцем горіння і по одному стволу Б у суміжні секції підвалу, разом = 4 ствола Б, при чому, ствол у суміжні секції підвалу з боку другого під'їзду подається ланкою ГДЗС (рис. 5.12)
5. Визначаємо фактичну витрату води на гасіння пожежі і для захисту [див. формули (5.12)…(5.14)]:
л/с,
де
– витрата води стволом Б при тиску 30 м
вод. ст.
6. Перевіряємо забезпеченість об'єкта водою для цілей пожежогасіння.
За табл. 4.4 знаходимо, що водовіддача кільцевої водопровідної мережі (Qмережі) діаметром 150 мм при тиску 30 м вод. ст. становить 80 л/с. Отже, об'єкт водою забезпечений, так як
л/с >
л/с та
7. Визначаємо потрібну кількість пожежних АЦ з урахуванням використання насосів на повну тактичну можливість, при умові, що пінозмішувач АЦ може забезпечити роботу 5 ГПС-600 (ТТХ АЦ) при подаванні піни, а при подаванні води від АЦ забезпечити максимальну роботу 6 стволів Б [див. формулу (5.18)]:
приймаємо 2 АЦ (одна для забезпечення роботи 3 ГПС–600 із подаванням піноутворювача в напірну рукавну лінію через дозувальну вставку від АППГ, друга для забезпечення роботи стволів Б).
8. Визначаємо граничні відстані для подачі води і піни за умови, що використовуються прогумовані пожежні рукава діаметром 51 і 77 мм [див. формулу (5.21)]:
а) при подаванні піни від АЦ встановленої на ПГ-76
приймаємо
6 рукавів, або
м.
б) при подаванні води від АЦ встановленої на ПГ-59
приймаємо
34 рукава, або
м.
Таким чином пожежні гідранти можна використовувати для подачі піни і води, тому що граничні відстані перевищують фактичні відстані від гідрантів.
9. Визначаємо потрібну кількість особового складу, використовуючи формулу (5.25) та дані табл. 5.2:
приймаємо 20 осіб оперативного розрахунку основних підрозділів.
10. Визначаємо потрібну кількість основних пожежно-рятувальних підрозділів (відділень) та номер виклику на пожежу за гарнізонним розкладом [див. формулу (5.29)]:
відділень.
Отже, для забезпечення оперативних дій в повному обсязі та з урахуванням резерву піноутворювача потрібно п'ять оперативних відділень на АЦ, відділення на АППГ та додатково АЗО, АТ, наряд міліції, газоаварійну та службу міськенерго.
Схема гасіння пожежі наведена на рис. 5.11.
Рис. 5.11. Схема гасіння пожежі у підвалі житлової будівлі
