Основний режим

Мал. 27. Поле зору

1—вертикальний штрих (шкала стрільби зі спареного кулемета); 2 — шкала бічних поправок; 3 — центральна прицільна марка; 4— горизонтальний штрих; 5— прицільні шкали; 6 — далекомірна шкала; 7 — червоний сигнал; 8 —обмірювана дальність далекоміром, яка висвічується; 9— точки, що відповідають кількості цілей, що потрапили в промінь; 10—тип снаряду; 11— зелений сигнал, що загоряється після заряджання, готовність гармати до стрільби.

Аварійний режим

переконується, що вимикач П-КА — СТОП на пульті П-3 у положенні П-КА;

перевіряє плавність переміщення повзуна покажчика довжини відкату гармати і переводить його в переднє положення;

перевіряє положення рукоятки крана золотникової коробки, що повинна бути в положенні А (мал. 8), якщо рукоятка знаходиться в положенні Р, то необхідно лівою рукою перевести її в положення А;

перевіряє стопор конвеєра МЗ;

подає команду навіднику-оператору "МЗ включити" і після його доповіді "МЗ включений" перевіряє роботу конвеєра, для чого натискає та відпускає кнопку СТОП, а потім натискає й утримує кнопку ПУСК на пульті П-3 до провертання конвеєра на повний оберт;

після перевірки роботи конвеєра з метою зняття блокування МЗ подає навіднику-оператору команди "МЗ виключити і включити", "Електроспуск включити";

Мал. 29. Коробка управління КУВ-11

перевіряє роботу витяжного вентилятора, для чого включає його натисканням кнопки ПУСК коробки управління КУВ-11 (мал. 33), розташованої ліворуч від сидіння, і переконавшись в його роботі, виключає натисканням кнопки СТОП;

подає команду навіднику-оператору "Електроспуск кулемета перевірити" і разом з ним перевіряє роботу механізмів та електроспуска кулемета ККТ, для чого, взявшись рукою за рукоятку перезарядження, відводить його рухомі частини назад до кінця, потім переміщає рукоятку вперед і подає команду навіднику-оператору "Електроспуск кулемета натиснути", при цьому повинен прослуховуватися характерний звук рухливих частин кулемета, що повертаються, у вихідне (переднє) положення;

подає навіднику-оператору команду "Клин закрити, електроспуск гармати перевірити" і після закривання клина натискає кнопку РАЗРЕШ. на пульті П-3; повинен прослухуватися клац;

відкриває клин затвора гармати;

установлює щиток огородження;

одержує метеорологічні дані (температуру повітря й атмосферний тиск) від командира взводу і визначає температуру заряду за графіком (мал. 34), розташованим праворуч на стінці, встановлює (вводить) умови стрільби в TБО (мал. 31);

підіймає своє сидіння, для чого натискає на хвостовик засувки і підводиться до установки сидіння на стопор;

перевіряє роботу системи гідропневмоочистки захисних стекол приладів ТКН-ЗВ ПЗУ-5, для чого рукоятку крана клапана, розташованого під приладом ДЛУ, повертає від себе до упора (для очищення рідиною) чи вліво до упора (для очищення повітрям) і короткочасно натискає на важілець; при цьому захисні стекла повинні відповідно омиватися рідиною чи обдуватися стиснутим повітрям.

Перед включенням клапана гідропневмоочистки необхідно командирську башточку повернути в погоджене положення з гарматою, а зенітному кулемету НСВТ-12,7 додати максимальний кут зниження. При цьому необхідно пам'ятати, що при одночасному натисканні важільців у командира танка та навідника-оператора стисненим повітрям будуть очищатися всі захисні стекла, а рідиною тільки захисні стекла ТКН-ЗВ і ПЗУ-5.

Приймає від членів екіпажа доповіді про готовність танка до бою;

веде кругове спостереження, стежить за сигналами та підтримує зв'язок з командиром взводу.

Мал. 30. Графік для визначення температури заряду (послідовність побудови ліній при визначенні температури заряду позначена пунктирними лініями)

Мал. 31. Танковий балістичний обчислювач (ТБО) 1В517

Навідник-оператор:

під час дій вночі знімає захистку кришку бронювання голівки нічного прицілу ТПН-1-49-23, попередньо відвернувши чотири болти та захисну кришку освітлювача Л-2АГ, болти кріплення кришки бронювання вкручує на свої місця, а кришки укладає в ящик ЗІПа на правій надгусеничній полиці;

переконується у відсутності ушкоджень і забруднення передньої стінки антенного блоку ГТН-12; у разі наявності забруднення видаляє його, а про ушкодження доповідає командиру танка;

займає своє місце в бойовому відділенні та включає освітлення робочого місця й азимутального покажчика;

відстопорює (разом з командиром танка) гармату з положення по-похідному і додає їй кут зниження для зняття чохла з дульної частини механіком-водієм, а потім повертає її в горизонтальне положення;

відстопорює башту, для чого, повернувши ковпачок рукоятки стопора стороною з буквою О до себе (мал. 32), погойдує її назад до повного відстопорювання, про що можна судити з положення стрілки покажчика (мал. 32, вид У) чи по можливості повороту башти ручним механізмом повороту; після відстопорювання фіксує положення рукоятки, повернувши її назад до упора;

Мал. 32. Розстопоріння (стопоріння) башти

за командою механіка-водія "Башту вліво" повертає башту вліво ручним механізмом повороту до положення 28-00, щоб механік-водій міг вільно зайняти своє місце;

знімає (разом з командиром танка) чохли з казенної частини гармати;

закриває і замикає кришку свого люка, для чого, взявшись лівою рукою за скобу кришки, віджимає її від себе, а правою рукою повертає рукоятку стопора вліво, потім лівою рукою тягне кришку на себе доти, поки вона не стикнеться з кромкою люка, після чого правою рукою повертає рукоятку замка від себе вправо і стопорить замок у цьому положенні, повернувши вправо (вліво) маховичок стопора замка до клаца;

підключає шоломофон до апарата ТПУ;

перевіряє, чи всі органи управління озброєнням знаходяться у вихідному положенні:

на прицілі-далекомірі 1Г42: ручка 1 (мал. 33) — ВКЛ. СВІТЛОФІЛЬТР в положенні ВИКЛЮЧЕНО; вимикачі 2 — ОБІГРІВИ ОКУЛЯРА, 3— ОБІГРІВИ ГОЛОВКИ і 4 — ВИСВІТЛЕННЯ в положення ВИКЛЮЧЕНО (важільці їх у нижньому положенні), вимикач 5 у положенні 0,5; ручка 9— БАЛІСТИКА в положенні Н (нижньому); рукоятка 5 (мал. 34) в положенні ЗАСТОПОРЕНО; ручка 3 (мал. 35) зміни збільшення в положенні максимального збільшення; ручка 13 (мал. 33) ПЕРЕКЛ. ТОЧОК у положенні 1, а рукоятка 6 (мал. 34) ПЕРЕВІРКА — РОБОТА в положенні РОБОТА;

на пульті оператора — вимикачі в положенні ВИКЛЮЧЕНО (важільці їх у нижнім положенні), а вимикач 0,5-1, крім того, повинний бути закритий кришкою;

на лівому розподільному щитку (мал. 35) — вимикачі АЗР у положенні ВКЛ. (АЗР ОСВ. МІСЦЯ включається під час дій вночі, а АЗР ЕЛ. СПУСК — після перевірки МЗ командиром танка);

на блоці управління й індикації ГТН-11 (мал. 4) — перемикач ПРО РУЧН.-ПРО АВТ. у положенні ПРО АВТ; перемикач КОД-1 — КОД-2 у положенні, що відповідає наказу по військовій частині; вимикач П-1 під кришкою на блоці ГТН-22 у положенні ВИКЛ.;

важіль переключення механічного підйомника (мал. 36) у положенні РУЧН. (нижньому);

на передавачі ГТН-2 (мал. 3) перемикач літерних частот у положенні, що відповідає наказу по військовій частині;

після доповіді механіка-водія "Люк закритий", "Обороти двигуна експлуатаційні, напруга борт-мережі нормальна" включає систему управління вогнем 1АЗЗ і апаратуру ГТН і доповідає командиру про їхнє нормальне функціонування.

Мал. 33. Приціл-далекомір 1Г42 (вид з боку навідника-оператора):

1 — ручка ВКЛ. СВІТЛОФІЛЬТРА; 2 — вимикач ОБІГРІВ ОКУЛЯРА; 3 — вимикач ОБІГРІВ ГОЛОВКИ; 4 — вимикач ВИСВІТЛЕННЯ включення підсвічування сітки; 5 — вимикач 0,5-1 стробірування далекоміра на дистанціях 500 і 1000 м; 6 — сигнальна лампочка ОБІГРІВ ГОЛОВКИ; 7 — сигнальна лампочка ОБІГРІВ ОКУЛЯРА; 8 — сигнальна лампочка РАССТ., що загоряється після розстопорення прицілу-далекоміра; 9— ручка БАЛІСТИКА; 10 — ручка ВИБІР ЦІЛІ; 11— кнопка заряджання за допомогою МЗ в автоматичному режимі; 12— ручка затискування стрижня налобника; 13-ручка ПЕРЕКЛ. КРАПОК; 14— кришка.

Мал. 34. Приціл-далекомір 1Г42 (вид ліворуч):

1 — пульт управління; 2 — кнопка вимірювання дальності; 3-кнопка стрільби зі спареного кулемета; 4—маховичок ручного наведення дальності; 5 — рукоятка ЗАСТОПОРЕНО — РОЗСТОПОРЕНО для стробування прицілу-далекоміра; 6 — рукоятка ПЕРЕВІРКА — РОБОТА для включення (вимикання) шторки приймального каналу координатора.

Мал. 35. Приціл-далекомір 1Г42 (вид праворуч).

Мал. 36. Лівий розподільний щиток.

Мал. 37. Важіль перемикання механічного підйомника

перевіряє роботу електроспуска кулемета ККТ, для чого за командою командира танка “Електроспуск кулемета перевірити" береться лівою рукою за ліву рукоятку пульта управління прицілу-далекоміра і натискає кнопку під вказівним пальцем; при цьому повинен прослухуватися характерний звук частин кулемета, які рухаються, (що повертаються) у переднє положення;

за командою командира танка "Клин закрити" закриває клин затвора за допомогою ручного механізму закривання, для чого важіль виводить із кліпси і повертає його вперед від себе;

перевіряє роботу електроспуска гармати, для чого за командою командира танка "Електроспуск гармати перевірити" береться правою рукою за праву рукоятку пульта управління прицілу-далекоміра і натискає кнопку під вказівним пальцем, при цьому повинен прослуховуватися характерний клац;

подає команду механіку-водію "Сигналізацію виходу гармати за габарити перевірити" виконується після перевірки командирської цілевказівки, після чого повертає башту спочатку в одну, а потім в іншу сторону до подання механіком-водієм команди "Стоп";

включає блок живлення нічного прицілу ТПН-1-49-23 (у разі необхідності) і готує його до роботи;

доповідає командиру танка про готовність до бою: "Навідник-оператор до бою готовий";

веде спостереження у своєму секторі.

Механік-водій:

знімає чохли з дулової частини ствола гармати й амбразури спареного кулемета й укладає їх у шухляді ЗІП на правій надгусеничній полиці;

займає своє місце у відділенні управління (у разі необхідності подає команду навіднику-оператору "Башту вліво" для повороту башти, щоб можна було зайняти своє місце);

включає вимикач акумуляторних батарей ("масу"), освітлення свого робочого місця й опускає сидіння;

підключає шоломофон до апарата ТПУ;

підготовляє двигун до запуску (відповідно до інструкції по експлуатації танка) і запускає його;

за командами командира танка "Систему управління вогнем включити", "Стабілізатор включити" і "Апаратуру ГТН включити", поданим окремо кожна чи в будь-якій комбінації, встановлює і підтримує експлуатаційні обороти двигуна і, переконавшись в нормальній напрузі бортової мережі і наявності струму зарядки акумуляторних батарей по приладах щитка механіка-водія, доповідає командиру танка і навіднику-оператору: "Обороти експлуатаційні, напруга бортової мережі нормальна";

відкриває вентилі балонів системи повітряпуска для забезпечення роботи системи гідропневмоочистки захисних стекол приладів прицілювання та спостереження;

закриває кришку люка та доповідає командиру танка і навіднику-оператору: "Люк закритий";

установлює нічний прилад ТВНЕ-4ПА (під час роботи вночі), включає блок живлення, фару інфрачервоного світла і підготовляє його до роботи;

закриває повітряприток у відділенні управління, для чого, взявшись правою рукою за стрижень заслінки і піднявши її догори, повертає по ходу годинної стрілки до упору;

включає нагнітач повітря, для чого правою рукою натискає верхню кнопку ПУСК коробки КУВ-11;

при закритому люку і включеному стабілізаторі з дозволу командира танка перевіряє аварійний поворот башти, для чого, попередивши екіпаж командою "Башту вліво", правою рукою включає ПОВОРОТ і після повертання башти в положення 28-00 виключає його за командою навідника-оператора "Стоп";

за командою навідника-оператора "Сигналізацію виходу гармати за габарити перевірити" спостерігає за лівою і правою сигнальними лампочками виходу гармати за габарити танка; у разі загорання кожної з лампочок подає навіднику-оператору команду "Стоп";

доповідає командиру танка про готовність до бою: "Механік-водій до бою готовий";

веде спостереження у своєму секторі.

Перед включенням стабілізатора необхідно переконатися в тому, що всі органи управління озброєнням знаходяться у вихідному положенні (у частині, яка виконується навідником-оператором), запустити двигун, перевірити напругу бортової-мережі і наявність зарядного струму, закрити люк механіка-водія, розстопорити гармату і башту.

Включати стабілізатор у такій послідовності:

після доповіді механіка-водія "Обороти експлуатаційні, напруга бортової мережі нормальна" включити ПРЕОБР. на пульті оператора, при цьому загориться лампочка ПРЕОБР.;

через дві-три хвилини рукоятку на прицілі-далекомірі 1Г42 перевести в положення РОЗСТОПОРЕНО (вниз на себе), при цьому загориться лампочка 8 (мал. 33) РАССТ.;

після доповіді механіка-водія "Люк закритий" попередити екіпаж "Стабілізатор включаю" і перевести важіль переключення механічного підйомника в положення СТАБ. (догори до упора у фіксоване положення);

взявшись за рукоятки пульта управління прицілу-далекоміра 1Г42 і спостерігаючи через окуляр за місцевістю, повернути його вправо-вліво, вниз-вгору і переконатися в нормальному функціонуванні стабілізатора (перед поворотом пульта необхідно переконатися у відсутності перешкод, перешкоджаючих повороту башти);

доповісти командиру танка "Стабілізатор функціонує нормально".

Система управління вогнем 1АЗЗ включається в такій послідовності:

включити стабілізатор і одночасно далекомір вимикачем ДАЛЬНОМ. і ТБО вимикачем ВИЧИСЛ. на пульті оператора, при цьому загоряться відповідно лампочки ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ. і ВИЧИСЛ.;

відкрити кришку панелі управління ТБО (мал. 31) і переконатися в тому, що ДАТЧИК КРЕНУ включений, перемикач Д(м) у положенні АВТ., а потенціометри Н (мм рт.ст./10), Von (%), Тв (° С), Гз (° С) і d(мм) установлені, якщо ж вони не встановлені, то установити, що відповідають умовам стрільби і їх відхилень від нормальних; положення потенціометра Д (м) у цьому випадку може бути призвольним;

при низьких температурах чи підвищеній вологості навколишнього середовища включити обігрів захисного скла голівки й окуляра прицілу-далекоміра (мал. 33) для запобігання й усунення запотівання стекол;

під час роботи вночі чи в разі поганої видимості включити підсвічування сіток і шкал дальності прицілу-далекоміра вимикачем 4 ОСВІТЛЕННЯ;

перевірити роботу системи гідропневмоочищення захисного скла шахти головки прицілу-далекоміра, для чого кран клапана, розташований ліворуч від сидіння навідника-оператора на стінці кабіни, повернути горизонтально (для очищення рідиною) чи вертикально вниз (для очищення стислим повітрям), а потім короткочасно натиснути до упора на важілець клапана, при цьому захисне скло повинне відповідно омиватись рідиною чи обдуватися стислим повітрям.

Обігрівом захисного скла головки й окуляра прицілу далекоміра користуватися тільки у разі гострої необхідності.

Визначати температуру заряду за графіком (мал. 30) у такій послідовності:

уточнити у того, хто видає постріли, температуру, при якій вони зберігалися, і час їхнього відвантаження зі складу;

визначити час з моменту відвантаження пострілів зі складу до стрільби;

визначити температуру в бойовому відділенні танка;

із точки, що відповідає температурі в складі, на горизонтальній осі графіка провести перпендикуляр до перетинання з похилою лінією, що відповідає температурі в бойовому відділенні;

з отриманої точки перетинання провести горизонтальну лінію до перетинання з похилою прямою, що відповідає часу з моменту відвантаження пострілів зі складу до стрільби;

з останньої точки перетинання провести вертикальну лінію вниз до перетинання з похилою лінією, що позначає температуру в бойовому відділенні, а потім з отриманої точки - горизонтальну лінію вправо до перетинання з вертикальною віссю графіка, що позначає температуру заряду, і вирахувати результат.

Якщо з моменту відвантаження пострілів зі складу до стрільби пройшло більш 7 годин, вважати, що температура зарядів дорівнює температурі бойового відділення. Якщо температура, при якій зберігалися заряди, чи час їхнього відвантаження невідомі, вважати температуру зарядів рівною середньодобовій температурі навколишнього повітря.

Установку (введення) умов стрільби та їхніх відхилень від нормальних у ТБО робити в такій послідовності:

визначити за графіком (мал. 34) температуру заряду Тз (°С);

відкрити кришку ТБО;

установити знос ствола гармати, повернувши ручку потенціометра Vоп (%) покажчиком проти відповідного розподілу (знос ствола гармати заміряється заздалегідь приладом ПКІ-26);

установити температуру заряду, повернувши ручку потенціометра Тз (°С) покажчиком проти відповідного розподілу;

установити температуру повітря й атмосферний тиск за даними метеозведення, повернувши ручки потенціометрів відповідно Тв (°С) і Н (мм рт. Ст.) покажчиками проти потрібних розподілів;

переконатися, що потенціометр Vоп знаходяться в нульовому положенні;

переконатися, що перемикач Д(м) знаходиться в положенні АВТ. при вимірюванні дальності далекоміром, а датчик крену в положенні ВКЛ. (потенціометр Д(м) у цьому випадку може бути в будь-якому положенні).

Для введення в ТБО дальності вручну при вимкненому далекомірі необхідно тисячі метрів установити перемикачем Д (м), а соті і їх частки потенціометр Д (м).

Очищення захисного скла приладів від снігу необхідно робити тільки стисненим повітрям, а від бруду — поперемінно рідиною і стисненим повітрям. У разі, коли не вдається видалити бруд зі скла стиснутим повітрям і рідиною, очищати його механічним гумовим очисником і обов'язково з застосуванням системи гідропневмоочищення, щоб не допустити появи подряпин на склі.