Розділ четвертий підготовка директриси та навчальних місць до виконання навчальних (контрольних) вправ стрільб і стрільб штатним артилерійським пострілом

Винятково важливе значення в успішному та впевненому виконанні вправ стрільб має якісна підготовка обладнання танкової директриси, озброєння і танка в цілому.

Підготовка директриси

Директриса включає в себе: вихідне положення, рубежі відкриття та припинення вогню, мішеневе поле (район цілей) і тиловий район.

На танковій директрисі споруджуються: командний пункт, дільничні пункти управління (у разі наявності декількох ділянок), пункт боєпостачання, приміщення для зберігання навчальних приладів і посібників, розподільні колодязі та укриття для мішеневих установок, окопи для танків.

Розміри директриси по фронту залежать від кількості обладнаних ділянок. Кожна ділянка директриси повинна бути по фронту не менше ніж 300 метрів і забезпечувати одночасне ведення стрільби не менше ніж із трьох танків. Між ділянками встановлюються інтервали не менше ніж 100 метрів.

Підготовка танкової директриси до виконання вправ стрільб штатним артилерійським пострілом проводиться силами і засобами полігона та командами або підрозділами від військових частин, що стріляють, які виділяються за розпорядженням відповідного командира (начальника) для надання допомоги особовому складу полігона щодо підготовки директриси до стрільби.

Елементи директриси повинні відповідати таким вимогам:

вихідне положення визначається не ближче ніж 25 метрів від рубежу відкриття вогню, на ньому обладнуються столи-стелажі для боєприпасів і майданчик для вивірення прицільних пристроїв та приведення озброєння до нормального бою;

рубіж припинення вогню встановлюється відповідно до умов вправи стрільб, що виконується;

вихідне положення, рубежі відкриття та припинення вогню позначаються на місцевості відповідними покажчиками (Додаток 25);

під час підготовки мішеневого поля до стрільби додержуються правил, визначених у пункті 21 Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин Сухопутних військ (КС СЗ І БМ СВ-2004) та додатку 24 Методичних рекомендацій:

мішені фарбуються в колір під фон навколишньої місцевості, при цьому видимість мішеней повинна забезпечувати ведення по них прицільного вогню;

мішені встановлюються вертикально, на рівні поверхні землі (без просвіту) і так, щоб до початку їх показу (руху) вони не були видні тим, хто стріляє; площина мішеней повинна бути перпендикулярна до площини (напрямку) стрільби з місця відкриття вогню по них; забороняється встановлювати мішені поблизу орієнтирів та встановлювати поруч з мішенями будь-які предмети, які помітні тим, хто стріляє;

для розряджання танкових гармат пострілом, на дальності 1000 - 1500 м від рубежу припинення вогню, установлюється на підйомнику щит, чітко видимий на фоні місцевості, розміром 2,5 х 2,5 м, на який наносяться косі смуги темного кольору шириною 50 см із проміжком 1 м, під кутом 45 - 60°, під час стрільби вночі щит повинен освітлюватися розсіяним світлом;

під час виконання вправ стрільб у горах стрільба ведеться знизу вгору або зверху вниз, а мішені виставляються на схилах висот, що прилягають до напрямку руху (основного напрямку стрільби), з позитивними або негативними кутами місця цілі^. Кути місця цілі, обумовлені з місця стрільби та повинні бути: для високих і середньовисоких гір^ та зброї, що має кути підвищення та нахилення^, від +18 до –5⁰ у межах +12  +27⁰  (-3…-9⁰); при кутах підвищення та нахилення ^від +70 до -5⁰ – у межах +12 … +60⁰ (-3… -9⁰); для стрілецької зброї у межах +25 … +50⁰ (-25 … -50⁰); для низьких гір та усіх видів зброї в межах +5 … +12⁰ (-5 … -12⁰). Для бойових машин кути місця цілі повинні забезпечувати видимість усіх цілей через прилад спостереження командира, при цьому боковий крен, повинен бути 3...5⁰, а кут підйому (спуска) ±5 …±15⁰ (для стрілецької зброї ±10⁰…±30⁰). Усі цілі розосереджуються по фронту. Установлювати їх у створі забороняється;

для виконання вправ стрільб кожна ціль, що з'являється, установлюється на двох і більше рубежах, а ціль, що рухається, - на одному-двох рубежах (вночі на одному рубежі) з таким розрахунком, щоб забезпечувалася можливість зміни послідовності показу цілей і дальностей до них для кожної зміни тих, хто стріляє, у межах дальностей, зазначених в умовах вправи;

кількість варіантів показу цілей, що з'являються та рухаються під час виконання кожної вправи навчальних і контрольних (кваліфікаційних) стрільб, повинно бути: вдень – не менше трьох, вночі - два, в горах вдень - два, вночі - один варіант;

варіанти показу цілей розроблюються командиром підрозділу, що стріляє, та затверджуються старшим командиром (начальником), кожна ціль повинна показуватися приблизно на дальній, середній і ближній межах дальностей, позначених в умовах вправи;

дальності до цілей, що зазначені в умовах вправ, визначаються від місця находження бойової машини в момент початку показу цілі (дальність до групової цілі визначається до її середини);

час показу цілі, що з'являється, визначається від моменту повного її підйому до початку падіння;

цілі (мішені), що з’являються, по яких стрільба ведеться зі стрілецької зброї, крім вертольота (мішень №25), повинні падати у разі їх ураженні, у разі повторних показів групової цілі повинні з’являться тільки ті мішені, що не уражені;

цілі, що рухаються, повинні з'являтися з початком їх руху та зникати у разі ураження або наприкінці руху і дозволяти вести стрільбу по них під час руху в обох напрямках;

довжина шляху руху цілі (мішені) виміряється з моменту її повного підйому до початку падіння;

у разі установлення на одній дорозі (одному шляху) декількох цілей вони повинні спостерігатися з рубежу відкриття вогню на інтервалі не менше 0-06 при фронтальному русі і не менше 0-10 при фланговому або косому русі; при курсових кутах більш 25⁰ можуть застосовуватися тримірні мішені;

інтервал між ростовими фігурами, що рухаються на одній установці, повинен бути не менше 2 м; інтервал між мішенями визначається по просвіту між суміжними краями мішеней;

мішені зі складу групової цілі (мішені, що встановлені на одному рубежі) повинні спостерігатися з рубежу відкриття вогню (вогневої позиції) на дальності до 500 м – з інтервалом 0-20, при дальностях більше ніж 500 м – з інтервалом 0-12;

під час стрільби з бойових машин у горах ціль, що рухається заміняється на одну, що з'являється, яка установлюється в межах дальностей, зазначених вправою, на час, рівний руху цілі;

під час виконання вправ стрільбі з бойових машин послідовний (підряд один за іншим) показ цілей для одного виду зброї, комплексу озброєння, якщо це не передбачено умовою вправи, забороняється.

Виготовлення мішеней, їх вивезення та встановлення в мішеневі установки на полі згідно з умовами вправи, що виконуватиметься, як правило, здійснюється силами і засобами команд від підрозділів, що стріляють, та контролюються відповідним командиром.

Виготовлення мішеней повинно здійснюватися суворо за розмірами, які визначені (Додаток 24), з урахуванням створення відповідного резерву.

Усі мішені для стрільби з озброєння бойової машини, крім мішені № 25 (вертоліт), виготовляються обкладковими із механічно міцної (що не розклеюється) фанери товщиною 3-4 мм (бажано твердої породи дерева) з метою отримання інформації на пульт оператора про ураження цілі під час стрільби. Обкладки для мішеней виготовляються з алюмінієвого або сталевого листа (жерсті), розмірами по контуру мішені, товщиною не більше 1 мм. Вони накладаються на щит мішені з обох боків та скріплюються між собою крізь щит мішені за допомогою гвинтів (болтів) і гайок, які встановлюються на електроізоляційні шайби. Для виконання вправ стрільб штатним артилерійським пострілом мішень № 12 (танк) виготовляється методом оббиття дерев’яного каркаса мішені відповідним матеріалом (марлею, мішковиною тощо).

Після встановлення мішеней проводиться перевірка роботи обладнання мішеневого поля: підйом та опускання мішеней на всіх рубежах по часу відповідно до умов виконання вправи стрільб, наявність зворотної інформації, а також правильне встановлення покажчиків основного напрямку стрільби і внутрішніх меж бокових захисних зон (Додаток 26).

За результатами перевірки складається акт готовності мішеневого поля та обладнання директриси (Додаток ).

Підготовку навчальних місць, визначених керівником стрільби, здійснює особовий склад підрозділу, що стріляє, під керівництвом посадових осіб, призначених керівниками на цих навчальних місцях. Готується відповідна навчальна матеріально-технічна база навчального об’єкта з використанням навчально-матеріальної бази підрозділу, що стріляє. Обладнання директриси повинно забезпечувати виконання всіх вправ відповідно до Курсу стрільб стосовно танків (зенітних кулеметів, де це можливо), а також відпрацювання навчальних питань із:

розвідки цілей спостереженням, визначення дальностей до цілей та цілевказівок;

спостереження за результатами стрільби та застосування правил стрільби;

підготовки боєприпасів до стрільби;

відпрацювання нормативів щодо дій при озброєнні;

тренування в стрільбі по повітряних цілях з зенітного кулемета (за можливістю);

метання бойових ручних гранат із танків.

Усі роботи щодо підготовки директриси до стрільби закінчуються не пізніше, ніж за одну годину до початку заняття.

Про готовність обладнання директриси до стрільби начальник директриси доповідає керівнику стрільби на ділянці. Оформляється акт готовності мішеневого поля та обладнання директриси, який повинен знаходитися у керівника стрільби.