- •I. Вступ………………………………………………………………………3-5
- •II. Перелік тем самостійної роботи:
- •Тема1: Культура фахового мовлення. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •1. Законпектувати теоретичні положення:
- •Тема 2:Специфіка мовлення фахівця (відповідно до фаху)
- •1.Законспектуйте теоретичні положення.( Специфіка мовлення фахівця).
- •2. Написати доповідь на таку тему:
- •Тема 3: Етика ділового спілкування. Структура ділового спілкування. Мовленневій етикет.
- •1.Опрацювати теоретичні положення, скласти конспект:
- •2.Підготуйтесь до ділової бесіди за умовною ситуацією:ветеринарній лікар завжди спізнюється на роботу. Література
- •1.Терміни та їх місце в діловому мовленні.
- •2. Професійна лексика. Професіоналізми.
- •Тема 5: Типи термінологічніх словників (відповідно до фаху).
- •1. Попрацюйте в бібліотеках, Скористайтесь ресурсами інтернет, опануйте способи упорядкування, функціональне призначення термінологічніх, перекладніх словників.
- •2.Складіть бібліографічний список словників (відповідно до фаху).
- •1.Законспектувати теоретичні положення .
- •2.Виконати завдання.
- •Завдання для виконання лексичних вправ
- •1.Опрацювати теоретичні положення:
- •2.Виконати запропоновані вправи.
- •Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Творення ступенів порівняння
- •Особливості використання займенників у ділових паперах
- •Неправильно правильно
- •Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
- •3. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- •1.Законспектувати теоретичні положення.
- •2.Написати протокол засідання студентської ради.
- •Протокол
- •1.Законспектувати теоретичні положення.
- •2.Скласти наказ про відрахування студента з гуртожитку.
- •Висновки
- •Список використаної літератур
Особливості використання займенників у ділових паперах
Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).
Неправильно правильно
Прошу Вас надати мені У зв’язку із скрутним
грошову допомогу у зв’язку матеріальним становищем
з моїм скрутним прошу надати грошову
матеріальним... допомогу
Слід уникати вживання займенників:
із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;
складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто, сякий-такий, хтозна-який, хто-небудь і под.;
усічений форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім, тої, тою, у всім, на чим і под.
Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникати розмовних, діалектних варіантів:
Неправильно правильно
На моїм на моєму
Сей захід цей захід
У кожнім у кожному
Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.
Неправильно правильно
Мною запроваджено я запровадив
Нами запропоновано ми запропонували
Уникати двозначності, що може виникнути:
а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічно пов’язаний:
неправильно правильно
Значна кількість учених У багатьох секційних
взяла активну участь засіданнях взяла участь
у секційних засіданнях. значна кількість учених.
Їх виявилося багато.
б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим:
неправильно правильно
лаборант Горобець В.О. головуючий (голова зборів)
внесла пропозицію. Головуючий відхилив пропозицію
з нею погодився. Лаборанта Горобець В.О.
в) якщо замість особового займенника вжито присвійний:
неправильно правильно
моїм отриманим завданням я отримав завдання...
було... Завдання, що я отримав...
г) якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:
неправильно правильно
він своїми руками відремон- він власноруч відремонтував
тував свою машину. особисту машину.
д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:
неправильно правильно
Комісія запропонувала Комісія запропонувала
адміністрації взяти надати послуги адміністрації
на себе функції щодо в розслідуванні НП
розслідування НП.
е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:
неправильно правильно
Цими гіллями закрили канаву Цим гіллям закрили канаву.
ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка:
неправильно правильно
Усією групо пішли на Група в повному складі пішла
заняття на заняття.
Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.
Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу – Нагадуємо..., Надсилаємо..., Повідомляємо...). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє..., Ректорат просить..., Об’єднання інформує...).
Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доруяаю..., Пропоную..., Наказую...).
Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.
Пам’ятайте: використання чи невикористання займенників змінює тональність ділових текстів, може підсилювати або пом’якшувати категоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо.
Увага! Запам’ятайте правильну форму займенників у таких словосполученнях:
Неправильно правильно
Вибачити його. Вибачити йому.
Правильний наголос у займенниках – це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.
У Р. й Д. відмінках однини займенників то, те, цей наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, із цього, не без того, не від того.
Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи З. відмінків їх ніж присвійного займенника їхній.
Неправильно правильно
Їхнє обладнання Їх обладнання
Надійшли їхні пропозиції Надійшли їх пропозиції
Дієслово – самостійна частина мови, що означає дію або стан чи процес і відповідає на питання що робити? що зробити?
У систему дієслова входять такі форми:
неозначена форма (інфінітив): прочитати, написати;
форми в дійсному, умовному та наказовому способах: прочитаю, малюйте, смійся, прочитав би;
дієприкметник: прочитаний, битий;
безособові форми на –но, -то: прочитано, бито;
дієприслівник: прочитавши, сміючись.
Усі дієслівні форми мають доконаний або недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними. У них розрізняють дві основи: основу інфінітива й основу теперішнього часу. Кожна з форм дієслова відповідає на певні питання, буває змінна або незмінна й виступає тим чи іншим членом речення.
Дієслова в теперішньому часі доконаного виду змінюються за особами й числами. За характером особових закінчень дієслова поділяються на першу, другу та архаїчну дієвідміни.
До І дієвідміни належать дієслова, що в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають –е (-є), а в 3-й особі множини – закінчення –уть (-ють):
Особи |
Однина |
Множина |
||
1-а 2-а 3-а |
Пиш-у Пиш-еш Пиш-е |
Малю-ю Малю-єш Малю-є |
Пиш-емо Пиш-ете Пиш-уть |
Малю-ємо Малю-єте Малю-ють |
До ІІ дієвідміни належать дієслова, що в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають –и (-ї), а в 3-й особі множини – закінчення –ать (-ять):
Особа |
Однина |
Множина |
||||
1-а 2-а 3-а |
Ходж-у Ход-иш Ход-ить |
Мовч-у Мовч-иш Мовч-ить |
Сто-ю Сто-їш Сто-їть |
Ход-имо Ход-ите Ход-ять |
Мовч-имо Мовч-ите Мовч-ать |
Стоїм-о Сто-їте Сто-ять |
Типова ознака ділового стилю – використання віддієслівних іменників. Вони створюють загальне уявлення про дію. Наприклад – провести огляд машин до 15 вересня 2004 року; подати звіт до 20 серпня 2003 року.
Віддієслівні іменники забезпечують однозначність, узагальненість змісту і надають документам певної офіційності. Вони здатні називати не конкретну дію, а загальне уявлення, поняття про неї: давати вказівки – вказувати, провести операцію – оперувати; зробити огляд – оглянути і т.ін. дієслово називає дію вужчу, конкретнішу; іменник – широку, узагальнену.
