Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_46-90.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
516 Кб
Скачать
☆

73)Охарактеризуйте німецько-фашистський окупаційний режим в Україні.

Тимчасово окуповану територію України було розділено: Північну Буковину, Ізмаїльщину та землі між Південним Бугом і Дністром з центром в Одесі Гітлер віддав фашистській Румунії; західні області УРСР було включено в німецьке генерал-губернаторство, до якого належала і частина польських земель. Було створено рейхскомісаріат "Україна", який управляв територіями України від Чернігівської до Луганської областей. На окупованій території загарбники створили міські управи на чолі з бургомістрами, волосні управи на чолі з волосними старшинами, у селах призначалися старости. В усіх містах і центрах комунікацій діяли військово-польові суди, комендатури, гестапо, каральні загони.

Режим був дуже суворим, усіх хто з’являвся на вулиці після настання темноти розстрілювали. Кривавий окупаційний режим був зорієнтований на винищення українців. З перших днів загарбники запровадили систему заручників. Територію України вкрила мережа таборів смерті. Найжорстокішим злочином стало винищення цивільного населення в Бабиному Яру на околиці Києва, де окупанти розстріляли понад 220 тис. людей різних національностей,а також військовополонених. Усього в Україні загинуло майже 1,3 млн євреїв, мільйони українців, росіян, білорусів.

Страшною була доля військовополонених. Фактично ніяких даних немає про майже 665 тис. солдатів і офіцерів частин Південно-Західного фронту. Полонені б загинули ще в перші місяці війни, якби їм не допомагали представники православної церкви, які збирали для них харчі. Загалом полонених було знищено різними способами майже 3,3 млн.

Надзвичайно важкою була доля остарбайтерів - людей, силоміць вивезених на каторжні роботи до Німеччини. З України їх було вивезено понад 3 млн. Окупанти встановлювали мінімальну щоденну норму відправки робочої сили до Німеччини. Працювали остарбайтери по 14-15 годин на добу. Праця їхня оцінювалася в копійки. Маловідомою сторінкою трагедії остарбайтерів е те, що коли Червона Армія вступила на територію Німеччини, то їх, особливо молодих дівчат, примушували іти пішки в Україну, били, знущались.

По завершенню війни Україна втратила понад 15 млн жителів, що загинули або в концтаборах, або на каторжних роботах в Німеччині або на фронті.

Окупанти намагалися прищепити українському народові дух покірності, посіяти національну ворожнечу. Були знищені визначні представники української та світової інтелігенці.Усього було розстріляно 70 вчених із світовим ім'ям.

Однак окупаційний режим не зламав прагнення українського народу боротися за своє визволення.

74)Розкрийте хід оборони Києва, Одеси, Севастополя в німецько-радянській війні, а також вигнання з українських земель фашистських загарбників (1943-1944 рр.).

Мужньо трималися захисники Києва, оборона якого тривала з 11 липня до 26 вересня. Німці кинули на цю ділянку великі сили, передусім танки, авіацію Червона армія за допомогою місцевого населення більше двох місяців тримала там оборону.

У кінці серпня противник безперешкодно форсував Дніпро на північ і південь від Києва й розпочав операцію по оточенню міста. Командування, доповідаючи Ставці про стан на фронті вимагала негайно відвести війська з київського наступу, однак Сталін наказав за будь-яку ціну утримувати місто. Під Києвом було втрачено чотири армії (принаймні півмільйона чоловік).

Відхід у другій половині липня військ фронту за Дністер, подальший їх відступ на початку серпня, прорив румунсько-німецьких військ північніше Тирасполя створили безпосередню загрозу захоплення міста Одеса з боку суші. Однак, незважаючи на велику чисельну перевагу румунської армії, їм не вдалося оволодіти Одесою з ходу. 5 серпня розпочалася «битва за Одесу».

15 серпня війська румунської армії здійснили першу спробу наступу на Одесу, але наступ успіху не мав. Через три дні, 18 серпня, румунські війська розгорнули наступ по всьому сухопутному фронту і, в ході триденних запеклих боїв, до 20 серпня вийшли в район Карсталь .

17 вересня в Одесу з Новоросійська була перекинута повнокровна кадрова стрілецька дивізія загальною чисельністю понад 12 тис. чоловік. Поповнення дозволило приступити до підготовки контрудару. В результаті румуни змушені були в кінці вересня перейти до оборони на всьому фронті під Одесою. Однак ситуація склалася досить складна, тому 30 вересня було прийнято прийняла рішення про евакуацію Одеського оборонного району, яка була проведена в період з 1 по 16 жовтня 1941 року.

До кінця вересня 1941 року німецьким військам вдалося завоювати Смоленськ,Київ, а також взяти в блокаду Ленінграда. Натхненні успіхом, німці рушили в бік Криму, а радянські війська почали готувати оборону півострова і Севастополя зокрема.

25 жовтня 1941 року німецькі війська прорвали лінію оборони радянської армії і рушили в бік Криму з метою в найкоротші терміни зайняти півострів. Частина радянських військ почала відступати в бік Севастополя, щоб захистити місто. Німці відправили один загін в Севастополь в обхід російської армії, щоб оточити місто і захопити його. З 5 листопада почалися перші сутички між німцями і радянською армією на дальніх підступах до міста.

Всього наступів на Севастополь було 3.

Перший. 11 листопада кілька німецьких дивізій атакували радянські війська на підходах до міста, однак зустріли серйозний опір – запеклі бої тривали аж до 21 числа. Після цього обидві армії зайнялися зміцненням свого складу. В результаті, вже до 16 листопада півострів, крім Севастополя, був захоплений німецькими військами. Гітлер прийняв рішення «добивати» Севастополь і всі вільні армії рушили до міста.

Другий.Нова атака відбулася 17 грудня 1941 року. Німці напали на радянський фронт і знову почалися запеклі бої, в результаті яких німецька армія знову змогла завоювати перевагу і просунутися до міста.

19 грудня радянське командування повідомляє про те, що на оборону вже не залишається сил і місто не протримається навіть до 20 числа, однак всупереч прогнозам армія змогла чинити опір аж до 21 грудня, коли прибула підмога. Протягом січня-травня 1942 року відбувалися лише невеличкі бої.

Третій.18 травня радянський опір на сході Криму було остаточно знищено, і німецька армія знову зосередилася на Севастополі. 2 червня почався штурм Севастополя одночасно з землі та повітря.До 17 червня був захоплений північ Севастополя, а також частину півдня. До 29 червня німці увійшли в місто, і бої тривали вже там.1 липня 1942 року Севастополь був повністю захоплений німцями, а залишки радянської армії пішли в Херсонес, чекаючи, що їх звідти евакуюють. Ще кілька днів тривали бої в Херсонесі, армію ніхто не евакуював, і солдати незабаром були взяті в полон або вбиті.

Наприкінці літа 1943 р. розгорнувся наступ радянських військ в Україні. 23 серпня від окупантів був звільнений Харків. 8 вересня німці залишили місто Сталіно (Донецьк). У 20-х числах вересня були звільнені міста Суми, Чернігів, Полтава, що дозволило частинам Червоної армії вийти до Дніпра.

14 жовтня, після раптового нічного штурму, радянські війська увійшли до Запоріжжя, а 25 жовтня звільнили Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ. 6 листопада була звільнена столиця України - Київ. Німецький "Східний вал" був подоланий.

З самого початку 1944 р. продовжився наступ радянських військ в Україні. Вже 8 січня, завдавши раптового удару по німецькій армії, вони вступили до Кіровограду. У лютому від окупантів були звільнені Нікополь і Кривий Ріг. В цей же час війська двох Українських фронтів повністю оточили і розгромили 80-тисячне угруповання німців під Корсунь-Шевченківським. Протягом березня війська вермахту були вимушені залишити Херсон, Вінницю і Проскурів.

У квітні 1944 р. почалися бойові дії із звільнення Криму, а 13 квітня радянські війська вступили до Сімферополя. 9 травня, після відчайдушного штурму, був узятий Севастополь, а 12 травня Кримський півострів був повністю звільнений від фашистських військ.

Літом 1944 р. радянські війська, продовжуючи наступальні операції, вибили німців з Львова, Станіслава і Перемишля, а також звільнили від окупантів область Ізмаїла і Молдавію. За офіційну дату остаточного вигнання фашистів з території всієї України вважається день 14 жовтня 1944 р., коли із цього приводу відбулося урочисте засідання в Києві.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]