Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_46-90.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
516 Кб
Скачать
☆

53)Висвітліть основні течії в суспільно-політичному русі на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст. Та діяльність Наукового Товариства ім.Шевченка, «Просвіти» і «Руської бесіди».

Активізація українського національного руху у другій половині XIX ст. проявилася на західноукраїнських землях у двох суспільно-політичних течіях — москофілів і народовців.

Москвофіли — реакційна течія в суспільно-політичному русі Галичини, Буковини і Закарпаття, що орієнтувалася на Москву. Вона об’єднувала консервативно налаштовану інтелігенцію, духовенство та сільську буржуазію, які покладали надії на допомогу від Росії у боротьбі проти поляків, угорців румунів та прагнули єдності з російським народом.

1866 р. Орган москвофілів “Слово” заявив, що немає українців, є єдиний великий російський народ від Карпат до Камчатки і єдина російська мова. Після придушення революції чимало відомих галичан, які раніше були палкими поборниками ідеї самостійного розвитку українського народу, тепер заявили про національно- культурну єдність з великою Росією та почали шукати підтримки у неї. Серед цих людей опинилися поет І. Гуталевич, письменник Б. Дідицький, член трійці Я. Головацький. Москвофіли одержували фінансову допомогу від офіційних і деяких інших кіл Росії.

Народовці — діячі культурницького, згодом політичного руху Галичини, які під впливом українського національного руху в Наддніпрянщині почали на західноукраїнських землях культурницьку роботу, що повинна була сприяти національному відродженню.

Народовці виступали за: • єдність усіх українських земель; • розвиток єдиної української мови на основі народної говірки.

Діяльність народовців:

• засновували часописи (“Мета”, “Вечорниці”, “Нива”, “Русалка”), що користувалися успіхом у молоді, але через брак коштів існували недовго; • засновували народні бібліотеки; • у 1861 р. було створено товариство “Руська бесіда”, при якому виник перший український професійний театр (1864 p.); • організовували гуртки художньої самодіяльності; • влаштовували концерти і творчі вистави; • у Львові відкрили друкарню; • у 1867 р. заснували журнал “Правда”, в якому друкували твори П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова та інших.

1868 р. Народовці заснували товариство “Просвіта”, яке- спершу видавало популярні книжки, а потім організовувало читальні та охопило своїм впливом широкі кола селян.

Мета товариства: • поширювати освіту; • утверджувати національну свідомість.

Перший голова “Просвіти” — учитель гімназії Анатолій Вахнянин.

Діяльність товариства 1. Видавали твори українських письменників. 2. Друкували шкільні підручники. 3. Готували і друкували популярні наукові альманахи. 4. Випускали щорічний “Науковий календар”. 5. Давали стипендії для студентів. 6. Вели антиалкогольну пропаганду.

У своїй діяльності “Просвіта” спиралася на читальні (на кінець століття таких читалень у краї було 816) та філії (товариство мало в Галичині 19 філій).Товариство мало всеукраїнський характер. У роботі його брали участь В. Дорошенко, І. Крип’якевич, І. Раковський, С. Рудницький та інші.

З ініціативи “Просвіти” було створено друкований орган народовців “Діло”.Чисельність членів “ Просвіти” постійно зростала і на кінець XIX ст. налічувала майже 800 осіб. Осередки “Просвіти” існували на українських землях з кінця 60-х років XIX ст. до 1940 p., а в діаспорі вони збереглися й донині.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]