Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
консп лекцй з ОП у Галузі 2сем..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
889 Кб
Скачать
☆

8. Допустимі рівні вібрації на робочих місцях.

Контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії вібрації повинен здійснюватися спеціалізованими організаціями під час атестації робочих місць згідно з діючими норма­тивними документами.

Таблиця 7

Вид вібрації

Категорія вібрації (вид машин та устаткування)

Коректовані щодо частоти та еквіва­лентні коректовані значення, дБ.

віброприс-корення

віброшвид-кості

Локальна

Загальна

Відбійні молотки, свердла, перфоратори

Транспортна (самохідний шахтний транспорт)

Транспортно-технологічна (гірничі комбайни, шахтні на­вантажувальні машини, само­хідні бурильні установки)

Технологічна (насоси, венти­лятори, підйомні машини, компресори та ін.)

126

112

109

100

112

116

101

92

9.Засоби та методи захисту від вібрації.

Основні методи боротьби з вібраціями - віброїзоляция і вібропоглощеніє, які практично здійснюються за допомогою безлічі різних інженерних рішень, викладених в спеціальній літературі. Окрім цього, для забезпечення вібробезопасних умов праці встановлені гігієнічні характеристики і норми виробничих вібрацій.

До роботи з віброопасним устаткуванням допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, що мають відповідну кваліфікацію і що здали техмінімум за правилами безпеки виконання робіт.

При роботі сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 2/3 тривалість робочого дня. Наднормові роботи не допускаються. Щорічно особи, що працюють з вібруючим устаткуванням, повинні проходити медичний огляд.

Передбачається також проведення вимірювань вібрацій на робочих місцях у встановлені технічною документацією терміни, не рідше одного разу на рік для загальних вібрацій і не рідше за два рази на рік для місцевих вібрацій.

З індивідуальних засобів захисту від дії вібрації можна рекомендувати застосування антивібраційних чобіт і антивібраційних рукавиць.

10. Дія шахтного пилу на організм людини, джерела утворювання пилу.

Вугільний і порідний пил відносять до категорії неотруйних, проте наявність пилу в повітрі шкодить великий здоров'ю людини.

Систематичне тривале вдихання пилу робочими вугільної шахти може привести до важкого професійного захворювання легенів, різні форми якого носять загальну назву «пневмоконіози» (від греч. «пнеймон» - легені, «коніє» - пил). Ранні ознаки пневмоконіоза звичайно виникають у шахтарів після 8- 9 і більше років роботи в умовах значної запиленої повітря.

Пневмоконіоз, викликаний порідним пилом, що містить вільний двоокис кремнію SiO2 (пил кварцу, гранітів, гранодіорітов, пісковиків, кварцитів і ін., тобто пил кислих порід), називають силікозом, а вугільним пилом - антрокозом. Найбільш важке захворювання - силікоз.

Спрощено процес захворювання силікозом можна представити таким чином: порошинки, переважно розміром менше 5 мк, проникають разом з вдихаємим повітрям в альвеоли і затримуються в них. Під впливом тканинних рідин SiO2 переходить в кремнієву кислоту (H2Si03), що надає хімічну дію на тканині. Замість еластичної тканини утворюється груба (що омертвіла) тканина у вигляді волокон і вузликів розміром 1- 4 мм. Утворення такої тканини носить назву фіброзного процесу, або фіброзу. Таким чином, окремі групи альвеол легені поступово заміщаються фіброзною тканиною.

Силікоз протікає в три стадії: перша - поява дрібних вузликів в легенях, незначна задишка, сухий кашель, біль в грудях; друга - виникнення в легких вогнищ, посилена задишка, сильний кашель з виділенням мокроти, бронхіт; третя - поява в легких вогнищ, важкі задишки і кашель з рясною мокротою, часто з кров'ю, розлад серцевої і легеневої діяльності.

Захворювання пневмоконіозом (особливо силікозом) характеризується змінами не тільки органів дихання, але і інших органів і систем (нервової, серцево-судинної і шлунково-кишкового тракту), тому воно є захворюванням всього організму, при якому основне значення має захворювання легенів. У міру свого розвитку силікоз може ускладнюватися туберкульозом.

Розрізняють декілька форм силікозу: звичайний, швидкоплинний і пізній. Найбільш поширена форма - звичайний силікоз. На першій стадії захворювання людина відчуває болі в грудях, легкий сухий кашель, задишку при великій напрузі.

Пізній силікоз наступає у людини через деякий час після того, як він вже залишив роботу в силікозонебезпечних умовах. Це пояснюється дією тієї, що накопичилася в легенях пилу, який в початковий період хвороби успішно пригнічувався організмом.

Окрім цих форм виділяють ще так звану «підозру на силікоз» з вельми маловідчутними зовнішніми ознаками, але визначуваними рентенографієй.

При захворюванні антракозом утворення фіброзної тканини в легенях відбувається менш інтенсивно і поразка легенів не буває такою важкою, як при силікозі.

Дослідження гігієністів свідчать про вищі показники захворюваності пневмоконіозом робочих очисних вибоїв в порівнянні із захворюваністю прохідників.

Захворюваність пневмоконіозом на антрацитних шахтах і на шахтах з крутими пластами вище, ніж на шахтах, розробляючих вугілля, що коксується і бурі. Сумісна дія пилу, вібрацій і шуму прискорює розвиток захворювання. Несприятливий мікроклімат, будучи причиною простудних захворювань, може також обтяжити перебіг пневмоконіоза.