- •Заходи безпеки на рудниковому транспорті та підйомі
- •1. Заходи безпеки при пересуванні людей по гірничим виробкам.
- •2. Заходи безпеки при перевезенні людей по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •3. Заходи безпеки при перевезенні вантажів по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •4. Засоби рудникового транспорту.
- •5. Вимоги правил безпеки до колійного господарства шахт.
- •7. Вимоги правил безпеки до контактної мережі та зарядки акумуляторних батарей.
- •8. Заходи безпеки при перевезенні людей по гірничих виробках підвісними канатно-крісельними дорогами.
- •9. Вимоги правил безпеки до конвеєрного транспорту.
- •10. Заходи безпеки при перевезенні людей стрічковими конвеєрами.
- •11. Заходи безпеки при опусканні і підійманні людей по вертикальних виробках.
- •13. Сигналізація та зв’язок на шахтному транспорті та підйомі.
- •15. Вимоги правил безпеки до підвісних та причіпних пристроїв.
- •Засоби безпеки при експлуатації електрообладнання.
- •1.Електричний травматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •4. Фактори , що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •5. Система заходів з попередженням ураження електричним струмом.
- •6. Надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.
- •7. Загальні вимоги правил безпеки до електричного господарства шахт.
- •8. Область і умови застосування електроустаткування
- •9. Вимоги пб до заземлення
- •10. Улаштування загальної мережі заземлення шахти
- •11. Огляд та вимірювання опору захисних заземлень
- •12. Вимоги безпеки до електричної проводки
- •13. Заходи безпеки при експлуатації гнучких та броньованих кабелів. З'єднання відрізків кабелів.
- •14. Вимоги безпеки щодо улаштування камер для електричних і підстанцій до розмічення пересувних підстанцій та рп.
- •15. Порядок огляду та ремонту електроустаткування в газових шахтах.
- •16. Зв'язок та сигналізація
- •17. Заходи безпеки при експлуатації компресорних установок та повітропроводів.
- •18. Вимоги правил безпеки до шахтного водовідливу.
- •19. Запобігання проривам води та газу із затоплених виробок та водних об'єктів
- •20. Запобігання проривам глини та пульпи до діючих гірничих виробок
- •Промислова санітарія.
- •1.Санітарно – гігієнічне забезпечення робітників.
- •2.Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •3. Медичне забезпечення робітників
- •4. Дія шуму на організм людини, джерела шуму в шахті.
- •5.Допустимі рівні шуму на робочих місцях.
- •6. Зниження шуму від шахтних механізмів
- •7. Дія вібрації на організм людини, джерела вібрації в шахті.
- •8. Допустимі рівні вібрації на робочих місцях.
- •9.Засоби та методи захисту від вібрації.
- •10. Дія шахтного пилу на організм людини, джерела утворювання пилу.
- •11. Профілактика пневмоконіозів
- •12.Допустимий вміст пилу в шахтному повітрі.
- •13. Заходи щодо боротьби з пилом
- •14. Попереднє зволоження вугільних пластів
- •15. Знепилювання повітря в очисних виробках
- •16. Боротьба з пилом у підготовчих виробках
- •17. Боротьба з пилом у транспортних і приствольних виробках
- •18. Знепилювання вхідних та вихідних вентиляційних потоків
- •19. Організація робіт щодо боротьби з пилом та контроль якості застосовуваних заходів
- •20.Вплив освітлення на безпечність робіт та продуктивність праці.
- •21.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць та виробок світильниками, що живляться від електричної мережі.
- •22.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць акумуляторними світильниками.
- •23. Шахтні лампові, вимоги пб до іх обслуговування.
- •1. Теоретичні основи горіння.
- •2. Різновидності горіння.
- •3.Небезпечні та шкідливі фактори , пов’язані з пожежами.
- •4. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •5. Причини виникнення і класифікація підземних пожеж
- •6. Засоби пожежогасінні і їх розміщення на проммайданчику шахти
- •7. Протипожежні вимоги до розташування і пристрою будівель і споруд на поверхні шахт
- •8. Заходи пожежної безпеки на найбільш пожароопасних об'єктах поверхні шахт
- •9. Попередження підземних пожеж від самозапалювання
- •10. Попередження пожеж від зовнішніх причин
- •11. Підземний пожежно-зрошувальний трубопровід
- •12. Розміщення первинних засобів пожежогасіння, пожежні двері та пожежні арки
- •13. Склади аварійного устаткування та матеріалів
- •14. Вогнегасні властивості речовин, вживаних для гасіння пожеж, і умови їх застосування
- •15. Гасіння підземних пожеж
- •16. Переведення пожеж до категорії погашених та розкриття дільниць із погашеними пожежами
- •17. Ведення робіт у районі пожежних дільниць
- •18. Періодичність та об'єм перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •Гірничорятувальна справа.
- •1. Види шахтних аварій
- •2. Організація гірничорятувальної служби
- •3. Дій підрозділів двгрс при основних аваріях
- •4. Загальні положення складання плану ліквідації аварій.
- •5.Основні правила поведінки (дій) працівників шахт під час аварій.
15. Вимоги правил безпеки до підвісних та причіпних пристроїв.
Кріплення клітей або скіпів до канатів здійснюється за допомогою підвісних пристроїв. Такі пристрої бувають декількох типів: нерегульовані із запобіжними ланцюгами, регульовані із запобіжними ланцюгами, шатрові, П- образні шарнірні і ін. Безпосереднє приєднання підвісного пристрою до каната здійснюється через коуш.
Незалежно від конструкції підвісні пристрої людських, вантажолюдських і допоміжних підйомів повинні мати 13-кратний запас міцності по відношенню до максимального статичного навантаження, для вантажних підйомів досить 10-кратного запасу міцності. Загальний термін експлуатації підвісних пристроїв встановлений 5 років, після чого вони повинні бути замінені. Міцність кріплення каната за допомогою підвісного пристрою повинна відповідати 85 % його агрегатної міцності. Запас міцності для провідникових і відбійних канатів повинен бути не менш 6-кратного.
Прикріплення кінця каната до барабана підйомної машини проводиться через щілину в циліндрі барабана до бобіни, розташованої усередині нього. Для ослаблення натягнення каната на барабанах, футерованних деревом або масою пресу, роблять не менше трьох витків тертя, а на нефутерованних барабанах - не менше п'яти витків.
Для того, щоб мати запас канатів, що витрачаються на періодичні випробування, окрім витків тертя слід передбачити додаткові витки.
Підйом і спуск людей вирішується тільки після попереднього прогону клітей вхолосту. Під час підйому і спуску зміни робочих, окрім змінного машиніста повинен знаходитися другою для спостереження за роботою підйому і вживання заходів у разі порушення його нормальної роботи.
Засоби безпеки при експлуатації електрообладнання.
1.Електричний травматизм та дія електричного струму на організм людини.
Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття «електротравматизм». Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.
Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.
Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає них суттєві функціональні розлади.
Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної людини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.
Механічна (динамічна) дія — це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.
Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані з його життєвими функціями.