52 Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злочини громадської безпеки.

ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни ―Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку‖ складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму «Право» (спеціальності) ―Правознавство‖. Предметом вивчення навчальної дисципліни є об’єктивні та суб’єктивні ознаки складів злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку, взаємозв’язок між нормами та інститутами кримінального права в процесі правової кваліфікації, особливості кваліфікації злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку. Міждисциплінарні зв’язки: теорія держави та права, кримінальне право (Загальна частина), адміністративне право, кримінологія, кримінальний процес, кримінально-виконавче право, криміналістика, оперативно-розшукова діяльність, кримінологія, кримінальне право (Особлива частина), теорія кваліфікації злочинів, кваліфікація злочинів, підслідних ОВС. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни “Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку” Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Поняття та значення кваліфікації злочинів, кваліфікація попередньої злочинної діяльності та злочинів, вчинених у співучасті Криміналістика Кримінальне право. Особлива частина Кримінальне право. Загальна частина Кваліфікація злочинів підслідних ОВС Кримінологія Кримінально- виконавче право Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку Кримінальний процес Адміністративне право Теорія держави та права Оперативно- розшукова діяльність 2. Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки, проти громадського порядку та моральності 1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни ―Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку‖ є поглиблене вивчення системи загальнотеоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і прикладних навичок, спрямованих на формування у курсантів глибоких теоретичних і практичних знань з кваліфікації злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку, забезпечення їх використання у професійній діяльності співробітників органів внутрішніх справ. 1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни ―Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку‖ є : – з’ясування поняття та значення кваліфікації злочинів; – обґрунтування, що склад злочину – юридична підстава кваліфікації; – ознайомлення з особливостями кваліфікації попередньої злочинної діяльності; – розширення кола знань про кваліфікацію злочинів, вчинених у співучасті; – формування навиків щодо кваліфікації злочинів проти громадської безпеки; – розвиток умінь кваліфікації злочинів проти громадського порядку та моральності. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти повинні: знати: ■ основні положення про кваліфікацію злочинів; ■ елементи конкретних складів злочину та їх обов’язкові і факультативні ознаки, які впливають на кваліфікацію злочинів; ■ правила кваліфікації злочинів проти громадської безпеки; ■ правила кваліфікації злочинів проти громадського порядку; ■ правила кваліфікації злочинів проти моральності; ■ особливості кваліфікації окремих злочинів. вміти: ■ ефективно використовувати положення закону про кримінальну відповідальність та інших нормативно-правових документів при кваліфікації злочинів; ■ володіти основними правилами кваліфікації злочинів; ■ практично вирішувати ситуативні задачі; ■ визначати проблемні питання курсу та формувати шляхи їх подолання; ■ досліджувати судову практику та формулювати правила кваліфікації злочинів на підставі її вивчення; ■ використовувати отримані теоретичні знання та практичні навички при кваліфікації злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години / 2 кредити ECTS. 2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни Змістовний модуль І. Поняття та значення кваліфікації злочинів, кваліфікація попередньої злочинної діяльності та злочинів, вчинених у співучасті Тема 1. Поняття та значення кваліфікації злочинів. Склад злочину – юридична підстава кваліфікації Теоретичні та законодавчі проблеми кваліфікації злочинів. Проблемні питання визначення кваліфікації злочинів. Особливості формування структури кваліфікації злочинів. Дискусійні питання класифікації за певними критеріями кваліфікації злочинів. Принципи та правила кваліфікації злочинів: особливості співвідношення та перспективи законодавчого закріплення. Спірні питання визначення підстав кваліфікації злочинів у кримінальному праві. Юридичне значення елементів та ознак складу злочину для кваліфікації злочинів. Особливості формування обвинувачення і визначення формули кваліфікації злочинів в теорії та судовій практиці. Спірні питання значення судових роз'яснень для кваліфікації злочинів. Тема 2. Кваліфікація попередньої злочинної діяльності Спеціальні питання кваліфікації незакінченої злочинної діяльності. Дискусійні питання кваліфікації окремих видів готування до злочину. Кваліфікація невдалої співучасті. Кваліфікація готування до злочину при альтернативному умислі. Кваліфікація готування до злочину при неконкретизованому умислі. Особливості кваліфікації окремих видів замаху на злочин. Кваліфікація замаху при альтернативному та неконкретизованому умислі. Формула кваліфікації попередньої злочинної діяльності. Юридичне значення добровільної відмови від вчинення злочину. Особливості добровільної відмови на стадії закінченого замаху. Кваліфікація невдалої добровільної відмови. Тема 3. Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті Загальні питання кваліфікації діянь окремих співучасників. Дискусійні питання кваліфікації різних форм співучасті. Особливості кваліфікації діянь учасників організованої групи чи злочинної організації. Спеціальні питання кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті (ексцес виконавця, співучасть із спеціальним суб'єктом, провокація злочину). Особливості кваліфікації за наявності одночасно ознак співучасті у злочині та причетності до злочину. Спірні питання кваліфікації добровільної відмови від доведення злочину до кінця при співучасті. Змістовий модуль ІІ. Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності Тема 4. Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки життєдіяльності людей. Злочини проти порядку використання загально небезпечних речовин та предметів Створення злочинної організації. Поняття злочинної організації. Форми злочинної діяльності як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Підстави для застосування заохочувальної норми. Бандитизм. Поняття банди та її ознаки. Форми бандитизму та обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікація злочинів, вчинених членами банди. Співвідношення злочинної організації та банди. Терористичний акт. Поняття та ознаки терористичного акту. Форми тероризму як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція простого складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Множинність та співучасть як кваліфікуючі ознаки. Наслідки як кваліфікуюча ознака. Особливо кваліфікуюча ознака – загибель людей, кваліфікація злочину за її наявності. Створення терористичної групи чи терористичної організації як форма тероризму. Об'єктивні та суб'єктивні її ознаки. Підстави для застосування заохочувальної норми. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Предмет злочину. Поняття вогнепальної зброї. Поняття бойових припасів. Поняття вибухових речовин. Поняття радіоактивних матеріалів. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Співучасть та ознаки спеціального суб'єкта як кваліфікуючі ознаки. Форма співучасті та спосіб заволодіння як особливо кваліфікуючі ознаки. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Предмет злочину. Ознаки об'єктивної сторони. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Підстави для застосування заохочувальної норми. Тема 5. Кваліфікація злочинів проти громадського порядку та моральності Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності Групове порушення громадського порядку. Види дій, що утворюють об'єктивну сторону злочину. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Відмежування від масових заворушень та хуліганства. Масові заворушення. Діяння, що утворюють об'єктивну сторону злочину. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Суспільно небезпечні наслідки як кваліфікуюча ознака злочину. Відмежування масових заворушень від групового порушення громадського порядку та хуліганства. Хуліганство. Поняття особливої зухвалості та виняткового цинізму. Ознаки об'єктивної сторони злочину. Момент закінчення злочину. Ознаки суб'єктивної сторони злочину. Поняття хуліганського мотиву. Суб'єкт злочину. Співучасть як кваліфікуюча ознака. Спеціальний рецидив як обставина, що обтяжує відповідальність. Поняття опору представникові влади або представникові громадськості. Поняття вогнепальної зброї. Поняття холодної зброї. Поняття предмету, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого. Відмежування хуліганства від інших злочинів проти громадського порядку. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. Предмет злочину. Поняття порнографічних предметів. Діяння, що утворюють об'єктивну сторону. Конструкція складу злочину. Момент закінчення злочину. Ознаки суб'єктивної сторони. Спеціальна мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Кіно- та відеопродукція, комп'ютерні програми порнографічного характеру як предмети злочину, що обтяжують відповідальність. Збут вказаних предметів неповнолітнім як кваліфікуюча ознака. Множинність та співучасть як особливо кваліфікуючі ознаки. Примушування неповнолітніх до участі у створенні творів порнографічного характеру як вид злочинної діяльності, що обтяжує відповідальність. Сутенерство або примушування чи втягнення до заняття проституцією. Поняття сутенерства. Поняття примушування. Конструкція складу злочину. Мета як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони. Суб'єкт злочину. Наслідки цього злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину.