- •1 Місце і роль учителя-вихователя в суспільстві. Функції педагога.
- •2 Якості та вміння учителя-вихователя
- •3. Предмет педагогіки її основні категорії їх сутність.
- •4 Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Система педагогічних наук
- •5 Методи науково педагогічних досліджень
- •6 Поняття «людина», «особистість», «індивідуальність». Сутність розвитку і формування особистості.
- •8 Вікова періодизація дітей. Особливості соціально-психологічного і фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •9 Особливості анатмо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку дітей середнього шкільного віку. Врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •11 Сутність виховання, його мета. Завдання складових частин всебічного, гармонійного розвитку особистості
- •10 Особливості анатмо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку дітей старшого шкільного віку. Врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •12 Сутність всебічного гармонійного розвитку особистості. Комплексний підхід до виховання
- •13 Поняття системи освіти, її соціальна сутність. Структура системи освіти в Україні.
- •14 Принципи функціонування системи в Україні . Завдання освітньо – виховних закладів системи освіти.
- •15 Управління системою освіти
- •16 Сутність і завдання дидактики, її категорії.
- •17 Зв`язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики на сучасному етапі.
- •18 Сутність процесу навчання, його методологічна основа, і рушійна сила.
- •19 У чому сутність логіки навчального процесу?
- •20 Функції, мотиви навчання
- •21 Структура процесу учіння, його взаємозв’язок між її компонентами
- •22.Типи навчання,їх сутність. Шляхи оптимізації навчального процесу в школі
- •23 Принципи навчання, їх місце у системі навчально-виховного процесу
- •24 Сутність принципів науковості ,систематизації і послідовності. Правила реалізації вимог цих принципів.
- •25 Сутність принципів свідомості й наочності навчання; правила реалізації їх вимог.
- •26 Сутність принципів зв’язку навчання з життям, доступності і врахування індивідуальних особливостей школярів; правила реалізації їх вимог.
- •27 Сутність принципів активності та самостійності й емоційності навчання; правила реалізації їх вимог
- •29 Характеристика навчальних планів загальносвітніх навчально-визховних закладів.
- •31 Сутність методів, прийомів, і засобів навчання. Класифікація методів навчання.
- •33 Характеристика методів навчання за особливостями логіки пізнання
- •34Характеристика методів навчання за рівнем самостійної розумової діяльності
- •36 Форми організації навчання, їх становлення в історії розвитку освіти, і школи
- •37Класно урочна система організації навчання, її розвиток і становлення. Вимоги до сучасного уроку.
- •39Позаурочні форми організації навчання, їх характеристика
- •40 Система роботи вчителя по підготовці до уроку
- •41 Місце аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів у системі навчально-виховної роботи. Види контролю навчльної діяльності учнів.
- •2. Види контролю знань, умінь I навичок учнiв
- •42 Методи аналізу й оцінки знань, умінь, та навичок. Критерії оцінок в школі
- •43 Завдання виховання. Закономірності виховного процесу.
- •44 Рушійні сили і фактори виховання.
- •45 Мотиви виховного процесу. Структура процесу виховання.
- •46 Зміст виховання.
- •47 Принципи виховання їх сутність
- •48. Критерії вихованості особистості
- •49. Поняття методу, прийому і засобу виховання. Класифікація методів виховання.
- •50. Характеристика методів формування свідомості і переконань особистості.
- •51. Характеристика методів організації діяльності і формування поведінки особистості.
- •52. Характеристика методів стимулювання поведінки і діяльності.
- •53. Педагогічні умови доцільності використання методів виховання.
- •54. Почуття колективу, його види, їх характеристика.
- •55. Особливості розвитку колективу на різних стадіях.
- •56. Фактори розвитку колективу
- •57. Завдання і зміст морального виховання.
- •59. Виховання моральної свідомості, національної гідності та громадянської відповідальності.
- •60. Патріотичне та інтернаціональне виховання.
- •61. Виховання дисциплінованості та відповідальності.
- •62. Шляхи, засоби тат методи статевого виховання.
- •63. Шляхи та засоби екологічного виховання.
- •64. Шляхи та засоби правового виховання.
- •65. Розумове виховання: завдання, засоби, шляхи та методи.
- •66. Значення праці у житті людини. Завдання та принципи трудового виховання.
- •67. Шляхи, засоби та методи трудового виховання.
- •72. Напрямки, форми і засоби фізичного виховання школярів. Місце і роль сім*ї у фізичному вихованні дітей.
- •73. Педагогічне спілкування, його функції, рівні та види педагогічного спілкування.
- •74. Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика. Психолого – педагогічні умови ефективного спілкування.
- •75. Функції, напрямки і форми роботи класного керівника.
- •76 Діяльність класного керівника по вивченню учнів.
- •77. Робота класного керівника по організації та проведенні позакласної виховної роботи.
- •78. Особливості, шляхи та форми класного керівника з батьками учнів.
- •79. Важковиховувані учні, соціально – педагогічні причини появи їх суспільстві.
- •80. Принципи, шляхи, засоби та методи перевиховання педагогічно запущених дітей.
- •81. Сім*я як соціальний інститут суспільного розвитку. Функції сім*ї. Вимоги до батьків – вихователів.
- •82. Місце і роль батьківського авторитету у вихованні дітей у сім*ї.
- •83. Шляхи і засоби піднесення психолого – педагогічної культури батьків.
- •84. Принципи керівництва загальноосвітніми навчально – виховними закладами. Структура управління освітою в Україні.
- •85. Система управління загальноосвітніми навчально – виховними закладами.
- •86. Планування і облік роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. Критерії оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів.
51. Характеристика методів організації діяльності і формування поведінки особистості.
До групи методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки належать методи тренування, привчання, педагогічної вимоги, ситуацій вічьного вибору, ігровий метод. Усі вони базуються на практичній діяльності вихованців.
Тренування - метод формування необхідних якостей особистості шляхом багаторазового повторення дій і вчинків учнів.
Привчання - метод, який забезпечує інтенсивне формування необхідної якості. На жорсткому привчанні базуються всі казармові системи виховання, наприклад, армійська, де цей метод поєднується з покаранням.
Педагогічна вимога - метод впливу, за допомогою якого педагог викликає і стимулює чи припиняє і гальмує дії вихованців, виявлення у них тих чи інших якостей.
Ситуація вільного вибору - метод виховання, що моделює момент реального життя, в якому виявляється і підлягає випробуванню на стійкість система вже сформованих позитивних дій, вчинків, ставлень.
Ігровий метод включає ігрові моделі діяльності, в яких вихованці проявляють високу активність мислення і поведінки, вступають у взаємодію між собою, набувають звичок поведінки за відносно короткий термін.
52. Характеристика методів стимулювання поведінки і діяльності.
Стимулювання (від лат. stimulo - збуджую, заохочую) - означає спонукати до дії, давати поштовх, заохочувати.
Заохочення - метод вираження суспільного позитивного схвалення поведінки і діяльності вихованців. Він закріплює позитивні навички і звички. Дія заохочення основана на збудженні позитивних емоцій. Саме тому воно вселяє впевненість, створює добрий настрій, підвищує відповідальність. Види заохочення досить різноманітні: схвалення, похвала, подяка, премія, нагорода, важливе доручення.
Схвалення - найпростіший вид заохочення. Схвалення педагог може висловити жестом, мімікою, поглядом у вічі, фізичним дотиком, позитивною оцінкою поведінки чи роботи учня, колективу; використанням висловів, які передають щире захоплення вихованцями, висловів, які заохочують цілу групу, не нехтуючи при цьому жодним учнем.
Заохоченням більш високого рівня є вдячність, нагородження тощо, які викликають і підгримують стійкі позитивні емоції, дають вихованцям чи колективу довгочасні стимули, бо вінчають тривалу і наполегливу працю.
Змагання - це метод спрямування природної потреби учнів у суперництві й пріоритеті на виховання потрібних їм і суспільству якостей. Змагаючись, школярі швидко засвоюють досвід суспільної поведінки, розвивають фізичні, моральні, естетичні якості.
Метод покарання є найбільш відомим. У сучасній педагогіці ставлення до цього методу досить суперечливе і неоднозначне. Існують полярні погляди - від суттєвого посилення покарань до повної їх відміни.
Покарання - це метод педагогічного впливу, який повинен попереджувати небажані вчинки, гальмувати їх, викликати почуття провини перед собою та іншими людьми. Відомі види покарань, пов'язані з накладанням додаткових обов'язків, позбавленням або обмеженням певних прав, вираженням морального осуду, звинувачення. У сучасній школі практикуються різноманітні форми покарань: несхвалення, зауваження, догана, попередження, стягнення, звільнення від занять, виключення зі школи та ін.