62. Шляхи, засоби тат методи статевого виховання.

Виділяють наступні шляхи статевого виховання, що пов’язані з передачею статевої та сексуальної поведінки: успадкування традицій і звичаїв, передача декларативного і реального аспектів буденної свідомості, література і мистецтво, засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення, Інтернет), лекційна пропаганда, науково-популярна література. Статеве виховання дитини здійснюється конкретними людьми, із якими вона спілкується або які являються провідниками цього аспекту виховної роботи. У цій якості виступають не лише батьки, вихователі і педагоги, але і однолітки, діячі літератури і мистецтва, працівники засобів масової інформації ? словом, всі ті люди, чия поведінка і погляди пов’язані зі статевими питаннями та можуть опинитися у сфері уваги дитини.

Статеве виховання — це також складова загального процесу виховної роботи школи і сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді.

Основними методами статевого виховання слід вважати:

- методи формування свідомості особистості;

- методи формування досвіду поведінки;

- методи стимулювання і корекції поведінки.

Із методів формування свідомості особистості необхідно застосовувати такі методи: пояснення, навіювання, переконання і приклад.

63. Шляхи та засоби екологічного виховання.

Форми і засоби екологічного виховання в умовах класно-урочної системи:

інтегрально-пошукові групові та рольові ігри - тип екологічних ігор, що базується на проектуванні соціального змісту екологічної діяльності. Їх специфікою виступає ототожнення людиною себе з іншими живими істотами або природними об’єктами;

творча “терапія” - відображення людиною довкілля та почуттів, викликаних ним, засобами мистецтва;

мозковий штурм - форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення на розробку ідей та підходів для вирішення певної проблеми, але не їх оцінку;

імітаційне моделювання - прогнозування і демонстрація природних процесів та фрагментів екологічної реальності .

Засоби екологічного виховання  характеризують особистісні якості, що входять у формування всебічно розвиненої і гуманної людини. Ця якість проявляється у здатності до самостійного аналізу взаємодії суспільства і природи, творчому мисленні у вирішенні завдань охорони природи та власного здоров'я.Екологічна вихованість узгоджується з високими цивільними і моральними якостями: умінням слідувати принципу ощадливості і економії природних багатств, дотриманням моральних і правових норм по відношенню до природи, турбота про своє здоров'я і здоров'я оточуючих людей.

64. Шляхи та засоби правового виховання.

Засоби правового виховання — це організована методична система, яка об'єднує предмети, технічні можливості, а також різні шляхи передачі змісту правових норм, інформації, тобто все те, що використовується для реалізації та досягнення правовиховної мети.

Під формами правовиховної роботи розуміють організовану систему правового виховання, яка об'єднує різноманітні методи та засоби і спрямована на підвищення рівня правової культури, зміцнення професійної дисципліни та законності, піднесення правової активності особи.

Викладені вище підходи щодо класифікації форм правового виховання, надають можливість впорядкувати їх за такими напрямами:

1) за призначенням, метою, змістом — на: загальні (правова освіта, правова пропаганда, правова агітація тощо); спеціальні (правова практика, проведення науково-практичних семінарів);

2) залежно від кількості охоплення осіб - на: масові, групові, індивідуальні;

3) з точки зору впливу — на: опосередковані, безпосередні.