- •8. Неорганічні матеріали, характеристика структури і властивостей.
- •9. Типи хімічного зв’язку в кристалах. Його вплив на структуру і властивості.
- •10. Загальна характеристика структури і властивостей полімерів за типом пластичних мас.
- •14. Теорія згину. Класифікація характеристик згину
- •15. Оптичні властивості матеріалів
- •18. Охарактеризуйте умови кристалізації з розчину і розплаву
- •13. Класифікація конструкційних матеріалів.
- •Композиційні конструкційні матеріали
- •23. Вплив умов кристалізації на структуру і властивості полікристалічних матеріалів
- •21. Поглинання як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.
- •16. Дефекти кристалів і їхня класифікація.
- •17. Комплексні характеристики властивостей міцності матеріалів.
- •24. Сутність теорії міцності матеріалів, особливості руйнування неметалічних матеріалів
- •19. Кристалографія – як наука про утворення, будову, структуру матеріалів і властивості кристалів
- •27. Фактори впливу на процес кристалізації залізовуглецевих сплавів
- •3. Агрегатний стан речовини.
- •4. Властив мат. Класифік властив.
- •2. Методи вивчення будови і властивостей матеріалів.
- •1. Аспекти розвитку матеріалознавства як науки про матеріали.
- •7. Характеристика кристалічних і аморфних твердих тіл.
- •5. Градація структури твердих тіл. Поліморфізм.
- •6. Дифузійні харак матеріалів.
- •12. Рідкі кристали : класифікація, характеристика і застосування.
- •11. Діаграми фазової рівноваги. Діаграма залізо-цементит (Fe – Fe3c).
- •34. Особливості структури і властивості полімерів за типом пластмас.
- •30. Фізико-механічні властивості матеріалів. Теорія міцності. Деформаційні процеси
- •32. Здатність матеріалів проводити тепло під дією теплової енергії
- •28.Теплофізичні властивості матеріалів та методи їх визначення
- •22. Теплофізичні властивості матеріалів: характер теплового руху, теплопередача
- •25. Характер теплового руху в кристалах твердого тіла.
- •26. Загальна характеристика структури і властивостей гумових матеріалів
- •33. Загальна характеристика лакофарбових матеріалів
15. Оптичні властивості матеріалів
Оптичними властивостями матеріалів називають їх здатність кількісно і якісно змінювати світловий потік. В результаті дії матеріалу на світловий потік виявляються такі його властивості, як колір, блиск, прозорість, білизна і ін. Оптичні властивості текстильних матеріалів мають істотне значення при оцінці зовнішнього вигляду, естетичному сприйнятті одягу. Вони дозволяють виявляти, підкреслювати або, навпаки, приховувати фактуру матеріалу, силует, конструктивні особливості виробу, об'єм фігури людини.
Світловий потік є видимою частиною спектру електромагнітних випромінювань, що мають довжину хвиль від 400 до 700 нм.
Оптичними властивостями називають здібність текстильних матеріалів якісно та у кількісному визначенні змінювати світловий потік. Внаслідок дії на матеріали світлового потоку, виявляються такі їх властивості, як колір, блиск, прозорість, білизна. Оптичні властивості мають велике значення для оцінки зовнішнього виду матеріалу та естетичного сприймання одягу. Вони дозволяють підкреслювати, виявляти, або навпаки приховувати фактуру матеріалу, силует, конструктивні особливості виробу, об'ємність фігури і таке інше.
Колір - це зорове відчуття світла певного спектрального складу.
Людина, яка розглядає матеріал з боку падаючого потоку світла, сприймає світловий потік, який складається з відбитої та диффузіонно-розсіяної частин. Саме це і викликає відчуття кольору.
Якщо матеріал рівномірно поглинає потік світлових випромінювань, викликається відчуття ахроматичного кольору: від білого до чорного, залежно від ступеня поглинання. При повному поглинанні - відчуття чорного кольору; при повному відбитті - відчуття білого кольору; при неповному поглинанні - відчуття різних відтінків сірого кольору.
При виборчому поглинанні диффузіонно-розсіяний потік складається з випромінювань, які мають певну довжину хвиль. В даному випадку світловий потік, що сприймається, дає відчуття хроматичного кольору. Причому випромінювання, різні за довжиною хвиль, викликають різні кольорові відчуття.
18. Охарактеризуйте умови кристалізації з розчину і розплаву
Кристалізація— процес виділення з розчину надлишку розчиненої речовини у вигляді кристалів або перехід речовини з газоподібного, рідкого (розчину чи розплаву) або твердого (аморфного) станів у кристалічний.
Від умов кристалізації залежить розмір утворюваних кристалів. Великі кристали утворюються при дуже повільному і спокійному охолодженні, насиченому при високій температурі розчину або при дуже повільному і спокійному його випаровуванні. При швидкому охолодженні і інтенсивному перемішуванні насиченого розчину або при швидкому його випарюванні виникають дрібні кристали. Чим швидше охолодження й інтенсивніше перемішування розчину, тим дрібніші кристали.
При цьому деякі речовини, наприклад NaCl, KCl, KClO3 і багато інших, кристалізуються в безводному стані. Інші ж речовини, як CuSO4, FeSO4, Na2CO3 тощо, утворюються у вигляді кристалогідратів — CuSO4•5H2O (мідний купорос), FeSO4•7H2O (залізний купорос), Na2CO3•10H2O (кристалічна сода) і т. д.
З розплаву. Під впливом конвекції відбувається перемішування розплаву, що впливає на розподіл домішок як в об'ємі розплаву, так і поблизу фронту кристалізації. Крім того, перемішування розплаву також змінює товщину дифузійного шару на фронті кристалізації монокристалу. Нерівномірний розподіл домішок в розплаві та різна товщина дифузійного шару приводять до неоднакового надходження домішок в монокристал. Одержана залежність товщини дифузійного шару від швидкості руху потоків розплаву, яка дозволила пояснити різку зміну у властивостях монокристалу при збільшенні швидкості його обертання.
З розчину. Для здійснення процесу кристалізації в розчині необхідно створити перенасичення. За способами його створення розрізняють два основні методи кристалізації: 1) охолодження гарячих насичених розчинів і 2) видалення частини розчинника шляхом випаровування.