21. Поглинання як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.

Поглинання — вбирання в себе, приймання.

Поглинання обумовлено гігроскопічними властивостями матеріалів.

Гігроскопічність — це здатність одежних матеріалів сорбувати (поглинати) на своїй поверхні вологу (водяні пари, піт) і віддавати її в навколишнє середовище. Кількість поглиненої вологи залежить від природи волокон.

Гігроскопічність важлива і для збереження теплової рівноваги в системі людина—одяг. Під впливом гігроскопічної вологи збільшується їх теплопровідність. Це пояснюється тим, що коефіцієнт теплопровідності води в 20 разів вище, ніж повітря.

Теплозахист характеризується здатністю одягу зберігати тепло, що виділяється тілом людини. Теплозахисні властивості забезпечуються при проектуванні одягу. Вони визначаються рядом характеристик: сумарним тепловим опором, товщиною і повітропроникністю матеріалів одягу, конструкцією виробів, волокнистим складом і структурою матеріалів.

Найважливішою і найбільш простою характеристикою теплозахисних властивостей готового одягу є тепловий опір, тобто показник, зворотний теплопровідності.

Тепловий опір обумовлено товщиною повітряних прошарків, волокнистим складом матеріалів, числом шарів. Воно неоднаково для різних видів одягу.

Більш високим теплозахистом володіє одяг, виготовлений із щільних, товстих матеріалів з начосом або ворсом, з матеріалів на основі вовняних, лавсанових волокон і пряжі.

Однак використання товстих і щільних матеріалів призводить до обтяження одягу, втрати продуктивності праці людини, знижує економічні показники одягу. Доцільно формувати одяг із матеріалів з найбільш можливими: термічним опором, хорошою проникністю, достатньої механічної міцністю на стирання по згину, високу формостійкість, малою поверхневою щільністю, низькою вартістю матеріалів і їх доступністю.

16. Дефекти кристалів і їхня класифікація.

Дефекти у кристалах — субмікродефекти у вигляді порушення періодичності розміщ атомів або іонів у реальних кристалах. Виникають як під час росту кристалів, так і після їх утвор в результаті теплового, механ, радіаційного, електричного, магнітного та ін впливів. Класиф дефекти можна за числом вимірювань і часом існув. У 1 випадку розрізн точкові, лінійні, поверхневі і об’ємні дефекти. У 2 - динам і статичні дефекти. Статичні дефекти – поруш кристал. решітки, які існують тривал час і не зникають при охолодж кристала до темп, близької до 0К. Точкові дефекти - це поруш кристал структури, розміри яких порівнювані з атомною або кількома атомними відстанями. Вони можуть бути простими і складними, рухатися через кристал, взаємодіяти один з одним, з ін дефектами. В умовах тepмoдинам рівноваги в кристалі із стехіометричним складом точкові дефекти виник у рез теплового pyxу. До лінійних дефектів кристаліч решітки віднос дислокації. Дислокація – це лінія в кристалічній решітці, що характериз такими ознаками: на відстанях, більших декількох міжатом відстаней, кристал практично ідеальний; поблизу дислокації атоми помітно зміщені стосовно вузлів ідеал кристала. Найпростішими видами дислокацій є крайова і гвинтова дислокації. Якщо одна із площин обривається усередині кристала, то місце її обриву утвор крайову дислокацію. У випадку гвинтової дислокації характер зсуву атомних площин інший. Тут немає обриву усередині кристала якої-небудь із атомних площин, але самі атомні площини станов систему, подібну до гвинтових сходів. До поверхневих дефектів віднос границі між зернами кристалів, ряди лінійних дислокацій. До об’ємних дефектів віднос: пори, тріщини, включення ін речов; об’ємні угрупов дефектів меншої мірності; напружені області навколо дефектів меншої мірності та ін. Інш типом об'ємних дефектів у кристалах є кластери. Кластер - певне впорядковане розміщ атомів, в якому є ближній порядок. Кластери можуть бути виявлені як у кристалі, так і самостійно, виступаючи будів матер для нових сполук. Динамічні дефекти – це поруш кристал решітки, які існують дуже короткий час або швидко мігрують по кристалу. Сучасна фізика твердого тіла носіями динам порушень кристалів вважає елементарні збудження, породжені колективним рухом взаємодіючих між собою частинок, а не рухом окремого атома (іона). Найпошир динам дефекти - фонони – хвилі зміщень атомів (тимчасові викривлення регулярності решітки кристала, викликані тепловим рухом).