- •1. Особливості предмета й об'єкта соціології як науки.
- •2. Структура соціологічної системи знань, функції соціології.
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими соціо-гуманітарними науками.
- •4. Методи, категорії, закони соціології.
- •Основні категорії та поняття соціології
- •5. Значення соціології для розв'язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки.
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у Стародавньому світі.
- •8. Погляди на суспільство в епоху Середньовіччя.
- •9. Соціальні теорії Відродження.
- •10. Розвиток соціального знання у Новий час.
- •11. Роль о. Конта у становленні соціології як науки.
- •12. Соціологічна теорія г. Спенсера.
- •13. Соціологічна теорія е. Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку. М. Вебер.
- •15. Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку.
- •16. Формальна соціологія г. Зиммеля.
- •17. Інтегральна соціологія п.Сорокіна.
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології.
- •20. Розвиток соціологічних теорій в Україні.
- •21. Формування соціально-політичної думки в Україні у XIX-XX ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства.
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової соціальної системи.
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація.
- •25. Соціальна група як суб'єкт суспільного життя. Види соціальних груп.
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу.
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи.
- •29. Теорія соціальної стратифікації.
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація.
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства.
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення.
- •Горизонтальна мобільність
- •Вертикальна мобільність
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація.
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •35. Програма соціологічного дослідження.
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції.
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження.
- •38. Види соціологічного дослідження.
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань.
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми.
- •41. Економіка— соціальне утворення у суспільстві, категорії соціології економіки.
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки.
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту.
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення.
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту.
- •46. Види, суб'єкти та функції соціального конфлікту.
- •47. Особистість як предмет соціологічного вивчення.
- •Соціологічні теорії особистості
- •48. Поняття та структура особистості.
- •49. Соціальна типологія та структура особистості.
- •50. Соціальний статус особистості.
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи.
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки.
- •54. Соціальні функції політики.
- •55. Сім'я як соціальний інститут, поняття сім'ї, її функції.
- •56. Система освіти, її соціальні функції.
- •57. Соціологія праці та управління (предмет, основні проблеми, категорії).
- •Регулятивна - Оперативне управління, господарською діяльністю.
- •58. Соціологія молоді (предмет, основні проблеми, категорії).
- •59. Соціальні функції релігії.
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури.
54. Соціальні функції політики.
Соціологія політики — частина соціологічної теорії, яка дає пояснення таким явищам, як боротьба за владу і її утримання. Саме вони становлять суть політики.
Серед основних функцій політичної влади виокремлюють такі:
• функцію перерозподілу матеріальних і духовних цінностей;
• функцію підтримки соціального миру в суспільстві: розшарування суспільства веде до диференціації інтересів різних соціальних груп, їх зіткнення та протиборства. Узгодження й регулювання цих інтересів є головним завданням політичної влади;
• функцію підтримання інституціональної єдності суспільства, збереження єдиного соціокультурного простору: влада створює необхідні умови для ефективного функціонування єдиного нормативного порядку, що поєднує різноманітні інститу-ціональні утворення, є проявом загального інтересу, єднальним врівноваженням, яке забезпечує цілісність соціуму;
• мобілізаційну функцію, що проявляється в здатності організовувати та спрямовувати маси на вирішення проблем суспільства, на реалізацію прийнятих рішень.
Соціологія політики детально розглядаг шіст ^гняття "політика".
Політика - це особлива сфера життєдіяльності, в якій виявляються відмінності інтересів різних соціальних спільнот з приводу влади. У сфері політики відбувається виявлення, зіткнення, протиборство, а також підпорядкування та субординація цих інтересів.
У структурі політики виділяють такі основні елементи:
- політичні відносини;
- політична організація;
- політична культура.
Політичні відносини—це стійкі політичні зв'язки та взаємодії, що формуються в процесі функціонування політичної влади.
Політична організація — це сукупність державних і недержавних організацій та установ, які беруть участь у регулюванні взаємин між соціальними спільнотами.
Політична культура — це сукупність знань, цінностей, зразків поведінки та діяльності людини. Політична культура є нормативним механізмом регуляції поведінки, діяльності людей.
Залучення індивіда до знань, цінностей і опанування ролями, що надають йому можливість адаптуватися до політичного життя, відбувається в процесі політичної соціалізації. Політична соціалізація — це двобічний процес, який містить уплив політичного середовища на індивіда, з одного боку, та формування політичної індивідуальності, що передбачає вільний вибір і відповідальність за прийняті рішення, політичну залученість, з другого.
Політична залученість є відображенням ставлення громадян до влади, впливає на формування та прийняття рішень. Реалізується політична залученість у формі певних вчинків і заходів, які відображають інтереси, думки та вподобання громадян. Конкретними її формами можуть бути вибори, демонстрації, мітинги, страйки, участь у різних громадсько-політичних об'єднаннях тощо.
55. Сім'я як соціальний інститут, поняття сім'ї, її функції.
Об'єктом соціології сім'ї є шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя.
Предметом вивчення соціології сім'ї с досить широке і різноманітне коло питань: загальні основи та принципи шлюбу і сім "ї;
взаємозв'язок сім'ї і суспільства;
типи соціальних відносин, характерні для сім "і;
фактори, що визначають чисельність і структуру сімейної спільності;
зв'язок сім"ї з іншими соціальними спільностями та сферами соціального життя;
суспільні функції сім % її структура та особливості як соціального інституту, і як малої соціальної групи;
мотивація шлюбів і розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, які сприяють плануванню сімейного життя, виникненню та подоланню внутрішньосімейних конфліктів;
інтеграція та дезінтеграція сім "і;
місторичні типи та форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції та перспективи їх розвитку;
умови життя сім’ї етапи життєвого циклу сім "і та ін.
Форми сім’ї та шлюбу
Моногамія - форма шлюбу, в якому кожному з подружжя дозволяється мати тільки одного партнера в будь-який відрізок часу.
Полігамія - форма шлюбу, в якому особа може одночасно мати більше, ніж: одного шлюбного партнера. Полігамія може проявитися у формі полігінії і поліандрії.
Полігінія - форма шлюбу, в якому чоловік може одночасно мати більше, ніж одну жінку.
Поліандрія - форма шлюбу, в якому жінка може мати двох або більше чоловіків одночасно.
Сім’я - це група осіб, обсипаних зв'язками спорідненості, дорослі члени якої беруть на себе відповідальність за опіку над дітьми
Сім’я - це суспільний інститут (з погляду суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов'язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному ти духовному відтворенні населення.
Основні ознаки сім’ї:
- шдюбні зв’язки;
- зв’язки спорідненості;
- спільний побут;
- спільний сімейний бюджет.
Типи сімей:
- розширена (або складна);
- повна;
- неповна;
- нуклеарна (проста).
Основні соціологічні підходи до вивчення сім’ї:
Інтеракціоністський – взаємодія членів в сім’ї.
Інституціональний – аналіз сімейно – шлюбних відносин.
Структурно – функціональний – аналіз сім’ї як системи.
Еволюційний – єдина система підходів.
Ситуаційний – цінності сім’ї.
Функції сім’ї.
-Репродуктивна- Суспільні функції: Біологічне відтворення- Індивідуальні функції: Прагнення мати дітей
-Виховна - Соціалізація молодого покоління. Підтримка культурної безперервності суспільства - Задоволення потреби в батьківстві, контактах з дітьми, їх виховання, самореалізація в дітях
-Господарсько-побутова - Підтримка фізичного здоров'я членів суспільства, догляд за дітьми - Одержання господарсько-побутових послуг одним членом сім'ї від інших.
-Економічна - Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів - Одержання матеріальних засобів одними членами сім'ї від інших (у випадку непрацездатності або в обмін за послуги)
-Первісного соціального контролю - Моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також відповідальність і зобов'язання у відносинах між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь - Формування і підтримка правових і моральних санкцій за негативну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім'ї
-Духовного спілкування - Розвиток особистості членів сім'ї - Духовне взаємозбагачення членів сім'ї, зміцнення дружніх основ шлюбного союзу
-Соціально-статусна - Надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури - Задоволення потреб у соціальному просуванні
-Дозвільна - Організація раціонального дозвілля. Соціальний контроль у сфері дозвілля - Задоволення потреб у сумісному проведенні дозвілля, взаємозбагачення дозвільних інтересів
-Емоційна - Емоційна стабілізація індивідів та їхня психологічна терапія - Одержання індивідам и психічного захисту, емоційна підтримка в сім'ї, задоволення потреб у особистісному щасті і любові
-Сексуальна - Сексуальний контроль - Задоволення сексуальних потреб
