- •1. Особливості предмета й об'єкта соціології як науки.
- •2. Структура соціологічної системи знань, функції соціології.
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими соціо-гуманітарними науками.
- •4. Методи, категорії, закони соціології.
- •Основні категорії та поняття соціології
- •5. Значення соціології для розв'язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки.
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у Стародавньому світі.
- •8. Погляди на суспільство в епоху Середньовіччя.
- •9. Соціальні теорії Відродження.
- •10. Розвиток соціального знання у Новий час.
- •11. Роль о. Конта у становленні соціології як науки.
- •12. Соціологічна теорія г. Спенсера.
- •13. Соціологічна теорія е. Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку. М. Вебер.
- •15. Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку.
- •16. Формальна соціологія г. Зиммеля.
- •17. Інтегральна соціологія п.Сорокіна.
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології.
- •20. Розвиток соціологічних теорій в Україні.
- •21. Формування соціально-політичної думки в Україні у XIX-XX ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства.
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової соціальної системи.
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація.
- •25. Соціальна група як суб'єкт суспільного життя. Види соціальних груп.
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу.
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи.
- •29. Теорія соціальної стратифікації.
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація.
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства.
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення.
- •Горизонтальна мобільність
- •Вертикальна мобільність
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація.
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •35. Програма соціологічного дослідження.
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції.
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження.
- •38. Види соціологічного дослідження.
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань.
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми.
- •41. Економіка— соціальне утворення у суспільстві, категорії соціології економіки.
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки.
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту.
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення.
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту.
- •46. Види, суб'єкти та функції соціального конфлікту.
- •47. Особистість як предмет соціологічного вивчення.
- •Соціологічні теорії особистості
- •48. Поняття та структура особистості.
- •49. Соціальна типологія та структура особистості.
- •50. Соціальний статус особистості.
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи.
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки.
- •54. Соціальні функції політики.
- •55. Сім'я як соціальний інститут, поняття сім'ї, її функції.
- •56. Система освіти, її соціальні функції.
- •57. Соціологія праці та управління (предмет, основні проблеми, категорії).
- •Регулятивна - Оперативне управління, господарською діяльністю.
- •58. Соціологія молоді (предмет, основні проблеми, категорії).
- •59. Соціальні функції релігії.
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури.
59. Соціальні функції релігії.
Предметом соціологічного аналізу, може бути як релігія в цілому, так і окремі її елементи: релігійні групи і організації, релігійна свідомість, релігійна діяльність, релігійна психологія, громадська думка про релігію і церкву, церковно-громадські рухи, конфесійно орієнтовані політичні партії, вплив релігії на поведінку людей в різних сферах суспільного життя, міжконфесійні конфлікти і т. д.
Релігія це система вірувань і ритуалів, на підставі яких група людей пояснює те, що вважає надприродним і священним.
П'ять основних елементів, які допомагають зрозуміти чи є релігією система вірувань:
наявність групи віруючих (соціологів цікавлять релігійні групи і те, чим вони відрізняються від інших груп суспільства, а не особистісні почуття віруючого);
інтерес до явищ, які вважаються священними і надприродними;
віросповідання або специфічна система вірувань і ритуали, або зразки поведінки стосовно священних і надприродних сил;
уявлення про "праведний" спосіб життя (наприклад, десять християнських заповідей);
ритуали, або зразки поведінки стосовно священних і надприродних сил.
Класифікації релігій:
перший систематизує релігії за назвами, які дали їх представники (католики, православні, протестанти, іудаїсти, синтоїсти, індуїсти і т. д.);
другий спосіб (його називають системою Р.Белла) орієнтується на ступінь примітивності або складності певного типу релігії Р.Белла виділив п'ять таких категорій релігії: примітивну, модерну, архаїчну, історичну, ранньомодерну
третя система, запропонована М. Вебером, акцентує увагу на характер вірування про спасіння душі - обрати пасивний (містицизм) чи активний (аскетизм) спосіб спасіння душі в цьому або іншому світі.
Регулятивна. Будь-яка релігія регулює соціальну поведінку своїх прихильників за допомогою зведених моральних норм, заборон і приписів;
Світоглядна. Релігія організує систему світогляду людини, визначає її розуміння світу;
Компенсаторська. 3.Фройд (1856-1939 pp.) вважав, що релігія пов'язана з почуттям психологічної захищеності від життєвих негараздів;
Інтегруюча полягає в здатності релігії об'єднати своїх прихильників на засадах спільних для них релігійних цінностей, об'єктів поклоніння, ритуалів, норм поведінки, інтегрувати їх у спільність.
60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури.
Соціологія культури – відносно самостійна галузь науки, що вивчає соціокультурну сферу як системну і функціональну цілісність.
Культура – системний спосіб людського бутя, що відображає весь спектр прктичної і духовної діяльності людини, ставлення людини до навколишнього світу і до самої себе.
Типологізація культурних явищ і процесів:
- за суб’єктом( носієм): культура суспільства, культура нації, культура класі, культура соціальної групи, культура особистості.
- за походженням: народна, елітарна, масова.
- за впливом, поширення: домінуюча, субкультура, контркультура.
-за характером:релігійна, світська.
- за функціональною ролю: загальна(актуальна), спеціальна (професійна).
-за сферами і формами функціонування (духовна, наскрізна, матеріальна).
Основні елементи культури як соціальної системи
Складові елементи культури виступають засобом збереження, передачі досвіду та перетворювальної діяльності
• Цінності — визнані суспільством цілі
• Норми — правила і стандарти поведінки
• Санкції — покарання чи нагороди з приводу дотримання норм
• Звичаї — установлені схеми поведінки
• Етикет — сукупність правил поведінки
• Традиції — сукупність сприйнятих суспільством елементів культурної спадщини
• Мова — сукупність знаків і символів
• Обряди — сукупність колективних людських дій
• Ритуали — стилізовані та ретельно сплановані набори тестів і слів
• Церемонії — символічні дії, покликані підкреслити значення подій, що відзначаються
• Уподобання — звичаї, що мають матеріальне значення
• Табу — абсолютна заборона дій, слів, предметів тощо
• Закони — закріплені в офіційних документах норми поведінки
Соціальні функції культури
світоглядна – формує в межах культурної системи світогляд.
Генетична – породжена суспільством, сама впливає на нього.
Регулятивна – збереження відносної цілісності суспільства.
Ціннісно – нормативна – культурні норми цінності впливають насоціалізацію індивідів.
Інтегративна – як соціальна система, що впливає на розвиток суспільства.
Пізнавальна – виявляється в діяльності науки та освіти.
Аксіологічна – соціального контролю, виявляється в дії права та моралі.
Комунікативна – реалізується в передачі соціальної спадщини за допомогою мови.
Людино творча (виховна) – виявляється у формуванні особистості.
