2.Класифікація інвестиційних проектів.

Інвестиційні проекти, розроблені і реалізовані в рамках інвестиційної політики підприємства, регіону, галузі, мають різну спрямованість, обумовлену такими моментами:

• масштабністю розв'язуваних проблем;

• галузевою приналежністю;

• маркетинговою ситуацією на ринку;

• інвестиційними пріоритетами;

• розмірами підприємства і його фінансових можливостей;

• науково-технічною базою підприємства і технічним рівнем його виробництва;

• ступенем впливу технології на соціальну й екологічну сфери;

• вимогами до якості;

• особливостями фінансування (з власних та бюджетних коштів, іноземних інвестицій).

Масштабність розв'язуваних проблем є однією з основних ознак класифікації інвестиційних проектів. Масштаб інвестиційного проекту визначається в залежності від впливу його результатів на один або кілька ринків - товарний, фондовий, праці, а також на екологічну і соціальну ситуації. Відповідно до цього інвестиційні проекти поділяються на глобальні, великомасштабні, регіональні, галузеві і локальні.

Глобальними називаються інвестиційні проекти, реалізація яких впливає на політичну, економічну, соціальну або екологічну ситуацію планети.

Великомасштабними є інвестиційні проекти, що впливають на економічну, соціальну та екологічну обстановку в країні, але не стосуються інших країн. Це можуть бути проекти освоєння нових родовищ корисних копалин (якщо вони не змінюють світових зв'язків), проекти в галузі охорони здоров'я, освіти і подібні їм.

Регіональними називаються інвестиційні проекти, що істотно впливають на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в місті, районі, області. Такими є проекти будівництва нових або розширення і реконструкції діючих підприємств, від яких залежить зниження рівня безробіття, підвищення життєвого рівня населення або зміна екологічної ситуації в даному регіоні.

Галузевими є інвестиційні проекти, що впливають на загальний економічний розвиток окремої галузі і зміну її місця в галузевій структурі народного господарства.

Локальними вважаються інвестиційні проекти, реалізація яких не робить істотного впливу ні на економічну, соціальну та екологічну ситуацію в регіонах, ні на рівень і структуру цін на товарних ринках.

Залежно від ступеня новизни товару, а також маркетингової ситуації на ринках, де він представлений, інвестиційні проекти поділяються на групи «А», «Б», «В» і «Г».

Інвестиційні проекти групи «А» спрямовані на розробку і виробництво товару, що не має ні вітчизняних, ні закордонних аналогів.

До інвестиційних проектів групи «Б» зараховують ті, які спрямовані на розробку і виробництво товарів світ, рівня, що мають попит на зовнішньому ринку.

Інвестиційні проекти групи «В» спрямовані на розробку і виробництво товарів, що заміщують імпортні і мають більш низький рівень цін.

Інвестиційні проекти групи «Г» орієнтовані на розробку і виробництво товарів, що мають попит на внутрішньому ринку.

Крім того, класифікація інвестицій, що характеризує можливий зв'язок інвестиційних рішень, дозволяє виділити такі інвестиційні проекти:

• незалежні, здійснювані паралельно або послідовно і спрямовані на досягнення різних локальних цілей (наприклад, автоматизацію бухгалтерського обліку, освоєння нової продукції, впровадження системи внутрішнього безперервного транспорту);

• залежні (проект освоєння нової технології, що вимагає корінної реконструкції очисних споруджень);

• альтернативні (кілька варіантів проектів реконструкції, технічного переозброєння виробництва, з яких необхідно вибрати найбільш ефективний);

• взаємодоповнюючі (конверсійний проект з перепрофілювання виробництва, що вимагає згодом розробки проектів, які вирішують проблеми в соціальній сфері, транспортних системах).

Усі перераховані проектні рішення можуть розглядатись з часової позиції як:

• довгострокові (понад 3 роки);

• середньострокові (1-3 роки);

• короткострокові (до 1 року);

• оперативні (протягом 1 року).

Ступінь новизни проектних рішень визначає і рівень ризику проекту, що є черговою ознакою класифікації:

• низький ризик характерний для рішень по інвестиціях в інтенсифікацію виробництва на базі освоєної техніки;

• середній ризик мають проекти, орієнтовані на збільшення обсягів продажу існуючої продукції;

• високий ризик властивий проектам, відповідно до яких новий товар розробляється, виробляється і просувається на ринок;

• дуже високий ризик властивий інвестиціям у дослідження й інновації.

Залежно від того, яке рішення покладене в основу інвестиційного проекту, інвестиційний цикл має різну тривалість і склад етапів. Відповідно до цього інвестиційні проекти поділяються на проекти:

• з повним інвестиційним циклом, включаючи будівельно-монтажні роботи;

• з неповним інвестиційним циклом.

Виокремлюють ще й так звані «бездефектні проекти», основним чинником яких є підвищена якість (атомні електростанції, греблі, мости тощо).

За видами розрізняють проекти комерційні та некомерційні залежно від мети проекту - одержати прибуток або соціальний ефект.

За характером і сферою діяльності виділяють такі проекти:

• промислові - спрямовані на випуск і продаж нових видів продукції (як правило, вони пов'язані з будівництвом, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку, реконструкцією та модернізацією існуючих виробництв);

• економічні - спрямовані на приватизацію підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування оподаткування та інші макроекономічні перетворення;

• організаційні - спрямовані на реформування системи управління, проведення різноманітних конференцій і семінарів, створення нових організацій;

• дослідницькі – зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів, матеріалів, конструкцій тощо;

• соціальні - пов'язані з реформуванням системи соціального захисту, охороною здоров'я і довкілля, подоланням наслідків природних та екологічних катастроф, соціальних потрясінь.