- •1.Суть проектного фінансування, йог оформи та ознаки
- •2.Класифікація інвестиційних проектів.
- •3.Способи реалізації інвестиційних проектів.
- •4.Маркетингові дослідження ринків збуту продукції.
- •5.Життєвий цикл проекту та його фази.
- •6.Особливості проектного циклу банківської установи.
- •7.Проектні ризики та їх основні види.
- •8.Характеристика системи методів кількісного аналізу величини ризику проекту.
- •9.Методи оцінки ефективності інвестиційного проекту.
- •10.Суть поняття «фінансовий інжиніринг» та його роль в залученні грошових ресурсів для інвестицій
- •11.Засоби та джерела фінансування проекту.
- •12.Розробка проектної документації.
- •13.Фінансовий аналіз як складова проектного аналізу.
- •14.Методики оцінки інвестиційних проектів.
- •15.Використання потенційно можливих методик оцінки інвестиційних проектів.
- •16.Суть фінансового забезпечення інвестиційних проектів та його види.
- •17. Управління ризиками проектної діяльності.
- •18.Види торгів як способу закупівель.
- •19.Характеристика закупівельного циклу.
- •20.Мета, методи та основні види комерційного аналізу.
- •21.Характеристика методик оцінки інвестиційних проектів.
- •22.Характеристика факторів впливу на вибір джерел фінансування інвестиційних проектів.
- •23.Вимоги до фінансування інвестиційних проектів.
- •24.Основні види моніторингу інвестиційних проектів.
- •25.Основні етапи контролю і регулювання проекту.
25.Основні етапи контролю і регулювання проекту.
У даний час теоретично і практично відпрацьовані різноманітні методи та підходи до контролю і регулювання графіка виконання проекту. В основі їх лежить припущення про те, що ланцюги проекту й обсяги робіт у структурованому їх вигляді можуть бути представлені в ретельно складеній інформаційній моделі або в інформаційній системі управління проектом (ІСУП).
Для побудови ефективної системи контролю за реалізацією проекту необхідно дотримуватись таких вимог:
плани повинні бути змістовними, чітко структурованими і фіксованими;
будь-яка зміна початкового і наступного за ним плану повинна супроводжуватися фіксуванням внесених виправлень;
система звіту за виконані роботи або фінансування розрахунків має бути ясною і зрозумілою виконавцям, що відбиває стан проекту відносно вихідних планів;
варто заздалегідь визначити періодичність подання всіх звітів;
необхідно передбачити ефективну систему реагування, що дозволяє переборювати відхилення від запланованого ходу робіт, у тому числі шляхом перегляду плану.
У результаті використання зазначеної системи контролю й управління досягається:
відстеження фактичного стану на кожній стадії і в кожен момент часу, на який здійснюється аналіз реалізації проекту;
виявляються відхилення від запланованого ходу виконання проекту;
проводяться коригувальні впливи, спрямовані на усунення відхилень.
Для оцінки виконання календарного плану й окремих робіт знаходить застосування цілий ряд методів.
Метод простого контролю (метод «0 - 100») дозволяє відстежувати тільки моменти завершення робіт. Незавершеній роботі, в якій би стадії вона не знаходилась, присвоюється оцінка 0%, а завершеній - 100%, причому вважається, що робота виконана, тільки якщо досягнуто її кінцевого результату.
Метод детального контролю передбачає оцінку проміжних стадій виконання задачі. Так, наприклад, роботі присвоюється оцінка 50%, якщо цілі досягнуті наполовину. Очевидно, що метод детального контролю складніше за метод «0 - 100», оскільки жадає від менеджера оцінки ступеня завершеності робіт, що знаходяться в процесі виконання. У більшості випадків тільки використання цих двох методів дає прийнятні результати.
Коли ж не уявляється можливим точно оцінити стан виконуваної роботи, застосовують модифіковані варіанти методу детального контролю, наприклад метод «50/50», що пропонує оцінку ступеня завершеності роботи в той момент, коли на її виконання витрачено 50% виділених коштів. Інша модифікація детального контролю - метод усіх - використовується, як правило, при аналізі робіт великої тривалості. Робота поділяється на ряд технологічних етапів, що визначають ступінь її завершеності.
Оскільки в ході виконання проекту особливе значення надається ефективному обміну інформацією та оперативній взаємодії учасників проекту, то до складу інформаційної системи управління уводяться функціональні елементи у вигляді окремих типових модулів, у тому числі:
модуль планування і контролю календарних планів робіт;
модуль ведення бухгалтерії проекту;
модуль фінансового контролю і прогнозування.
Модуль планування і контролю календарних планів використовується для підтримки формалізованого контролю виконання і координації взаємозалежних задач і функцій проекту. Основу цього модуля звичайно складає пакет програм сітьового планування. Виявлені в результаті розрахунку критичного шляху взаємозалежні роботи служать базою організації матеріально-технічного забезпечення.
Модуль ведення бухгалтери проекту орієнтований на контроль витрат формалізованими методами відстеження, фіксації і перевірки звітності всієї робочої документації, необхідної для виконання фінансових операцій, включаючи формування балансу проекту і підсумкового звіту по ньому.
Модуль фінансового контролю і прогнозування необхідний для підтримки аналітичних функцій порівняння фактичних і планових грошових потоків, а також прогнозування майбутніх витрат по проекту. Структура даного модуля багато в чому залежить від повноти інформації, одержуваної від зазначених вище модулів. Представлений комплекс заходів, спрямованих на контроль і регулювання реалізації проекту, забезпечує досягнення поставлених цілей проекту.
