- •Праворозуміння: основні сучасні підходи.
- •Природничо-правовий підхід. Теорія прав та свобод людини.
- •Соціологічне праворозуміння.
- •Інтегративна юриспруденція.
- •Поняття та компоненти, з яких складається позитивне право.
- •Причини його виникнення і шляхи формування.
- •Об’єктивне право: поняття, ознаки, сутність, призначення.
- •Поняття та види функцій права.
- •Принципи права: поняття, ознаки, види.
- •Сучасні загальноцивілізаційні принципи права.
- •Основні принципи сучасного права України.
- •Правовий статус особи: поняття, види.
- •Суб’єктивне право та юридичний обов’язок: поняття, види.
- •Тенденції розвитку правового статусу особи. Проблеми реалізації правового статусу в Україні.
- •Правосвідомість як властивість правосуб’єктної особи. Поняття та елементи правосвідомості.
- •Правова культура особи: поняття, елементи, способи формування.
- •Поняття, ознаки, структура системи права
- •Норма права: поняття, ознаки, елементи, види, співвідношення з іншими соціальними нормами.
- •Поняття інституту права, їх види.
- •Поняття та види галузей права. Критерії їх утворення.
- •Поняття та ознаки публічного і приватного права. Критерії їх утворення.
- •Особливості системи національного та міжнародного права.
- •Сучасна система права України: стан та перспективи розвитку.
- •Правотворчість: поняття, ознаки, види, стадії, принципи. Поняття та стадії законотворчості.
- •Поняття та склад правотворчої техніки
- •Зовнішня форма (джерело) права: поняття, ознаки.
- •Юридична природа основних джерел права.
- •Система джерел права: поняття, ознаки, елементи, структура.
- •Поняття, структура нормативно-правового припису, його види та співвідношення із нормою права та статтею. Форми викладу норм права у відповідних джерелах права.
- •Система джерел права України:
- •Система нормативно-правових актів: поняття, елементи, ознаки.
- •Закон: поняття, ознаки, види. Закони України.
- •Система законодавства: поняття, структура.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки, види. Підзаконні акти України.
- •Чинність нормативно-правових актів у часі, просторі та щодо кола осіб.
- •Поняття, значення та способи систематизації нормативно-правових актів.
- •Проблеми та тенденції розвитку системи нормативно-правових актів України.
- •Поняття, ознаки, структура правовідносин, їх різновиди.
- •Суб’єкти та об’єкти правовідносин: поняття, види.
- •Зміст правовідносин: суб’єктивне право та юридичний обов’язок.
- •Взаємозв’язок суб’єктивного права та юридичних обов’язків.
- •Поняття, види та значення юридичних фактів.
- •Поняття, ознаки, форми та стадії реалізації нормативно-правових приписів.
- •Передумови, поняття та основні ознаки застосування нормативно-правових приписів.
- •Основні стадії застосування нормативно-правових приписів. Основні вимоги правильного застосування нормативно-правових приписів.
- •Акти застосування права: поняття, ознаки, види. Правозастосовча техніка.
- •Конкуренція нормативно-правових приписів та способів їх попередження і подолання.
- •Нормативно-правові прогалини та способи їх попередження та подолання. Правовий вакуум та його заповнення.
- •Нормативно-правові та правозастосувальні колізії та способи їх попередження і подолання.
Чинність нормативно-правових актів у часі, просторі та щодо кола осіб.
Будь-який нормативно-правовий акт (закон, указ, декрет, постанова, розпорядження, тощо) повинен мати певні критерії дії, такими критеріями виступають дія нормативно-правового акту у часі, у просторі та за колом осіб.
Дія нормативно-правового акту у часі передбачає:
- момент вступу нормативно-правового акта в дію;
- момент припинення дії нормативно-правового акта;
- зворотна дія нормативно-правового акта.
Дія нормативних актів у просторі характеризується розповсюдженням їх впливу на певну територію:
- державу в цілому;
- відповідний регіон;
- адміністративно-територіальну одиницю
відповідне підприємство, установу, організацію.
Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни. Нормативно-правові акти Автономної республіки Крим - на територію Автономної республіки Крим, в межах повноважень, визначених Конституцією України і Конституцією АРК.
Під територіальною дією нормативно-правових актів розуміється поширення законодавство в межах території держави, до якої відноситься:
- суходільний простір - земна територія;
- водний простір - внутрішні води всередині державних кордонів І територіальні води в межах 12 морських миль;
- повітряний простір над державними межами - на висоті до 110 кілометрів (верхня висотна межа повітряного простору міжнародним правом остаточно не встановлена, проте зазвичай вважається, що висотна межа повітряного простору складає близько 100-110 км від поверхні Землі, тобто найменшу стійку висоту орбіти штучних супутників Землі);
- надра та континентальний шельф.
Екстериторіальна дія нормативно-правового акта завжди регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства певної держави за межами її території. Вона відома як право екстериторіальності держав - порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній території і підвладні законам і юрисдикції власної держави, та поширюється на:
- космічні об'єкти під прапором і гербом держави;
- трубопроводи;
- підводні кабелі та нафтові морські вишки;
- повітряні, військові та торговельні судна у відкритому морі, які ходять під державним прапором;
- території дипломатичних представництв і консульств за кордоном.
Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що з дозволу певної держави знаходяться на її території, але розглядаються як частина території іншої держави1.
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території Його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований.
Щодо кола осіб нормативно-правові акти діють на громадян України, осіб без громадянства, іноземних громадян, осіб з подвійним громадянством, на всі внутрішньодержавні, спільні, іноземні, міжнародні організації, які не користуються правом екстериторіальності. Винятком вважаються окремі іноземні громадяни, які мають імунітет від юрисдикції держави перебування. Це окремі дипломатичні та консульські працівники (питання про притягнення їх до юридичної відповідальності вирішується на підставі юридичних угод), а також вищі посадові особи інших держав, які перебувають в Україні з офіційним візитом.