- •6) Ознаки літературної мови
- •11)Орфоепічні норми української мови
- •15) Суть і типи професійного мовлення
- •16)Етика усного професійного спілкування
- •19)Головні закони риторики
- •20) Типи промов за знаковим оформленням та закріпленням
- •21 Способи підготовки до публічного мовлення
- •29Нормативність уживання форм роду іменників:спільний і подвійний рід
- •24 Несловесні засоби спілкування
- •26) Синонімія і точність слововживання
- •33) Клична форма іменників
- •42 Розряди займенників за значенням
- •43) Розряди займенників за співвідношенням з іншими частинами мови
- •45) Відмінювання займенників
- •49) Вхивання збірних числівників
- •1. Схиляння складових і складних кількісних числівників.
- •2. Схиляння складених порядкових числівників.
- •3. Збірні числівники.
- •57)Словотвірні норми
- •61)Норми творення прикметників та дієприкметників
- •62) Лексикографія як розділ мовознавства
- •63Типологія словників
- •77 Правила вживання апострофа
- •82 Правопис прізвищ та географічних назв
- •86 Термін та його ознаки
- •15. Термін та його ознаки
49) Вхивання збірних числівників
1. Схиляння складових і складних кількісних числівників.
Нормою літературної мови є схиляння кожного слова і кожної частини в складових і складних кількісних числівників: з п'ятьмастами шістдесятьма трьома рублями.
Слід пам'ятати, що основна частина числівників схиляється по третьому відміні. Числівник тисяча змінюється, як іменник першої відміни (У просторіччі часто зустрічається його неправомірне схиляння по третій відміні: з тисячеюзамість нормативного з тисячею).
Числівники сорок і сто мають у непрямих відмінках тільки одну форму -сорока, ста, але в складі складних числівників сто схиляється по архаїчного варіанту відміни: про трьохстах, з трьомастами.
При вживанні складених числівників з живими іменниками літературній нормі відповідає конструкція, яка не відображає категорію одухотвореності:зареєструвати двадцять тридепутата.
2. Схиляння складених порядкових числівників.
При відмінюванні складених порядкових числівників змінюється тільки їх остання частина. Саме ця частина має форму порядкового числівника, збігається з формою повних прикметників: тисяча дев'ятсот сорок перший рік - у тисяча дев'ятсот сорок п'ятому році-
Інші ж частини мають форму кількісних числівників, але не змінюються: дві тисячі третій рік - до дві тисячі третього року.
3. Збірні числівники.
Збірні числівники (двоє, троє, четверо, п'ятеро і т.д.) вживаються тільки в наступних випадках:
- з іменниками, що позначають осіб чоловічої статі (двоє друзів, троє братів);
- з іменниками діти, люди, а також з іменниками, що позначають назвидитинчат тварин (Четверо дітей, семеро козенят, троє зайчат) -
- з іменниками, що мають форму тільки множини і позначають назви парних або складових предметів (Двоє саней, четверо воріт, семеро діб) - - з особистими займенникам ми, ви, вони: Нас двоє-їх пятеро- - з субстантівірованнимі числівниками і прикметниками, що позначають осіб:увійшли двоє, троє чергових.
Можна сказати два учні і двоє учнів(Обидва варіанти рівноправні). Але треба говорити дві учениці (двоє учениць - неправильно).
Збірні числівники виражають тільки кількість від двох до десяти. Тому при вказівці на число більше десяти осіб чоловічої статі, дитинчат тварин слід вживати кількісні числівники:дванадцять друзів, сорок п'ять ведмежат.
57)Словотвірні норми
Словотвірні норми – це правила утворення слів за словотвірними моделями за допомогою морфем (суфіксів, префіксів, постфіксів) та словотворчих засобів (основоскладання).
Найпоширеніші помилки на словотвірному рівні:
1) неправильне вживання префіксів: належність (а не приналежність); виправдати (а неоправдати), призабуті (а не підзабуті), дозволити(а непозволити), зізнався (а непризнався), звичка (а не привичка), розподіляти(а нерозприділяти), перевірити (а непровірити), зіставляти (а неспівставляти), схожий (а не похожий), перехожі(а непрохожі);
2) ненормативне вживання суфіксів: тиша (а нетишина), ліки (а не лікарство), перехрестя (а не перехресток), постачальник(а не поставщик), валютник (а невалютчик), кранівник(а некрановщик), паркування (а не парковка), татуювання (а не татуїровка), маркування (а немаркіровка), компостувати (а не компостирувати), виставковий (а невиставочний),закупівельний (а не закупочний), руйнівний (а не руйнуючий), панівний (а не пануючий),провокаційний (а не провокуючий), змоклий (а незмокший);
3) використання суфіксальних моделей замість префіксально-суфіксальних: завширшки (а нешириною), завдовжки (а не довжиною), влітку (а не літом);
4) ненормативне вживання слів, утворених способом осново- і словоскладання: садівник (а несадовод), клинуватий (а неклиноподібний), цибулястий (а не цибулеподібний), довкілля (а неоточуюче середовище), численний (а не багаточисельний, багаточисленний), цілодобовий (а некруглодобовий);
5) відхилення від норм українського словотворення під впливом відповідних російських слів:шахи (а нешахмати), шахіст (а нешахматист), путівка (а не путьовка), напій (а не напиток),краса (а некрасота).
