Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры 120.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
803 Кб
Скачать
☆

48. Чистий прибуток підприємства. Фактори, що впливають на його формування.

Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву – чистий прибуток.

На прибуток підприємства впливають різноманітні фактори, які можна розподілити на дві великі групи: зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх факторів належать природні умови, державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок та пільг, штрафних санкцій тощо.

Ці фактори не залежать від діяльності підприємства, але суттєво впливають на його прибуток.

Внутрішні фактори поділяють на виробничі та невиробничі. Виробничі фактори характер-ризують наявність та використання засобів і предметів праці, трудових та фінансових ресурсів. Ці фактори, у свою чергу, поділяють на екстенсивні та інтенсивні. Екстенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів та предметів праці, фінансових ресурсів, трива-лості роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду робочого часу тощо. Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через якісні зміни: підвищення продуктивності облад-нання та його якості, використання прогресив-них видів матеріалів та вдосконалення техно-логії їх обробки, прискорення оборотності оборотних коштів, підвищення кваліфікації та продуктивності праці персоналу. Зниження трудомісткості та матеріаломісткості продукції, удосконалення організації праці та ефективніше використання фінансових ресурсів.

До невиробничих факторів належать постача-льницько-збутова та природоохоронна діяль-ність, соціальні умови праці та побуту тощо.

Таким чином, основними шляхами збільшення величини прибутку підприємства в умовах ринкової конкуренції є зростання доходу за рахунок збільшення обороту продукції, зниження собівартості продукції, зменшення інших витрат.

59. Політика управління кредиторською заборгованістю.

Політика управління кредиторською заборгованістю являє собою частину загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства.

В процесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості - умов заборгованих договорів з точки зору їх реальності і повноти. Треба звернути увагу на строки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування.

Аналіз кредиторської заборгованості почина-ється з вивчення складу і структури креди-торської заборгованості за даними форми № 1 «Баланс».Для цього розраховується питома вага кожного виду кредиторської заборгованості в загальній сумі. Такі показники розраховуються за звітом і за планом, шляхом порівняння їх визначається відхилення в структурі кредиторської заборго-ваності, встановлюються причини змін окремих складових частин цієї заборгованості і вжива-ються заходи з регулювання цієї заборгованості, особливо тих складових частин, які негативно впливають на діяльність підприємства.

Як, правило, основною причиною змін струк-тури кредиторської заборгованості є взаємні неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз кредиторської і дебіторської заборгова-ностей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]