3. Викладіть суть часової роздільної здатності ока людини.

Часова інерційність зору. Часова інерційність зору полягає у тому , що відчуття зміни яскравості

об’єкта при її швидкій зміні є сповільненим. Це явище ілюструється рисунком 5.6, у відповідності з

яким яскравість об’єкта L0 змінюється стрибкоподібно з періодом T , тобто має характер спалахів.

L

в

L0

L0

/ 2

0

c

Рис.5.6. До часової інерційності зору.

При цьому відчуття яскравості L_в відповідає криволінійним ділянкам рисунку, які можна вважати експонентами, тобто, наприклад, спад відчуття яскравості описується законом

L_в ( t )  L₀ exp( t _з),

де  _з - стала часу зору. Встановлено, що  _з = 0,1... 0,15 с. При малій частоті спалахів тривалістю  _c вони сприймаються зором як окремі, однак при збільшенні частоти спалахів (зменшенні їх періоду T ) виникає неприємне відчуття миготіння. При подальшому збільшенні частоти за рахунок інерційності зору окремі спалахи перестають бути помітними. Частоту F_KM , при якій миготіння зникає, називають критичною частотою миготіння. При яскравостях, що не перевищують 1000 кд/м² і щілинності спалахів  _c T  0,5 , справедливою є емпірична формула

F_KM  10 lg L  30 ,

яка дає результат у герцах, якщо яскравість виражена у канделах на квадратний метр. Для яскравості L 100 кд/м² отримуємо F_KM  50 Гц.

При частотах спалахів, вищих від критичної частоти миготіння, зором сприймається середня яскравість, яка при будь-якому періодичному законі зміни L( t ) визначається законом Тальбота:

T

^Lв ^ _T¹ ₀ ^{L( t )dt ,}

де T - період зміни яскравості. Якщо L( t ) відповідає рисункові 5.6, де  _c  0,5T , для достатньо високої частоти спалахів отримаємо L_в  L₀ 2 .

На часовій інерційності зору грунтується можливість покадрового відтворення зображень сцен, що необхідно для формування рухомих зображень. Цей принцип використовується як у кіно, так і у телебаченні. При відсутності інерційності ми відчували б миготіння екранів незалежно від частоти зміни кадрів. Інерційність зору дозволяє уникнути миготіння, якщо вибрати частоту зміни кадрів рівною або більшою від критичної частоти миготіння.

4. Приведіть структурну схему передавальної частини системи телебачення та поясніть принципи її роботи.

Принципи побудови найпростіших систем кольорового телебачення

• основі побудови всіх систем кольорового телебачення лежить здатність зору людини відчувати певний колір як результат змішування трьох основних незалежних кольорів. Три основні кольори називають незалежними, якщо жоден з них не може бути отриманий шляхом змішування двох інших. Згідно зі стандартом, основними кольорами є червоний (R), зелений (G) та синій (В). Звідси випливає, що у найпростішому варіанті побудови системи кольорового телебачення достатньо сформувати три зображення сцени в основних кольорах (отримати три кольороділені оптичні зображення), передати інформацію про ці зображення на приймальну сторону і там шляхом накладання кольороділених зображень отримати кольорове телевізійне зображення. Такий принцип побудови системи ілюструється рисунком 9.1, де С - сцена, О - об’єктив, ОФ - оптичний фільтр, ПСвС - перетворювач світло-сигнал, КЗ - канал зв’язку, ПК - проекційний кінескоп, ПО - проекційний об’єктив, Е - екран, на якому формується кольорове зображення.

О		ПКR	ПО	Е
	ER
		ER
	ПСвСR	КЗ (6 МГц)
	ОФR
С
О	EG	ПКG	ПО
		EG
	ПСвСG	КЗ (6 МГц)
	ОФG
	EB	ПКB
		EB
О	ПСвСB	КЗ (6 МГц)
	ОФB		ПО

Рис. 9.1. Принцип побудови компонентної системи кольорового телебачення

з одночасним передаванням сигналів колірних компонентів.

Кольороділені оптичні зображення на чутливих поверхнях ПСвС отримуються шляхом використання оптичних фільтрів, ОФ_R, ОФ_G, ОФ_B, які пропускають тільки відповідно червону, зелену та синю складову випромінювання сцени. Зрозуміло, що ПСвС повинні бути чутливими у цих зонах спектру. Сформовані електричні сигнали E_R , E_G , та E_B передаються кожний своїм каналом, а відтак створюють червоне, зелене та синє зображення на екранах проекційних кінескопів ПК_R, ПК_G, та ПК_В. Проекційні об’єктиви ПО переносять зображення в площину екрана Е так, що вони виявляються просторово суміщеними і сприймаються глядачем як одне кольорове зображення.

Сигнали E_R , E_G , E_B називають сигналами основних кольорів, а ще - сигналами колірних компонентів, а саму систему - компонентною системного кольорового телебачення. Всі три сигнали передаються одночасно. Фактично це система складена з трьох каналів чорно-білого телебачення, доповнених відповідними засобами кольороділення. Щоб отримати якість зображення щодо чіткості і різкості, еквівалентну якості зображення у стандартній чорно-білій системі, кожен з каналів R, G, B повинен мати смугу пропускання біля 6 МГц і, таким чином, для організації одного каналу кольорового телебачення для передавання тільки відеосигналу потрібно виділити смугу частот 18 МГц.