5. Нарисуйте структурну схему та поясніть принцип роботи телевізійної системи з диском Ніпкова.

Послідовне у часі передавання сигналів колірних компонентів дозволяє побудувати одноканальну систему. Можливий варіант її виконання показано на рис. 9.2.

С	ОФ		ER EG EB	ОФ
О	R		К	R	Г
		ПСвС	КЗ (18 МГц)
		ЕД	ЕД
	G B			G B

КС

Рис. 9.2. Варіант побудови одноканальної компонентної системи кольорового телебачення з послідовним у часі передаванням сигналів колірних компонентів.

• проміжку між об’єктивом О та перетворювачем світло-сигнал ПСВС встановлено оптичний фільтр ОФ у вигляді диска, що складається з трьох секторів, які пропускають відповідно червону R, зелену G та синю В складові вхідного оптичного потоку від сцени С. Аналогічний ОФ встановлено на приймальній стороні між кінескопом К та глядачем Г. Обидва фільтри обертаються електродвигунами ЕД синхронно і синфазно, що забезпечується колом синхронізації КС. Очевидно, що кінескоп повинен мати білий колір свічення екрана. Можливість глядача сприймати кольорове телевізійне зображення базується на інерційності зору, однак, щоб миготіння зображення не було помітним, частота формування кадрів повинна бути не нижчою критичної частоти миготіння. Це означає, що частота кольороділених кадрів зображення буде утричі вищою, ніж в триканальній системі одночасного передаванням сигналів. Іншими словами, смуга частот каналу зв’язку КЗ для передавання відеосигналу за умов, викладених вище для триканальної системи, буде дорівнювати 18 МГц. Таким чином, виграшу у потрібній смузі частот не одержуємо. До того ж, система ускладнюється наявністю оптико-механічних вузлів та необхідністю забезпечення синхронності та синфазності обертання оптичних фільтрів.

5. Викладіть суть просторової роздільної здатності ока людини.

Просторова роздільна здатність зору. Людина нездатна розрізняти як завгодно малі деталі сцени чи її зображення. Якщо з віддалі A розглядати зображення у вигляді двох ліній шириною a , віддаль між якими також дорівнює a , як це показано на рис. 5.5, то ці лінії будуть сприйматися як окремі тільки за умови, що кут спостереження  буде не меншим деякого кута _min .

Причиною цього є скінченність розмірів рецепторних полів сітківки ока. Для роздільного сприйняття ліній необхідно, щоб між зображеннями ліній на сітківці ока містилося б хоча одне рецепторне поле.

Просторова роздільна здатність зору залежить від багатьох факторів, зокрема яскравості і кольору фону, контрастності і часу спостереження, характеристик конкретного ока тощо. Прийнято

вважати, що _min = 1', тобто дорівнює одній кутовій мінуті. Часом цю величину називають кутовою роздільною здатністю. Очевидно, що при фіксованій віддалі A роздільну здатність можна виражати кількістю ліній на одиницю довжини, тобто просторовою густиною ліній.

a

a

a

Рис. 5.5. До просторової роздільної здатності зору.

.

Просторова роздільна здатність зору дозволяє оцінити доцільне число елементів, на які слід розкладати зображення, або ж кількість рядків Z розкладання зображення. Нехай телевізійне зображення висотою h буде спостерігатися з віддалі A  5h . Тоді кут зору  у вертикальній площині дорівнюватиме 12, а кількість рядків розкладання зображення на межі їх зорового розділення Z   _min=12^°/1' = 720.З урахуванням формату зображенняkw h  4 3 , кількість

елементів N у телевізійному кадрі мала б дорівнювати N  kZ ²  960000 .