15. Поясніть особливості запису телевізійної інформації на диск.

Записування на диски 8 cторінка ОТВ 14 Записування телевізійного сигналу на диск має свій прототип у записуванні звукових сигналів на грамофонну платівку. Звичайно, широкосмуговість телевізійного сигналу не дозволяє безпосередньо застосовувати технологію записування звукового сигналу для записування телевізійного сигналу. Однак, вдосконалюючи процеси записування на диск, в останні десятиріччя вдалося досягти значних успіхів. Запропоновано декілька принципів побудови записувальних пристроїв. Слід також зазначити, що дискові пристрої можна поділити на дві категорії, а саме, пристрої, що дозволяють як записувати, так і відтворювати сигнали, та пристрої, які тільки відтворюють сигнали. Останні часто називають відеопрогравачами (відеоплейєрами). На дисках певних типів можна перезаписувати сигнали.

16. Приведіть смуги частот телевізійного каналу у системі pal.

Основним особливостями системи PAL є:

• одночасне передавання кольорорізницевих сигналів

• використання для передавання кольорорізницевих сигналів одного коливання піднесівної частоти

• застосування для передавання кольорорізницевих сигналів амплітудної квадратурної балансної модуляції

• зміна фази одного з квадратурних сигналів від рядка до рядка на 180⁰.

Таким чином, загальний принцип побудови системи PAL збігається з принципом побудови системи NTSC за винятком застосування зміни фази однієї з квадратурних складових на 180⁰, що дозволяє усунути характерні для системи NTSC спотворення типу диференційна фаза.

а)	EY
f НЗО				f НЗВ
		f ПН
	EI
	EQ	0,5	0,5	МГц
		1,3
	3,58
		4,5
		6,0

б)
EY
НЗО	f ПН		НЗВ
RY
B Y	1,5	1,5		МГц
4,43
	6,5
	8,0

Третій рівень – 10 балів.
1.	Поясніть вплив розміру елемента зображення на різкість зображення.
	Різкість телевізійного зображення оцінюють розміром перехідної зони між
	фрагментами зображення різної освітленості (або яскравості). На рис. 7.6,а зображено
	чорний і білий фрагменти зі стрибкоподібним перепадом освітленості.
	а)	чорний фрагмент		білий фрагмент
			A	B
		v
					x
		CE
	б)	uc		
		U	1
				2	t
	в)		
			А	B
		
		v			x
	г)			2
				зона
			розмиття
					x
	2.	Рис. 7.6. Вплив розмірів скануючого елемента на різкість телевізійного зображення.

Нехай скануючий елемент СЕ має форму квадрата зі стороною δ і в процесі сканування рухається зі швидкістю v поперек межі між фрагментами. Для початку припустимо, що δ =0. Тоді сигнал зображення u_c (див. рис. 7.6,б) буде мати форму ламаної 1: при русі СЕ по чорному фрагменту сигнал дорівнює нулеві і стрибкоподібно приймає певне значення U при переході на білий фрагмент.

Якщо ж δ ≠ 0, то при підході впритул до межі (положення А на рис. 7.6,а) сигнал все ще рівний нулеві. Однак при подальшому зміщенні СЕ, все більша частина площі Сет заходить на білий фрагмент. Це означає, все більшим стає сигнал, який є пропорційним цій частині площі. Легко збагнути, що сигнал стане найбільшим, коли СЕ займе положення В, тобто всією площею буде знаходитися на білому фрагменті. Відтак сигнал змінюватися не буде. Бачимо, що тепер сигнал при переході СЕ через межу змінюється не стрибкоподібно, а плавно наростає (ламана 2 на рис. 7.6,б). Тривалість τ переходу сигналу від нульового значення до значення U визначається розміром δ, а саме, τ = δ/v.

Цей сигнал далі використовується для відтворення зображення фрагментів на приймальній стороні. Нехай скануючий елемент у пристрої відтворення телевізійного зображення має ті ж самі розміри δ X δ (рис. 7.6,в). Поки сигнал рівний нулеві, цей елемент не збуджує свічення, тобто на пристрої відтворення формується зображення чорного фрагменту аж до досягнення елементом положення А (рис. 7.6,в). Однак в наступний момент часу вже діє певна напруга сигналу u_c і, отже, елемент збудить легке свічення. Згідно з ламаною 2 рис.7.6,б, свічення буде з подальшим рухом СЕ наростати і досягне максимального значення, коли u_c дорівнюватиме U. Це буде положення В (рис. 7.6,в). Характер відтвореного зображення межі між фрагментами ілюструє рис. 7.6,г. Бачимо, що у телевізійному зображенні замість стрибкоподібного переходу яскравості отримуємо зону розмиття, розмір якої дорівнює 2δ.