- •2. Види комплексних добрив.
- •3 Апатито-рідкісно-земельні родовища Україні. Способои їх переробки.
- •1.Джерела мідних, цинкових, молібденових, кобальтових та марганцевих добрив.
- •2.Склад та характеристика суперфосу.
- •3.Схема одержання синильної кислоти окислювальним амонолізом метану
- •Одержання синильної кислоти окиснювальним амонолізом метану
- •2.Мікрофос, його характеристику.
- •1.Реакціяї нейтралізація фосфатної кислоти доломітом.
- •2.Запаси р2о5 Стремигородського родовища.
- •1.Характеристика мідних, марганцевих, молібденових та кобальтових добрив.
- •2.Технологічна схема одержання гранфосу.
- •3.Споживчі елементи, які необхідні рослинам та тваринам.
- •2.Показники якості гранфосу.
- •3.Поклади зернистих фосфоритів в Північно-Західному регіоні.
- •1.Технологія одержання складних без хлорних добрив з мікроелементами.
- •2.Гранулометричний склад гранфосу, йог нормування.
- •3.Реакції, які лежать в основі розкладання фосфоритів нітратною кислотою
- •1.Технологія одержання магнієвмісного суперфосфату.
- •2.Загальні положення збагачення бідних фосфоритів.
- •3.Реакції, що лежать в основі розкладання фосфоритів нітратною кислотою.
- •1.Призначення та властивості синильної кислоти.
- •2.Фактори, що впливають на ступінь вилучення р2о5 нітратною кислотою.
- •3.Речовини, з яких складається готове нітратно-фосфорне добриво, одержане з
- •1.Механічні та термічні методи збагачення бідних фосфоритів.
- •2.Кінетична модель процесу розкладу фосфат-глауконітового концентрату нітратною кислотою.
- •3.Хімізм процесу одержання азотно-фосфорних добрив із фосфат-глауконітового концентрату
- •1.Фізичні та хімічні властивості синильної кислоти.
- •3. Хімізм процесу одержання азотно-фосфорних добрив із фосфат-глауконітового концентрату.
- •Вимоги, що пред’являють до якості аміаку, природного газу та повітря як сировинних компонентів для одержання синильної кислоти
- •2. Найважливіші мінеральні добрива.
- •3.НАналіз технологічних факторів процесу одержання азотно-фосфорних добрив із фосфат-глауконітового концентрату
1.Технологія одержання складних без хлорних добрив з мікроелементами.
Технологічний процес одержання спеціальних марок водорозчинних без хлорних складних добрив з мікроелементами для захищеного ґрунту полягає в нейтралізації аміаком фосфорної й азотної кислот. Кислоти можуть бути нейтралізовані аміаком роздільно, до їхнього змішання. Потім отримані фосфати й нітрати амонію змішують із сульфатами магнію й калію, а також зі сполуками мікроелементів.
При нейтралізації фосфорної кислоти аміаком залежно від умов утвориться дігідро- або гідрофосфат амонію:
НзРО4 + NH3 = NН4H2PO4; NH4H2PO4 + NH3 = (NH4)2HPO4.
Відповідно до діаграми розчинності в системі NH3 - Н3РО4 - Н2O при нейтралізації кислоти до молярного відношення NH3:H3PO4, рівного 1,39, рівноважною твердою фазою є дігідрофосфат амонію, при подальшому збільшенні молярного відношення починає утворюватися гідрофосфат амонію.
Нейтралізація азотної кислоти аміаком протікає з утворенням нітрату амонію:
НNO3 + NН3 = NH4NO3.
При нейтралізації суміші фосфорної й азотної кислот аміаком виходять сполуки NH4NO3 і NH4H2PO4.
Складні добрива одержують переробкою плавів фосфатів і нітратів амонію або їхніх суспензій.
При одержанні безхлорних добрив для теплиць по першому способі суміш азотної (47%-й) і термічної фосфорної (74%-й) кислот амонізують до рН 2,8—3,2 і упарюють до вологи 1,8— 2,5 %. Отриманий плав змішують із сульфатом калію в циклоні, установленому у верхній частині грануляційної вежі, і діспергують за допомогою обертового кошика у вежі. Гранули прохолоджуються повітрям до 90 0С; у цей час закінчуються процеси кристалізації, і вони твердіють. Після додаткового охолодження гранули засипають у мішки й відправляють споживачеві. Таким способом роблять добриво для теплиць марки В.
2.Гранулометричний склад гранфосу, йог нормування.
Гранулометричний склад: масова частка гранул розміром:
|
6 80 0 |
грануляційній операції в технології "Мікрофосу", виявився неефективним при організації на українських підприємствах виробництва гранульованого фосфоритного борошна на основі дуже дрібнодисперсних фосфоритів середземноморського регіону.
Проведені дослідження з підбору нових різновидів пластифікаторів для процесу гранулювання (головним чином, на основі карбаміду, галунів, Mg(NO3)2 тощо) дозволили розробити і впровадити у виробництво ряд добрив під назвою "ГРАНФОС" з кондиційними гранулами. Слід відзначити, що після внесення гранфосу в грунт гранули під дією ґрунтової вологи руйнуються і фосфорит в дрібнодисперсному стані розподіляється між частинками ґрунту, а його розчинні (від 40 до, навіть, 85% Р2О5) і повільнодіючі форми Р2О5 поступово засвоюються (особливо успішно у кислих ґрунтах) кореневою системою рослин.
Економічними, екологічними і технологічними перевагами використання фосфоритного борошна як повільнодіючого добрива є: дешевизна продукту, відсутність хімічної стадії переробки, можливість його транспортування і внесення в грунт обладнанням і механізмами (без пилоутворення тощо, як це має місце при використанні порошкоподібного фосфоритного борошна), що є типовими при роботі з гранульованими добривами.