- •2. Види комплексних добрив.
- •3 Апатито-рідкісно-земельні родовища Україні. Способои їх переробки.
- •1.Джерела мідних, цинкових, молібденових, кобальтових та марганцевих добрив.
- •2.Склад та характеристика суперфосу.
- •3.Схема одержання синильної кислоти окислювальним амонолізом метану
- •Одержання синильної кислоти окиснювальним амонолізом метану
- •2.Мікрофос, його характеристику.
- •1.Реакціяї нейтралізація фосфатної кислоти доломітом.
- •2.Запаси р2о5 Стремигородського родовища.
- •1.Характеристика мідних, марганцевих, молібденових та кобальтових добрив.
- •2.Технологічна схема одержання гранфосу.
- •3.Споживчі елементи, які необхідні рослинам та тваринам.
- •2.Показники якості гранфосу.
- •3.Поклади зернистих фосфоритів в Північно-Західному регіоні.
- •1.Технологія одержання складних без хлорних добрив з мікроелементами.
- •2.Гранулометричний склад гранфосу, йог нормування.
- •3.Реакції, які лежать в основі розкладання фосфоритів нітратною кислотою
- •1.Технологія одержання магнієвмісного суперфосфату.
- •2.Загальні положення збагачення бідних фосфоритів.
- •3.Реакції, що лежать в основі розкладання фосфоритів нітратною кислотою.
- •1.Призначення та властивості синильної кислоти.
- •2.Фактори, що впливають на ступінь вилучення р2о5 нітратною кислотою.
- •3.Речовини, з яких складається готове нітратно-фосфорне добриво, одержане з
- •1.Механічні та термічні методи збагачення бідних фосфоритів.
- •2.Кінетична модель процесу розкладу фосфат-глауконітового концентрату нітратною кислотою.
- •3.Хімізм процесу одержання азотно-фосфорних добрив із фосфат-глауконітового концентрату
- •1.Фізичні та хімічні властивості синильної кислоти.
- •3. Хімізм процесу одержання азотно-фосфорних добрив із фосфат-глауконітового концентрату.
- •Вимоги, що пред’являють до якості аміаку, природного газу та повітря як сировинних компонентів для одержання синильної кислоти
- •2. Найважливіші мінеральні добрива.
- •3.НАналіз технологічних факторів процесу одержання азотно-фосфорних добрив із фосфат-глауконітового концентрату
3.Реакції, які лежать в основі розкладання фосфоритів нітратною кислотою
Виконаний термодинамічний розрахунок змін вільної енергії Гіббса, рівноважного складу реагентів, дозволив встановити маршрути взаємодії фосфоровмісних компонентів глауконітового концентрату з нітратною кислотою, з яких найбільш вагомі є наступні:
, (2. 5) 29
, (2. 5) 34
Кінцевий продукт, має наступний склад (% мас.): [NH4NO3] 48,0 - 49,0; [Са(ОН)2] 3,0-4,0; [СаНРO4] 13,0 - 14,0; [МgНРO4] 1,4 - 2,0; [FеРO4] 1,8 - 2,5; [К2НРO4] 0,6 - 1,0; [А1РO4] 1,9 - 2,5; [(NH4)2SіF6] 0,4 - 0,8; [Nа2НРO4] 0,07 -1,0; [NH4)2нро4] 0,7-1,0. (розрахований на основі рентгенофазового і хімічного аналізу).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 8______
1.Технологія одержання магнієвмісного суперфосфату.
Виробництво магнієвмісного суперфосфату відрізняється від амонізованого гранульованого тим, що нейтралізація кислої пульпи, утвореної при розкладі фосфоритів, проводиться не аміачною водою, а напіввипаленим доломітним пилом.
Природний доломіт є осадочною породою, що містить вапняк СаСО3 і мінерал доломіт СаСО3·MgCO3. Для використання у технології магнієвмісного суперфосфату природний доломіт випалюється в обертових печах з частковою (неповною) реалізацією реакцій декарбонізації:
,
. (7.1)
При випалюванні доломітової сировини в печах з газовим потоком виноситься пиловидні частинки, які уловлюються в циклонах та електрофільтрах. До складу пилу входять як частинки вихідної сировини, так і частинки продуктів випалювання. Доломіт напіввипалений має практично у два рази менше СО2, ніж природна сировина; в ньому молярне співвідношення СО2:(MgO+CaO)=(0,35-0,50):1. Використання пилу напіввипаленого доломіту для нейтралізації кислої суперфосфатної пульпи має ряд переваг порівняно з традиційною крейдою: при використанні доломітового пилу менше виділяється газоподібного СО2 (запобігається піноутворення); напіввипалений доломітний пил не містить вологи; внаслідок більш високої хімічної активності і розвиненої поверхні дрібнодисперсних частинок доломітний пил є більш ефективним нейтралізотором, ніж вапняк, вапно та крейда.
Технологія магнієвмісного суперфосфату (рис. 7.1) полягає в тому, що спочатку проходить процес розкладу фосфориту сульфатною кислотою в реакторі І ступеня 3. Процес характеризується тими ж самими параметрами, що й при виробництві амонізованого суперфосфату. Кисла суперфосфатна пульпа перетікає з реактора 3 в реактор-нейтралізатор ІІ ступеня 6. Сюди ж з бункера 4 дозатором 5 подається в потрібній кількості напіввипалений доломіт.
Рисунок 7.1. Схема виробництва магнієвмісного суперфосфату:
1 - бункер фосфориту; 2,5 - дозатори; 3 - реактор І ступеня; 4 - бункер напіввипаленого доломіту; 6 - реактор ІІ ступеня; дозатор; 7 - насос
В реакторі 3 проходить, в першу чергу, нейтралізація фосфатної кислоти оксидами магнію і кальцію:
, (7.2)
(7.3)
Потім відбувається нейтралізація вільної фосфатної кислоти карбонатами кальцію і магнію:
(7.4)
(7.5)
Процес нейтралізації проводять до досягнення регламентованого рівня вільної кислотності у продукті (~3% Н3РО4вільн.). У магнієвмісному суперфосфаті масова частка швидко- і повільнодіючих форм Р2О5 становить не менше 16,6%, масова частка MgO - 2,7%, масова частка СаО - 29,5%, рН 10%-ої суспензії - 3,1.
Магнієвмісний суперфосфат випускається в гранульованій формі, для чого нейтралізована пульпа з реактора 6 вантажним насосом 7 направляється в апарат БГС для проведення грануляції і сушіння.
Агрохімічна цінність Mg-вмісного суперфосфату полягає, по-перше, у наявності саме магнію - поживного макроелементу другого ряду (агрохіміки вважають, що при втратах магнію з урожаєм з 1 га від 5 до 20 кг для збереження і підвищення родючості ґрунтів треба вносити магнієві добрива). По-друге, магнієвмісний суперфосфат вітчизняного виробництва дуже добре себе виявив на кислих дерново-підзолистих ґрунтах Лісостепу і Полісся України.
