Українська література

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Наприкінці кожної теми проводиться контрольна робота в одній із форм (див.: таблиця «Обов’язкова кількість видів контролю»), якою перевіряються знання та компетентності учнів із цієї теми.

На сторінці «Зміст уроку» робиться запис: «Контрольна робота (вид роботи) Назва розділу». Наприклад: «Контрольна робота №2 (твір). Проза 20-30–х років ХХст. Творчість Миколи Хвильового, Ю.Яновського, Остапа Вишні». На сторінці «Облік навчальних досягнень учнів» під датою виставляються оцінки або «н» у разі відсутності учня.

Тематична оцінка виставляється на основі поточних з урахуванням оцінки за контрольну роботу.

Можливі види контрольних робіт:

• тест;

• відповіді на запитання;

• контрольний літературний диктант;

• анкета головного героя;

• комбінована контрольна робота тощо;

• письмові контрольні твори.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2 – 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	4 2 2	4 2 2
Уроки розвитку мовлення* (РМ)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання (ПЧ)	2	2	2	2	2	2	2	2	1	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

10–11 класи

Класи	10			11							10			11
Семестри	І	ІІ	І		ІІ						І			ІІ	І		ІІ
	РІВЕНЬ СТАНДАРТУ, АКАДЕМІЧНИЙ						ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	3 1 2	3 1 2	3 1 2		3 1 2				4 1 3			4 1 3	4 1 3		4 1 3
Уроки розвитку мовлення* (РМ)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)		2 (у+п)				2 (у+п)			2 (у+п)	2 (у+п)		2 (у+п)
Уроки позакласного читання (ПЧ)	1	1	1		1				2			2	2		2
Перевірка зошитів	4	5	4		5				4			5	4		5

*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Поданий у таблицях розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

У 8–9-х класах із поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (визначається вчителем).

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

• складання оповідання (казки) за прислів’ям;

• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

• введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

• усний переказ оповідання, епізоду твору;

• твір-характеристика персонажа;

• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

• твір-опис за картиною;

• складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

• написання реферату;

• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

• написання листа авторові улюбленої книжки;

• інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Оцінка за зошит виставляється до класного журналу 1 раз на місяць і вважається поточною, тобто враховується до найближчої тематичної.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учнів протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять з української літератури у класному журналі подано в методичному листі Міністерства від 21.08.2010р. №1/9-580

Оцінки за знання творів напам’ять виставляються в окрему колонку без дати з надписом «Напам’ять».

У графі «Зміст уроку» тема уроку позакласного читання записується конкретно й повністю. Наприклад: «Позакласне читання. Іван Багряний. Роман «Огненне коло», змалювання в ньому національної трагедії в роки Другої світової війни».

Із загальної кількості уроків позакласного читання половина відводиться на уроки літератури рідного краю.

Рекомендуємо зазначати, усний чи письмовий розвиток мовлення проводиться на уроці. Наприклад: «РМ № 1. Створення уявних словесних картин…», або «РМ № 2. Твір-роздум…».

Обов’язково записувати такий вид роботи, як виразне читання. Наприклад: «Поезія київських неокласиків. Виразне читання напам’ять.»

Записуючи домашнє завдання, необхідно чітко зазначити, що саме треба виконати. Наприклад: «Прочитати повість М.Коцюбинського «Дорогою ціною», виписати цитати до образів Остапа й Соломії.»

Додатковий запис щодо теми над датами в журналі не ставиться.

Ведення й перевірка зошитів з української мови та літератури регламентується листом Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 року № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5–11-х класах». Відповідно до цього листа основними видами письмових робіт з української мови є такі:

• класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);

• словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);

• навчальні диктанти, твори й перекази;

• самостійні роботи;

• тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);

• складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

• Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:

• відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

• написання навчальних класних і домашніх творів;

• виконання самостійних робіт;

• складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:

• 5-9 класи – по два зошити;

• 10-11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі.

Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту.

Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).

Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього поточного навчального року.

Порядок перевірки письмових робіт

Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють:

• у 5-6 класах – двічі на тиждень;

• у 7-9 класах – 2-3 рази на місяць;

• у 10-11 класах – двічі на місяць.

Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі.

Оцінку за ведення зошитів з мови та літератури виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:

• наявність різних видів робіт;

• грамотність (якість виконання робіт);

• охайність;

• уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Ведення зошитів з української мови та літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

Орфографічний режим

Записи в зошиті учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

Дату класної, домашньої та контрольної роботи з української мови й літератури у 5-11 класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Сьоме лютого

Класна робота

У 10-11 класах у зошитах з української літератури можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:

6. Класна робота

В інших класах дата й назва робіт з української літератури оформлюються так, як і з української мови.

У зошитах для контрольних робіт з української мови та літератури в усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:

Сьоме лютого

Читання мовчки

Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт з української мови

учня 5 класу

Миролюбівського НВК школи-сад

Кузьменка Руслана

Зошит

для контрольних робіт

з української літератури

учениці 7 класу

Миролюбівського НВК школи-сад

Ярошенко Маргарити

Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором).

Технічні правила перевірки учнівських

письмових робіт:

Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

Виявлені помилки позначають так:

• орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (׀ – орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, указують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки.

• лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (Л – лексична, С – стилістична, З – змістова помилки).

У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі Домашнє завдання,після запису домашнього завдання записує: Заміна, прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.

По закінченню навчального року після всіх записів у графі Зміст уроку відмічається виконання програми. Наприклад: За програмою – 35 год.

Фактично проведено – 33 год.

Тематичних за програмою -3

Фактично проведено - 3