Завдання для самоконтролю

1. Назвіть етапи становлення та розвитку сфери аналізу й прогнозування зовнішньої політики та охарактеризуйте їх.

2. Охарактеризуйте теоретико-методологічні засади аналізу й прогнозування зовнішньої політики.

3. Визначте основні положення теорії зовнішньої політики представників школи політичного реалізму.

4. Розкрийте суть «передтеорії» зовнішньої політики Дж. Розенау.

5. Охарактеризуйте погляди Дж. Модельскі на зовнішню політику.

6. Визначте основні положення теорії прийняття політичних рішень у контексті дослідження зовнішньої політики.

7. Розкрийте зміст теорії бюрократичного процесу зовнішньої політики.

8. Розкрийте суть аналізу й прогнозування зовнішньої політики як прикладної галузі.

9. Назвіть принципи аналізу й прогнозування зовнішньої політики та охарактеризуйте їх.

10. Співвіднесіть між собою дослідницькі рівні аналізу й прогнозування зовнішньої політики.

11. Розкрийте зміст парадокса політичної експертизи.

12. Розкласифікуйте суб’єкти аналізу й прогнозування зовнішньої політики.

13. Розкласифікуйте консалтингові «фабрики», які складають недержавний аналітичний сегмент.

14. Охарактеризуйте функціональні напрямки діяльності «фабрик думки».

2. Інформаційно-аналітична діяльність

у структурі державного керування

2.1. Місце інформаційно-аналітичної діяльності в структурі процесу

вироблення, прийняття і реалізації зовнішньополітичних рішень

Схематично структура процесу вироблення, прийняття та реалізації політичного рішення репрезентована на рис. 1. Вихідним елементом цієї структури є ідентифікація значимої проблеми, що потребує політичного рішення. На першому етапі процесу, якому на схемі відповідає блок І, здійснюють аналіз проблеми та рішення, наслідком чого є формулювання альтернативних варіантів рішення у формі реко-мендацій. На другому етапі (блок ІІ) здійснюють вибір одного з варіантів рішення й закріплення його в певній нормі (нормативному документі). Третій етап (блок ІІІ) забезпечує реалізацію – імплементацію – прийнятого рішення через конкретні дії. На цьому закінчується перша фаза циклу. Друга фаза передбачає оцінку ефектив-ності та результативності прийнятих рішень. Оцінка може виявити нові проблеми, породжені вже практикою застосування попередніх рішень, які потребують, у свою чергу, вироблення й прийняття коригуючих рішень, їх застосування та подальшої повторної оцінки.

Аналіз проблеми та рішення (І)

Альтернативи

Вироблення та прийняття рішення (ІІ)

Рішення

Реалізація рішення (ІІІ)

┌

──

──

──

──

┐

│ │

│ │

│

│

Проблеми

Дії

│

│

│ └

Об’єкт управлінського впливу (проблемна ситуація)

│ ┘

Рис. 1. Структура процесу вироблення, прийняття та реалізації зовнішньополітичного рішення

Професійний аналіз і прогнозування зовнішньої політики структурно локалізовано в першому блоці схеми (І), але змістовно він не обмежений сферою вироблення альтернатив та оцінкою прийнятого рішення. Відповідальний аналітик намагається виробити варіанти рішення, які мають високі шанси на успіх. Аналіз проблеми й рішення має бути доповнений аналізом прохідності рішення, який би враховував чинники та обставини, здатні вплинути на долю рішення на стадії його прийняття (блок ІІ). Нарешті, необхідним функціональним елементом політичного аналізу є імплементаційний аналіз, який забезпечує успіх реалізації прийнятого рішення на практиці (блок ІІІ). Оскільки професійний аналітик, як правило, не є ані особою, що приймає рішення, ані їх виконавцем, аналіз прохідності рішення та імплементаційний аналіз мають бути виконані попередньо й міститися в пропонованих рекомендаціях.