- •Cексологія як наука
- •Аспекти вивчення сексуальності в сучасній сексології
- •Історія розіитку наукових знань із сексології
- •Ріхард Фон Крафт-Ебінг (1840-1902)
- •Зігмунд Фройд
- •Генрі Хейвлок Елліс
- •Початок хх ст.
- •Дослідження середини хх ст.
- •Сучасні напрямки сексологічних досліджень
- •Сучасні дослідження
- •Доповідь Ханта
- •Опитування журналу «Redbook»
- •Дововіді Ханта
Сучасні дослідження
В 1970 р, співробітники інституту Кінзі провели широке вивчення сексуальності 3008 осіб, більшість із котрих перебували у шлюбі. Виходячи із їх результатів стало зрозуміло, що твердження про сексуальну революцію в кінці 60-х були завищені.
На початку 90-х інститут Кінзі вивчав гомосексуальність, сексуальні варіації, прововопорушення пов’язані з сексом, сексуальний розвиток дітей та підлітків, проституції, формування сексуальної орієнтації, тощо.
Особливо важливою областю сучасних досліджень є вивчення маскулінності та фемінності. Чому при народженні нас відносять до тієї чи іншої статі і що потім формує нашу індивідуальність як чоловіків, жінок чи чогось проміжного.
Дослідники інституту також проводили спостереження за сексуальним актом та описали фізіологічні реакції обох партнерів. Вержинія Джонсон і Уїльям Х. Мастрерс використовували дуже складну апаратуру і виміряли сексуальні реакції в 94 осіб при статевому акті і мастурбації, внаслідок чого 1000 оргазмів виявились описаними в умовах, внаслідок чого вони розробили методики лікування жіночих та чоловічих сексуальних розладів. Їх підхід був описаний в книжці «Сексуальна неадекватність у людини» яка вийшла в 1970 році і започаткувала початок сексотерапії.
Сімдесяті роки ознаменувалися інтересом до того, що люди почувають, про що вони фантазують, як обирають сексуальних партнерів. І хоча методологія цих досліджень не особливо викликала довіру, їх результати привернули велику увагу і сприяли виникненню ряду міфів і помилкових уявлень, щодо варіативності і частотності особливостей сексуальної поведінки.
Сучасні напрямки сексологічних досліджень
Повнішу наукову інформацію про предмет до якого вже тоді було привернуто стільки суспільної уваги. Публікація цих досліджень викликала з одного боку обурення, з іншого викликала явище, яке пізніше було назване «сексуальною революцією». Як ми бачимо категорії людей, яких обстежували під керівництвом Кінзі були дуже специфічними, жодна з них не включала добропорядних людей, середнього та зрілого віку, що перебувають у шлюбі, а, власне їх сексуальну поведінку, яка врівноважена шлюбом і психологічною зрілістю необхідно було перш за все врахувати, намагаючись визначити норму, чи зразок. Співробітники Інституту Кінзі розуміли це і в 1970 році зробила дослідження сексуальних установок 3010 осіб, більшість яких перебували у шлюбі. Через затримку, повязану з аналізом даних і суперечки через авторство, коли ця робота була опублікована 1989 року, стало зрозуміло, що твердження про сексуальну революцію під кінець 60-х були до певної міри перебільшенням. Проте термін «сексуальна революція» вже був добре розкручений і у свідомості молоді і в ЗМІ. Сексуальна революція, як бренд підбурювала цікавість до сексуальної поведінки, відмінної од власної у широких верств населення. Попит породжував пропозицію. Сімдесяті стали в США десятиліттям сексологічних досліджень, які проводилися ЗМІ. Методологія цих досліджень не викликала довіри у науковців, але їх результати привернули увагу і набули широкого розголосу. ьМагазини стали переповнюватись журналами і книжками, що пістрявили все новими і новими подробицями про найінтимніші сторони сексуального життя, що сприяло породженню ряду помилкових уявлень про варіативність.
