1.5.5 Закон аналізу і синтезу

Аналіз і синтез - основні методи пізнання.

Аналіз - дослідницький метод, який полягає в тому, що об'єкт дослідження, розглядається як система, в думках або практично розчленовується на складові елементи для вивчення кожного з них окремо та виявлення їх ролі і місця в системі.

Синтез - дослідницький метод, що має за мету об'єднання окремих частин елементів системи, що вивчається, у єдину систему.

Цільова організація компанії забезпечується за рахунок постійного циклічного процесу аналізу та синтезу; вивчені в процесі аналізу елементи піддаються синтезу, що дозволяє на новому рівні знань продовжити і поглибити дослідження системи. Синтез переводить знання на більш високий рівень. Аналіз поведінки різних частин системи проводиться, щоб оцінити систему (організацію) як єдине ціле і виявити причини відхилення від мети (цілі).

Зайва спеціалізація є проблемою для економічної науки, тобто знання дробляться іноді необґрунтовано, розтягування знань та уявлення про єдине ціле в частинах. У результаті виникають вузькі дисципліни, величезна кількість течій, зрозумілих лише вузькому колу теоретиків Оволодіння вузькопрофесійною термінологією не означає розуміння єдиних законів розвитку цілого.

Менеджер будь-якого рівня повинен володіти методами системного аналізу та синтезу як необхідним інструментом для прийняття управлінських рішень

Закон єдності аналізу та синтезу кожна керуюча система прагне до найбільш ефективної функціональної та організаційної структури за рахунок постійного циклічного процесу аналізу-синтезу (дедукції - індукції)

Диференціація знань повинна супроводжуватися їх інтеграцією, інакше відбудуться монополізація відділів, елементів, втрата почуття єдиної системи.

1.5.6 Закон композиції і пропорційності (гармонії)

Гармонія (у перекладі з грецької – стрункий порядок, злагодженість, зв’язок) - поєднання компонентів об'єкта в єдине органічне ціле і пропорційне. У давньогрецькій філософії під нею розумілося як організованість космосу, світовий порядок, початково встановлений Богом. Все має підкорятися цьому порядку.

А. А. Богданов, розмірковуючи про сутність добре організованого комплексу, говорив, що головною особливістю такого комплексу є «гармонійне поєднання частин, тобто таке об'єднання їх функцій-специфічних активностей - опорів, при якому вони взаємно підсилюють один одного, від чого реальна їх сума зростає». В етиці та мистецтві гармонія сприймається як символ краси, багато вчених вважають її найважливішим критерієм правильності наукової теорії. В економічних науках прагнення до гармонії ув'язується з прагненням до оптимального організування та ефективності.

Гармонія - це узгодженість, стрункість, співрозмірність в поєднанні чого-небудь. Кожна складна система прагне до гармонії, при якій композиція і пропорції оптимальні. Композиція - співвідношення і взаємне розташування частин досліджуваного цілого Пропорційність - співмірність Закон композиції і пропорційності найбільш яскраво проявляється в мистецтві В економіці використання даного закону допомагає вирішувати проблеми планування, виробництва, розподілу, обліку, стимулювання та ін. Хороший менеджер через досягнення композиції і пропорційності прагне створити гармонійне підприємство Кожна людина кожен день у своїй діяльності прагне досягти гармонії шляхом з'єднання композиції благ - заробітна плата + машина + будинок + сім'я і діти ін. Керівник організації теж прагне до гармонії у своїй повсякденній діяльності згідно з фінансовими можливостями, поставленими цілями і завданнями підбираються офіс, кадри, транспорт та ін. Якщо в офісі ми спостерігаємо дорогі багаті меблі і на її тлі застарілу оргтехніку, погано організовані профільні процедури, то з упевненістю можна говорити про кризу керівництва.

Закон композиції і пропорційності кожна система прагне до оптимального взаємною розташуванню частин і до оптимального кількісного співвідношення між ними.

Цей закон у організації відображає необхідність узгодження цілей елементів системи з її головною метою, необхідність певного співвідношення між частинами цілого - їх відповідність, відповідність або залежність. Досягнення необхідних пропорцій і відповідності в межах організації рівнозначне підвищенню життєздатності та рівня самозбереження організації.

Диспропорція - невідповідність між частинами, елементами системи; вона знижує ефективність організації та сприяє її руйнування

Реалізація закону композиції і пропорційності сприяють розроблені на підставі наукових досліджень і організаційного досвіду норми і правила Рівні ієрархії пов'язані з нормами керованості;є нормативи для створення робочих місць, нормативи співвідношення чисельності працівників і устаткування та ін.. В кожній організації процес гармонізації повинен протікати природно Менеджер повинен виправляти дисбаланс і диспропорцію, які виникають, за допомогою планування, координування, спираючись на норми та правила, обмеження і заохочення.

У сучасних організаціях можна спостерігати досить потворні структури і форми, роздуті управлінські відділи, технологічно слабке основне виробництво, величезний штат охорони, відсутність організаційної культури Криза в компанії може бути безпосередньо пов'язаною з порушенням закону гармонії в організації або в її взаєминах із зовнішнім середовищем. Можна говорити про порушення закону гармонії у ставленні суспільства і природи протиріччя між сформованим характером розвитку людства і природою досягли межі, подальший розвиток цим шляхом веде до катастрофи. Природа не потерпить порушення закону гармонії і відплатить за це людині збитками у її господарській діяльності.