2 Схема керування та організація цеху

3 Схема розташування технологічного обладнання і описання його типу

Механічний цех № 6 ВАТ ПТРЗ поділяється на 5 дільниць.

Перша та друга – дільниця з механічної обробки деталей, запасних частин локомотива на металорізальних верстатах. На ній знаходяться верстати наступних моделей:

горизонтально-розточний 2620А,

токарно-гвинторізні: 1М63Ф, 1А616, 1К625, 16К20Ф3,

токарно-центровий 16К20Т1

горизонтально-фрезерний 6М82Г

вртикально-фрезерні: 6550, 6Р13, 6М12

радіально-сверлильні: РАБОМ, 2532ЛАС-5

універсально-фрезерний 6Р81

різьбонарізний напівавтомат 5993

довбальний Бромій

вертикально-сверлильні: 2А135, 2Ф125

поперечно-строгальний 7М37

Третя – дільниця з механічної обробки деталей на металорізальних верстатах. На ній знаходяться верстати наступних моделей:

токарно-гвинторізні: 1К62Б, 1К62, 16К20, 1А616П (ЦПУ)

ткарно-револьверні: 1П365, 1341, 1В340Ф30 (ЧПУ)

плоско-шліфувальний 3А184

різьбонакатний А9518

внутрішньо шліфувальні: 3А228, 3К228А

круглошліфувальні: 3Б161, 3М1628

Автомат профільо-накатний А9518А

Горизонтально-протяжний 7540

Четверта – дільниця верстатів з ЧПК. На ній знаходяться верстати наступних моделей:

вертикально-сверлильний ЧПУ 2Р135Ф21

токарний напівавтомат ЧПУ 1П756ДФ3

вертикально-фрезерний ЧПУ 1Р13Ф3-01

токарно-патронний ЧПУ 1П732РФ3

гідро-копіювальний напівавтомат ЧПУ 1713Ф3

Агрегатний ХА14482

Токарно-гвинторізні ЧПУ: 16К30Ф333, 16К30Ф305

Спеціально-фрезерний ГФ2171

Горизонтально-розточний 2 А620Ф2

Радіально-сверлильний 2553-2

П’ята – дільниця з ремонту технічного обладнання.

Шоста – ковальська дільниця.

4 Заходи з охорони праці, протипожежного захисту, техніка безпеки на дільниці та захист навколишнього середовища

Заходи щодо профілактики протипожежного захисту поділяються на організаційні, експлуатаційні, технічні та режимні.

Організаційні заходи: навчання робочих та службовців правилам пожежної безпеки, організація пожежної охорони, проведення бесід, лекцій, видання необхідних інструкцій, плакатів тощо.

Технічні заходи передбачають дотримання протипожежних правил та норм при улаштуванні систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, захисту від блискавки, при спорудженні будівлі, установленні технологічного обладнання тощо.

Експлуатаційні заходи передбачають правильну експлуатацію систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, захисту від блискавки, технологічних машин і обладнання, правильне утримання будівель та території тощо.

Режимні заходи передбачають заборону або граматичне застосування відкритого вогню в пожежонебезпечних місцях, куріння в невстановлених місцях, обов’язкове дотримання норм і правил при роботі з вогненебезпечними та вибухонебезпечними речовинами.

Заходи протипожежного захисту в системах вентиляції і кондиціонування повітря здійснюють за метою попередження можливості появи вибухонебезпечних концентрацій газо-, паро- і пилоповітряних речовин, як за об’ємом всього приміщення, так і за об’ємом тої чи іншої його частини.

Для того щоб передбачити взаємодію на людей небезпечних факторів пожару, при проектування будівель, повинна бути передбачена можливість швидкої евакуації людей із будівель. Час евакуації визначається відстанню від робочого місця до виходу зовні. Максимальна відстань від найбільш віддаленого робочого місця до евакуаційного виходу нормується в залежності від категорії виробництва, степеню вогнестійкості будівель і не перевищує 100м.

Число евакуаційних виходів повинно бути, як правило не менше двох. Виходи можуть бути евакуаційними, якщо вони ведуть: із приміщень першого поверху, зовні і через вестибуль, коридор, тощо.

Заходи щодо додержання вимог техніки безпеки та протипожежні заходи на дільниці:

1 Вимоги забезпечення безпеки обробки різанням повинні бути викладені в технологічній документації і неухильно виконуватися на протязі всього технологічного процесу.

2 Забороняється верстатникам торкатися руками до рухомих частин верстата, пристосувань та ріжучого інструменту.

3 Установлення обробляючих заготовок та знімання готових деталей під час роботи обладнання допускається тільки не в робочій зоні обробки при

застосуванні спеціальних споряджень, які забезпечують безпеку робітників.

4 При обробці різанням заготовок, які виходять за границю обладнання, повинні бути установлені переносні огороді і знаки безпеки.

5 МОР в зону різання метолом розпилювання повинні подаватися згідно з гігієнічними вимогами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.

6 МОР при циркуляції в зоні охолодження повинні очищатися.

7 Стружку від металорізальних верстатів та з робочих місць потрібно прибирати механізованими способами.

8 Для контролю розмірів обробляючої заготовок під час роботи обладнання повинні бути передбачені спеціальні пристрої, за допомогою яких можна проводити заміри автоматично, без знімання деталей. Контроль на верстатах і знімання деталей для контролю повинні проводитися тільки після вимкнутих механізмах обертання або переміщеннях заготовки, інструмента і пристосування.

9 Приміщення в цехах і на дільницях обробки різанням, в котрих перебування верстатників зв’язано з небезпекою для них, повинні бути віддалені від інших приміщень ізольованими перегородками, також мати місцеву витяжну вентиляцію.

10 Цехи, дільниці та відділення обробки різанням повинні бути обладнанні засобами пожежегасіння згідно ГОСТу 12.4.009 – 75.

11 Прийоми в стінах виробничих приміщень, цехів і дільниць обробки різанням, призначені для транспортування матеріалів, заготовок і напівфабрикатів, готових деталей та відходів виробництва, повинні бути обладнані пристосуваннями і улаштуваннями (коридори, тамбури, завіси), які вилучають протяги, а також можливість розповсюдження пожеж.

12 В виробничих приміщеннях вентиляція та освітлення повинні бути обладнані згідно вимог ГОСТа 12.3.025 – 80.

13 Відпрацьовану МОР необхідно збирати в спеціальні ємкості. Водну та масляну фазу можна використовувати в якості компонентів для приготування емульсій. Концентрація нафтопродуктів в стічних водах при викидах їх в каналізацію повинна відповідати вимогам СНиП 32-74. Водну фазу МОР

очищують згідно ПДК або розбавляють до допустимого місту нафтопродуктів і зливають в каналізацію.

14 Розміщення виробничого обладнання і організація робочих місць працюючих, що беруть участь в технологічному процесі обробки різанням, повинні проводитися відповідно вимогам при виконанні згідна з ГОСТ 12.3.025-80.

15 Технологічні планування повинні бути оформлені відповідна вимогам ГОСТ 12.3.025-80.

16 Проходи та проїзди в цехах і на дільницях полинні позначатися граничними лініями білого кольору шириною не менше 100мм. На території цеха і дільниці проходи, проїзди полинні бути вільними від загромаджень матеріалами, заготовками, деталями і тарою.

17 Вивільнена тара та упаковочні матеріали повинні своєчасно прибиратися з робочих місць в спеціальна відведені місця.

18 Транспортування, зберігання та експлуатація абразивного інструмента повинні проводитися згідно ГОСТ 12.2.001-74

19 Тара для транспортування і збереження деталей повинна бути розрахована на необхідну вантажопідйомність, мати надписи щодо максимально допустимого навантажування і періодично проходити контрольну перевірку.

20 Робітники та службовці цехів та дільниць обробки різанням для захисту від дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям і спорядженням.

21 Для захисту від статичного електроструму повинні бути передбачені заземлюючи улаштування, улаштування зволоження повітря, тощо.

22 Засоби індивідуального захисту, які указані в технологічній документації, повинні проходити періодичний контрольний огляд та випробування в призначений строк згідно нормативних документів на них.

Проблема охорони навколишнього середовища в даний час стала однією з найважливіших. Комплексний характер цієї проблеми визначається складністю системи, що включає природу, суспільство і виробництво. У той же час

оптимальний розвиток цієї системи зв’язок із соціальними, екологічними, технічними, економічними і міжнародними аспектами проблеми.

Захист навколишнього середовища – це комплексна проблема: поряд із природоохоронними задачами вона вирішує також і соціально-економічну задачу – поліпшення умов життя людини, збереження його здоров’я.

Основні напрямки за рішенням проблем захисту навколишнього середовища: удосконалювання технологічних процесів і розробка нового обладнання з меншим рівнем викидів домішок і відходів у навколишнє середовище; заміна токсичних відходів нетоксичними і неутилізируючих відходів на утилізируючі й ін.

Важливий захід щодо захисту навколишнього середовища – раціональне розміщення джерел забруднення: пристрій санітарно-захисних зон; винесення промислових підприємств зі шкідливими викидами за межі міста; облік «троянди вітрів» і ін. Велике значення має контроль якості навколишнього середовища.

До пасивних методів захисту відносяться заходи щодо обмеженню викидів промислового виробництва з наступною утилізацією або похованням відходів. Активною формою захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу викидів промислових підприємств є “безвідхідна технологія” – комплекс заходів у технологічних процесах від обробки сировини до використання готової продукції, у результаті чого скорочується до мінімуму кількість шкідливих викидів. У цей комплекс заходів входять: створення і впровадження нових процесів одержання продукції з утворенням найменшої кількості відходів; розробка систем переробки відходів виробництва у вторинні матеріальні ресурси; розробка безстічних технологічних систем і водооборотних циклів (з очищенням стічних вод); створення територіально-промислових комплексів (ТПК), що мають замкнуту структуру матеріальних потоків сировини і відходів усередині комплексу. Ця форма захисту навколишнього середовища є найбільш перспективною.

Усі промислові відходи по агрегатному стані поділяються на газоподібні, рідкі та тверді. У залежності від фізико-хімічних властивостей відходів і від їхньої кількості застосовують різні методи знешкодження і переробки: механічні, хімічні, біологічні, сорбційні (поглинаючі), термічні, а також комбіновані.