- •1.Характеристика основних порід деревини та основні породи деревини.
- •2. Вплив дефектів на механічні властивості деревини.
- •3. Вплив вологи і температури на механічні властивості деревини.
- •4. Переваги і недоліки дерев’яних конструкцій.
- •5.Види дерев’яних конструкцій, які використовуються в сучасному будівництві.
- •6. Круглі лісометеріали, які використовуються у будівництві.
- •7.Сортамент пиломатеріалів.
- •8.Фанера для будівельних конструкцій
- •10. Використання пластмас у будівництві.
- •9. Дерев’яні пластини, їх види і застосування
- •11. Конструктивні заходи проти загнивання, і пошкодження комахами
- •12. Хімічні засоби проти загнивання дерев’яних конструкцій.
- •13. Захист дерев’яних конструкцій від вогню (Конструктивний захист).
- •14. Захист дерев’яних конструкцій від вогню (Хімічний захист).
- •15. Як визначити розрахунковий опір деревини для різних порід.
- •16. Розрахунок центрально-розтягнутих деревяних елементів.
- •17. Визначення розрахункової площі розтягнутих дерев яних елементів.
- •18. Розрахунок центрально стиснутих дерев’яних елементів.
- •19.Розрахункова площа для центрально-стиснутих деревяних елементів.
- •20. Значення коефіцієнта залежить від способу закріплення
- •21. Визначення коефіцієнта повздовжнього згину для стиснутих дерев’яних елементів.
- •22. Пояснити на схемах різні варіанти зминання деревини.
- •23.Розрахунок дерев’яних конструкцій на зминання.
- •24. Одно- і двостороннє сколювання деревини вздовж волокон і розподіл напружень при цьому.
- •25. Як вибирати довжину площини сколювання?
- •26 Розрахункова формула при розрахунку міцності на сколювання.
- •27. Визначення плеча прикладання сколювальної сили е.
- •29. Перевірка прогину зігнутої дерев’яної балки.
- •30. Позацентровий розтяг деревини. Елементи, що працюють на осьовий розтяг зі згином
- •31. Позацентровий стиск деревини (Елементи, що працюють на осьовий стиск зі згином).
- •32. Види з’єднань дерев’яних елементів.
- •33. Конструктивні врубки і їх схеми
- •34. Типи лобових упорів і їх схеми
- •36. Як визначити і вибрати глибину врубки з одним зубом.
- •37. Як розрахувати лобову врубку з одним зубом на зминання?
- •38. Як розрахувати лобову врубку з одним зубом на сколювання?
- •39. Розрахунок аварійного болта для лобової врубки з одним зубом.
- •40. Основні переваги клеєних з’єднань.
- •41. Вимоги до матеріалів клеєних конструкцій.
- •42. Схеми клеєних стиків і їх характеристика.
- •43. Клеєметалеві зєднання , класифікація і особливості.
- •44. Типи нагелів застосування і їх характеристики.
- •45. Схема роботи нагельного з’єднання.
- •46. Симетричні і не симетричні нагельні з’єднання.
- •47. Визначення необхідної кількості нагелів.
- •48. Схеми розміщення нагелів і відстані між ними.
- •49. Конструювання з’єднання на цвяхах.
- •50. Типи металевих кріплень і їх характеристика.
- •51. Типи дерев’яних прогонів.
- •52. Основні типи дерев'яних балок складеного перерізу і їх характеристика
- •53. Дощатоклеєні балки, конструкція і х-ка.
- •54. Клеєфанерні балки двотаврового і коробчатого перерізу.
- •55. Клеєфанерні балки з хвилястою стінкою.
- •56.Типи дерев'яних кроквяних ферм.
- •57. Металодерев’яні ферми з верхнім прямолінійним поясом.
- •58. Металодерев’яні сегментні ферми.
- •59. Трикутні ферми на лобових врубках.
- •60.Ферми на склеєних стержнях.
- •61. Трьохшарнірні рами
- •62. Арки. Рекомендації по проектуванню арок
18. Розрахунок центрально стиснутих дерев’яних елементів.
Розрахунок центрально-стиснутих вздовж волокон елементів слід виконувати на міцність (п. 6.3.1) та на стійкість (п. 6.3.3).
6.3.1 При розрахунку центрально-стиснутих вздовж волокон елементів на міцність повинна задовольнятись наступна умова:
с,0,d fс,0,d , (6.3)
де с,0,d - розрахункове напруження стиску вздовж волокон (визначається за формулою (6.4)); fс,0,d – розрахункове значення міцності при стиску вздовж волокон (визначається згідно п. 3.2.1).
6.3.2 Розрахункове напруження стиску вздовж волокон слід визначати за формулою:
,
(6.4)
в якій Nс,0,d – розрахункове зусилля стиску вздовж волокон; Anet – розрахункова площа перерізу елементу (площа перерізу нетто).
6.3.3 При розрахунку центрально-стиснутих вздовж волокон елементів на стійкість повинні задовольнятись наступні умови:
,
(6.5)
,
(6.6)
де: с,0,d – розрахункове напруження стиску вздовж волокон (визначається за формулою (6.11)); fс,0,d – розрахункове значення міцності при стиску вздовж волокон (визначається згідно п. 3.2.1); kс,y та kс,z - коефіцієнти поздовжнього згину визначаються за формулами (6.7).
та
,
(6.7)
в яких коефіцієнти ky, kz визначаються за формулами
,
;
(6.8)
rel,y, rel,z – приведена гнучкість відносно відповідних осей, визначається за п. 6.3.4; с – коефіцієнт для елементів у межах пружної роботи матеріалу: с=0.2 – для елементів з цільної деревини, с=0.1 –для елементів з клеєної деревини та LVL.
6.3.4 Приведена гнучкість визначається за формулами:
та
,
(6.9)
де: y, z – гнучкості елементу відносно відповідних осей; Е0,05 – п’ятивідсотковий квантіль модуля пружності вздовж волокон деревини (значення приймаються за додатком Г); fс,0,k.- характеристичне значення міцності деревини при стиску вздовж волокон (значення приймаються за додатком Б1, Б2).
6.3.5 Гнучкість центрально-стиснутого елементу визначається за формулою:
,
(6.10)
де: lef = l - розрахункова довжина елемента; - коефіцієнт розрахункової довжини, що залежить від умов закріплення елементу та схеми прикладання навантаження; і - радіус інерції перерізу відносно відповідної осі.
Таблиця 6.1 – Значення коефіцієнта
Схеми елементів |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0,8 |
2,2 |
0,65 |
0,73 |
1,2 |
19.Розрахункова площа для центрально-стиснутих деревяних елементів.
Asup – розрахункова площа поперечного перерізу для перевірки стійкості, яка дорівнює:
- при відсутності ослаблень або ослабленнях, які не виходять на кромки елемента (рис. 6.2, а):
якщо площа ослаблення не перевищує 25% Anet Asup = Abr
де Abr - площа перерізу брутто;
якщо площа ослаблення перевищує 25% Anet Asup = (4/3)Anet ;
- при симетричних ослабленнях, які виходять на кромки (рис. 6.2, б): Asup = Anet ;
а) б) Рисунок 6.2 - Ослаблення стиснутих елементів
