10. Особливості авторознавчого дослідження.

Новим напрямом розвитку криміналістичної техніки є судове авторознавство, яке базується на наукових заса­дах щодо встановлення автора тексту за допомогою даних лінгвістики (фразеології, граматики та ін. ). Такі дослід­ження проводяться на підставі призначення авторознавчої експертизи.

Авторознавча експертиза — це різновид криміналіс­тичної експертизи, під час якої досліджується текст доку­ментів (рукописних, друкарських, поліграфічних та ін. ) для встановлення його автора. При цьому вирішуються питання ідентифікаційного та діагностичного характеру. Основним завданням авторознавчої експертизи є іденти­фікація автора тексту. Даною експертизою можуть також встановлюватися (найчастіше в імовірній формі) деякі со­ціально-біографічні риси автора тексту (його рідна мова, рі­вень освіти, володіння науковим, діловим або іншим функ­ціональним стилем мови).

Типовими питаннями, що вирішує авторознавча екс­пертиза, є такі: чи є певна особа автором даного тексту; чи є певна особа автором декількох різних текстів; чи є у тек­сті ознаки, які свідчать про соціально-біографічні риси його автора і які саме. Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менш ніж 500 слів).

Тема 7. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї

1. Поняття судової балістики. Об’єкти судово-балістичних досліджень.

2. Види судово-балістичних досліджень.

3. Поняття вогнепальної зброї та боєприпасів. Патрони.

4. Класифікація вогнепальної зброї.

5. Сліди вогнепальної зброї, їх види.

6. Слідчий огляд вогнепальної зброї та її слідів.

1. Поняття судової балістики. Об’єкти судово-балістичних досліджень.

Вчинення злочинів з використанням різних видів зброї – явище буденне для багатьох регіонів нашої держави. Зростає кількість актів тероризму, вбивств, розбійних нападів, які вчиняються через злочинний перерозподіл державного та суспільного майна, ринків збуту, зон кримінального впливу тощо. Значно зросла озброєність кримінального середовища.

Криміногенна ситуація в Україні залишається складною й напруженою. Це випливає не лише з показників статистики, а й з конкретних фактів, що характеризують як кількісні, так і якісні аспекти такого становища, підкреслюють його гостроту та загрозу, яку вона несе нашому суспільству, кожному законослухняному громадянинові.

За даними МВС України тільки за 9 місяців 2005 року зареєстровано 52 випадки розкрадання зброї (ст..262 КК України), 8597 випадків незаконного поводження зі зброєю, у тому числі вогнепальною – 300. Скоєно умисних вбивств та замахів на вчинення умисних вбивств з використанням вогнепальної зброї – 90, умисних тяжких тілесних ушкоджень – 10. Вилучено 2471 одиницю вогнепальної зброї, з них 62 за злочинами, вчиненими організованими групами.

У військово-технічній галузі балістика – це вчення про закони польоту снарядів, випущених із вогнепальної зброї. У судовій же балістиці досліджується вогнепальна зброя і наслідки застосування її зі злочинною метою. Дослідження зброї надає можливість висунути обґрунтовані версії, виявити суттєві обставини у справі, встановити винну особу.

Появу у криміналістичній літературі терміну “балістика” пов’язують з діяльністю відомого судового медика і криміналіста В.Ф. Червакова, який видав у 1937 році змістовну працю з цього питання. Він вперше використав у вітчизняній літературі, раніше запропонований американськими авторами, термін “судова балістика” в книзі “Судова балістика”, виданій в 1937 році. Не дивлячись на критичні оцінки та зауваження, цей термін міцно затвердився як в науковій літературі, так і в слідчій та судовій практиці.

Особливо успішно теорія та практика судової балістики розвивалася в 40-70 рр. ХХ століття. Глибоко досліджувались найважливіші проблеми судової балістики

Судова балістика – розділ криміналістичної техніки, який представляє собою систему наукових знань про способи, методи та прийоми дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та їх слідів, про механізм та закономірності утворення, виявлення та фіксації слідів, а також змін в оточуючій обстановці з метою встановлення певних обставин вчиненого злочину.

Судова балістика пов’язана з іншими галузями знань. Найбільш близький зв’язок судової балістики з судовою медициною та судовою хімією, методи яких використовуються при дослідженні зброї та слідів пострілу. Судова балістика пов’язана також з іншими галузями криміналістичної техніки – трасологією, судовою фотографією та ін.

Використання вогнепальної зброї для вчинення злочину супроводжується утворенням речових доказів – джерел доказової інформації, якими можуть бути:

• зброя, а також її частини – магазин, щоки рукоятки; знаряддя до зброї – шомпол, протирка, кобура, чохол; потайки для зберігання зброї – книги, бруски дерева;

• боєприпаси, гільзи, кулі, дріб, капсулі, пижі, контейнери, прокладки;

• матеріали та інструменти для виготовлення та спорядження боєприпасів;

• вибухові речовини – порох та його компоненти;

• кульові, дробові пробоїни та пошкодження на перешкодах;

• сліди-відображення на гільзах, кулях, дробинах, прокладках і пижах.