2. Суб’єкти страхування

Організація страхової справи засновується на виділенні суб'єк­тів страхування, об'єктів страхування і форм страхових відносин.

Суб'єктами страхування виступають страхувальник, страховик, застрахований, страхові агенти, страхові брокери.

Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі, на чию користь укладено договір, при настання страхового випадку.

Страхувальник – юридичні особи чи дієздатні громадяни, які укла­ли зі страховиком договори страхування, вносять страхові внески, або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Застрахований – це страхувальник, або особа, на користь якої страху­вальник укладає зі страховиком договір страхування, згідно з яким вона набуває прав і обов'язків страхувальника. Страхувальник, як і застрахова­ний, може бути як однією особою, так і різною.

Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страхового відшкодування, у тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

Страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, отримання страхових платежів, вико­нання робіт, пов'язаних із виплатами страхових сум і страхового відшко­дування).

Страхові брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери – громадяни, які зареє­стровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перестраховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Відносини страхування є дуже різноманітними. Як правило вони є дво- чи тристоронніми. Двосторонні відносини складаються між страховиком і страхувальником, який водночас є застрахованим, тристоронні – між страховиком, страхувальником і застрахованим.

В окремих випадках у страхових відносинах може брати участь кілька страховиків. Це зумовлено двома формами страхових відносин: співстрахування і перестрахування.

Співстрахування – це страхування об'єкта за одним спільним догово­ром т аза згодою страхувальника кількома страховиками. При цьому в договорі мають міститися умови, що визначають права й обов'язки кожного страховика. За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страху­вальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у взає­мовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише в розмірі своєї частки. Позитивним є те, що компанії мають змогу об'єднати свої зусилля зі страхування великих ризиків, не поступаючись ні перед ким страховою премією. Недоліки співстрахування полягають в ускладненні процедури оформлення страхування і виплати відшкодуван­ня.

Страхова компанія може брати на власне утримання обмежені за розміром ризики, які визначаються наяв­ністю в компанії страхових фондів. Згідно зі ст. 30 Закону України «Про страхування», якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування пере­вищує 10% суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних ре­зервів та страхових резервів, то страховик зобов'язаний укласти договір пе­рестрахування. Такі обмеження диктуються інтересами додержання дос­татньої платоспроможності страхової компанії. Економічна сутність перестрахування полягає у вторинному розподілі ризиків між учасниками страхування. В основі перестрахування лежать відносини із перерозподілу ризиків, раніше прийнятих на страхування з метою забезпечення фінан­сової стійкості страхової компанії.

Перестрахування – це передання договору страхування від одного страховика до іншого, це вторинний перерозподіл ризиків, система еко­номічних відносин, відповідно до якої страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними, виходячи зі своїх фінан­сових можливостей, передає на погоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого портфеля договорів страхування, забез­печення фінансової стабільності і рентабельності страхових операцій.

Страхові відносини включають:

- страхові платежі;

- виплату страхового відшкодування;

- перестрахування;

- розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку;

- отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку

Задача 1 Розрахувати одноразову нетто - ставку на випадок смерті при страхуванні на певний строк, одноразову нетто – ставку для довічного страхування на випадок смерті, одноразову нетто – ставку на дожиття (тарифні ставки розраховуються по формулах, що враховує комутаційні числа). Вік страхувальника 21 рік, термін страхування 5 років. Комутаційні числа М_х=10992; М_х+t = 10502; D_х =27341; D_{х + t} =19859.

Рішення:

Для розрахунку одноразової нетто – ставки на випадок смерті при страхуванні на певний строк, одноразової нетто – ставки для довічного страхування на випадок смерті , одноразової нетто – ставки на дожиття використовують вище надані формули

Таким чином підставивши в ці формули дані маємо:

або 1 грн. 79 коп. на 100 грн. страхової суми

т.б. 40 грн. 20 коп на 100 грн страхової суми

т.б. 72 грн. 63 коп со 100 грн страхової суми

Страхування відповідальності – галузь страхування, в якій об’єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або фізичними особами, котрі можуть понести збитки внаслідок будь – якої дії чи внаслідок бездіяльності страхувальника.

Задача 2 Позичальник взяв кредит у сумі 40 млн.грн. на 1 рік. Відсотки за кредит складають 60 % річних. Межа відповідальності страховика 10%. Тарифна ставка - 3,5%. Визначити страхові платежі за допомогою спеціальної довідки - розрахунку.

Рішення:

Розрахунок показників таблиці провадиться в такий спосіб:

1. Визначається сума непогашеного кредиту:

40 - 20 = 20 млн грн.

20 - 5 = 15 млн грн

2. Обчислюється сума відсотків за користування кредитом (60% річних):

60 х 40 :100 = 24 млн грн

60 х 20 х 3 : (100 х 12) = 3 млн грн.

60 х 15 х 5 : (100 х 12) = 3,75 млн грн.

3. Знаходимо страхову суму:

90 х 64 : 100 = 57,6 млн грн

90 х 23 : 100 = 20,7 млн грн

90 х 18,75 : 100 - 16,88 млн грн.

4. Розрахункова тарифна ставка має вигляд:

3,5x4:12 = 1,17%.

3,5 х 3:12 = 0,88%.

3,5x5:12 = 1,46%.

5. Сума страхових платежів:

57.6 х 1,17 : 100 - 0,67 млн грн

20.7 х 0,88 : 100 = 0,18 млн грн

16,88 х 1,46 : 100 - 0,24 млн грн

Заповнюємо таблицю на основі проведених розрахунків.

Довідка – розрахунок

Видача кредиту		Погашення кредиту		Заборгованість, млн.грн			Строк користування кредитом, міс.	Межа відповідальності страховиків, %	Страхова сума	Тарифна ставка		Сума страхових платежів
дата	сума	дата	сума	сума непогашеного кредиту	сума за користування кредитом	разом				установлена	розрахункова
01.02.97	40			40	24	64	4	90	57,6	3,5	1,17	0,67
		01.06.97	20	20	3	23	3	90	20,7	3,5	0,88	0,18
		01.09.97	5	15	3,75	18,75	5	90	16,88	3,5	1,46	0,24
		31.01.98	15	—	—	—	—	—	—	—	—	—
Разом

Список використаних джерел

1. Закон України від 7 березня 1996 р. (в редакції від 4 жовтня 2001 р.) "Про страхування"// Урядовий кур’єр.  7 листопада 2001 р.  № 205.

2. Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” // www.rada.gov.ua.

3. Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року, схвалена розпорядженням КМУ від 23 серпня 2005 р. N 369-р // www.kmu.gov.ua.

4. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник / За загальною ред. проф. Внукової Н.М.  Харків: Бурун Книга, 2004.  376 с.

Додаток Б

ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОГО АРКУША