- •Лекція 1 Технологія виготовлення корпусних деталей.
- •1. Службове призначення і класифікація корпусних деталей.
- •3. Матеріали і заготовки для корпусних деталей.
- •4. Вибір технологічних баз при обробленні корпусних деталей.
- •2. Розв’язання задачі забезпечення рівномірності розподілу припуску на поверхнях, що будуть оброблюватися на подальших операціях.
- •5. Типові технологічні маршрути оброблення корпусних деталей.
- •6. Розмітка заготовок.
- •8. Методи оброблення головних отворів.
- •9. Методи оброблення кріпильних отворів.
- •Лекція 2 Технологія виготовлення станин і рам.
- •1. Службове призначення станин.
- •2. Технічні вимоги (тв) на виготовлення станин.
- •3. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •4. Вибір технологічних баз при обробленні станин.
- •5. Типові технологічні маршрути оброблення станин.
- •7. Чистове оброблення заготовок станин.
- •8. Викінчувальне оброблення напрямних.
- •9. Оброблення торцевих площин і кріпильних отворів.
- •10. Зміцнення станин.
- •Лекція 3 Технологія виготовлення гладких і ступінчастих валів.
- •1. Службове призначення, класифікація валів. Технічні вимоги.
- •2. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •3. Вибір технологічних баз.
- •4. Типовий технологічний процес оброблення валів
- •6. Способи оброблення зовнішніх поверхонь на верстатах токарної групи.
- •7. Чистові та викінчувальні методи оброблення.
- •8. Методи оброблення зовнішніх поверхонь пластичним деформуванням.
- •9. Методи оброблення шпонкових канавок і шліців.
- •10. Методи нарізання різі на валах.
- •11. Балансування і контроль. Лекція 4 Технологія виготовлення колінчастих валів.
- •1. Службове призначення, технічні умови та норми точності.
- •2. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •3. Вибір технологічних баз.
- •5. Контроль колінчастих валів.
- •2. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •3. Вибір технологічних баз.
- •4. Типові технологічні процеси виготовлення шпинделів.
- •5. Методи оброблення внутрішніх і зовнішніх поверхонь.
- •6. Балансування і контроль колінчастих валів. Лекція 7 Технологія виготовлення ходових гвинтів.
- •1. Службове призначення, класифікація ходових гвинтів. Технічні умови та норми точності.
- •2. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •3. Вибір технологічних баз.
- •4. Типові технологічні процеси виготовлення ходових гвинтів.
- •5. Способи нарізання різі на ходових гвинтах.
- •6. Контроль ходових гвинтів. Лекція 8 Технологія виготовлення циліндричних зубчастих коліс.
- •1. Службове призначення і типові конструкції циліндричних зк.
- •2. Технічні вимоги на виготовлення циліндричних зк.
- •3. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •4. Вибір технологічних баз.
- •5. Типові технологічні маршрути виготовлення циліндричних зк.
- •6. Основні способи оброблення зубців циліндричних зк.
- •7. Контроль циліндричних зк.
- •Лекція 9 Технологія виготовлення конічних зубчастих коліс.
- •1. Службове призначення і типові конструкції конічних зк.
- •3. Матеріали і способи отримання заготовок.
- •4. Вибір технологічних баз.
- •5. Типові технологічні маршрути виготовлення конічних зк.
- •6. Основні способи оброблення зубців конічних зк.
- •3. Вибір методів досягнення необхідної точності машини.
- •4. Автоматизація складальних робіт.
- •Лекція 15 основи Технологічної підготовки виробництва.
- •1. Єдина система технологічної підготовки виробництва. Загальні положення. Основні вимоги до технологічної підготовки виробництва.
- •2. Забезпечення технологічності конструкції виробу.
- •Номенклатура показників технологічності конструкцій виробів.
- •3. Організація і керування процесом технологічної підготовки виробництва.
- •4. Взаємозв’язок керування технологічною підготовкою виробництва з автоматизованими системами керування.
9. Методи оброблення кріпильних отворів.
Кріпильні та інші дрібні отвори в КД (пробки, масловказівники, для подачі мастильного матеріалу) оброблюють на вертикально-, радіально-свердлильних, горизонтально-розточувальних та агрегатних верстатах. Свердління, цекування, розвертання, оброблення фасок, нарізування різі.
На вертикально-свердлильних верстатах – деталі масою до 30 кг; на радіально-свердлильних – понад 30 кг. В умовах одиничного виробництва – розмітка. У цьому випадку точність – до ± 0,25 мм. Свердління (для зменшення уводу): два-три переходи – центрування (засвердлювання) і свердління. Для отворів під різь діаметром понад 25 ... 30 мм - зенкерування або розточування. Оброблення торців – зенківки, підрізні різці з осьовою подачею. Перед нарізуванням різі – зняття фаски (конічні зенківки, різці, свердла великого діаметру). Нарізування різі – мітчики, різеві різці. Різь з кроком до 3 мм – за один прохід; понад 3 мм – 2-3 робочих ходи (комплект мітчиків).
В умовах серійного виробництва дрібні отвори свердлять за допомогою кондукторів (накладних, скаль частих, коробчастих). Використання кондукторних втулок. Точність – до 0,1 мм. Для оброблення з різних боків – одно- і двоопорні поворотні пристрої, на які встановлюють кондуктор. Швидкознімні патрони, револьверні головки.
Верстати типу оброблюваних центрів.
В умовах великосерійого і масового виробництва – багатошпиндельні агрегатні верстати різної компоновки. Наприклад, свердління і подальше нарізування різі – два агрегатні верстати або один багатопозиційний.
10. Контроль корпусних деталей проводять при виконанні найбільш відповідальних операцій ТП і після оброблення. Контролюють точність розмірів, відносного положення пласких поверхонь і головних отворів, точність геометричної форми, шорсткість базових поверхонь, правильність відносного положення різцевих та інших дрібних отворів.
В одиничному і дрібносерійному виробництвах контроль виконується універсальними інструментами: точність розмірів, відносних поворотів і геометричної форми пласких поверхонь – лінійки, кутники, рівні, кінцеві міри, індикатори та шаблони; точність розмірів, відносних поворотів і геометричної форми отворів – додатково: мікрометричні й індикаторні приладами (штихмаси (нутроміри), пасиметри, мікрометри, штангенінструменти (штангенциркулі, штангенрейсмуси, штангенглибиноміри)), контрольні оправки, граничні калібри-пробки.
У масовому і великосерійному виробництві контроль виконують на спеціальних приладах, які забезпечують автоматичне вимірювання одночасно декількох параметрів точності деталі. Вимірна система таких приладів побудована на застосуванні пневматичних, індуктивних і електроконтактних давачів.
Гранична похибка вимірного пристрою не повинна бути більшою 10 ... 20 % допуску на контрольований параметр. Точність:
мікрометричні нутроміри – 0,01 мм (вимірювання отворів діаметром 50 ... 600 мм);
індикаторні нутроміри підвищеної точності – до 0,001 мм (5 ... 300 мм);
пневматичні вимірювальні головки – до 0,001 мм (можливість контролю отворів у декількох радіальних напрямах і важкодоступних місцях) (від 5 мм і більше).
Рис. 1.10. Схема контролю співвісності.
Рис. 1.11. Схема контролю точності повороту осі отвору відносно бази і точності віддалі від осі отвору до площини.
Рис. 1.12. Контроль положення осі отвору в заданій площині: а) – у горизонтальній; б) – у вертикальній; в) – в площині, розташованій під кутом.
Рис. 1.13. Контроль перпендикулярності торцевої площини до осі отвору.
